До зустрічі з учнями Слов’янської ЗОШ № 15 Донецької області вихованці Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату готувались дуже старанно. Тому й не дивно, що радились всі, як найкраще зустріти дорогих гостей, що підготувати для них, щоб хоч трішки відволікти їх від всього пережитого не так давно, щоб принести їм радість, спокій від спілкування з красою шевченківської осінньої природи, з людьми, для яких біда і горе дітей і дорослих зі Слов’янська стали власними пекучими бідою і горем.

І ось на шкільне подвір’я невеличкими групами зайшли притихлі учні, педагоги Слов’янської загальноосвітньої школи № 15 ім. Т.Г. Шевченка та їх супроводжуючі: начальник відділу спеціалізованої і позашкільної освіти департаменту освіти та науки облдержадміністрації Тетяна Олександрівна Шевченко, начальник відділу освіти Звенигородської райдержадміністрації Зінаїда Михайлівна Муленко та завідуюча методичним кабінетом Ольга Вікторівна Кульбаченко.
А коли загримів духовий оркестр, коли гості побачили біля двох сотень святково одягнених у вишиванках вихованців школи-інтернату, їх учителів, вихователів, високо у вечірнє небо злетіли й радісні, і привітні, і рідні голоси десятків дорослих і дітей. Тут же, на площі серед шкільних приміщень, гостей зустрічають хореографічною композицією «Вітальна», запашним короваєм та щирими, сердечними словами привітань. І вже не учні різних шкіл, а єдина родина; здається, що всі ми давно одне одного знаємо, просто деякий час не бачились.
Часу на зустріч було обмаль, надворі швидко сутеніло, тому всі відразу пішли виконати важливу роботу: заклали новий яблуневий сад, посадили саджанці дубочків, які народились весною 2014 р. в рік 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. А кілька яблуньок, шість саджанців дубів поїдуть зі своїми новими господарями на нове місце проживання – в м. Слов’янськ. А ще хотілось побачити, де живуть наші діти, де навчаються – все оглянули, лишилися задоволені.

І знову зустріч в актовій залі. І знову дорогим гостям – найтепліші вітальні слова, задушевні пісні, українські народні і сучасні танці, прекрасні мелодії у виконанні ансамблів бандуристів, домристів, баяністів. Шквал оплесків – це була найбільша похвала від гостей юним артистам. Та й гості не тільки спостерігали, а й самі подарували господарям і танець, і оригінальні, гарні подарунки, виготовлені своїми руками.

І ось найурочистіші хвилини зустрічі: випускник Шевченківської школи-інтернату Ярослав Синельник зачитує лист-послання випускникам та учням 2015 року обох шкіл, як віру в недалеке світле і радісне майбутнє нашої України, розміщує його в спеціально підготовлену капсулу і вручає гостям, друга капсула, з таким же листом, передається в зал історії школи-інтернату на довге збереження. А там і підписи з побажаннями на святині нашої України, Державному прапорі, учнів, учителів обох шкіл з вірою в найкраще майбутнє нашої держави. Прапор також назавжди буде збережений в залі історії школи-інтернату.
Звучить Гімн України, його співають злагоджено, красиво діти і дорослі.
На прощання надворі злетіли в небо голубі і жовті кульки, як символи дружби, єдності і взаємопідтримки, і чудова музика, і танець дружби із сяючими оченятами, з радісним сміхом.

Л.Д.Терещенко,
директор Шевченківської
спеціалізованої школи-інтернату