У Капустиному на Шполянщині підключили газ

У Капустиному на Шполянщині підключили газ

Віднині 20 жовтня 2014 р. назавжди впишеться в історію села Капустиного Шполянського району як одна з найсвітліших його сторінок, адже цього дня в село прийшов природний газ. Селяни чекали його довго, але прийшов він напрочуд швидко. Не минуло й року від початку прокладання підвідного газопроводу, як у домівках капустинців запалав блакитний вогник.

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

На врочистості з нагоди святкової події прибули поважні гості: народний депутат, Герой України Геннадій Борисович Бобов, перший заступник голови Шполянської райдержадміністрації Ірина Анатоліївна Береза, голова Шполянської районної ради Іван Іванович Скорик, заступник голови Шполянської районної ради Олександр Андрійович Павлов, директор СПОП «Агропрогрес» Василь Васильович Колісник, голова Капустинської сільської ради Валентина Іванівна Пташник, директор СПОП «Відродження» Юрій Васильович Ляшенко, голова газового кооперативу Віктор Володимирович Павловський, начальник управління газового господарства Шполянського району Володимир Дмитрович Кравченко, начальниця підприємства «Черкасигазбуд» Тетяна Іванівна Музика:

Ці люди більшою чи меншою мірою долучилися до того, аби й у Капустине прийшло таке от благо цивілізації.
– Сьогоднішня подія – це справді свято, – сказав у своєму вітальному слові жителям села Геннадій Бобов. – Знаєте, я ні в якому разі не хочу перетворити його в якусь передвиборчу агітацію. Звісно, хочеться зробити так, щоб у кожному селі був газ, щоб кожна школа, кожна лікарня були укомплектовані, щоб були гарні дороги… Тоді було б усе гаразд, отоді б свято було повноціннішим. Нам сьогодні не вистачає одного – мирного неба над головою. Але воно буде! Тому перш за все бажаю вам миру, щастя й здоров’я. Газ для Капустиного – це, безперечно, крок уперед. А якщо в хаті є газ і тепло, значить буде й добро!
Ірина Береза відзначила, що село Капустине газифікувалося найшвидше в Шполянському районі. Будівництво підвідного газопроводу розпочали на початку року, а сьогодні селяни вже мають газ у оселях. Пані Ірина висловила вдячність інвесторам: директорові СПОП «Агропрогрес» Василеві Коліснику, який дуже хотів, щоб тут був газ, і народному депутатові Геннадію Бобову, а також підряднику в особі Тетяни Музики, яка доклала дуже багато зусиль, щоб підвести газопровід янайшвидше й прокласти ще 12 км труб по селу.
У Капустиному на Шполянщині підключили газ
Добродій Василь Колісник зауважив, що наразі закінчують підключення до газу 20-ї хати. «Гадаю, що за місяць-півтора закінчимо всі 68 хат», – висловив упевненість Василь Васильович і додав:
– Так, було чимало недовіри. Люди з побоюванням ставилися до газу. І зараз не вірять, що він буде. Кажуть: «Сьогодні запустять, і на цьому все закінчиться». Не вірте, люди, тим, хто підбурює й каже, що газу не буде. Буде!
Сільський голова Капустиного Валентина Пташник і не приховує, що труднощі з прокладанням газопроводу були, бо люди ставилися до нього з пересторогою. А відтак не дуже охоче вступали в газовий кооператив. Тричі за цей короткий час змінювалися голови кооперативів. Але ті жителі села, що все ж таки повірили (а це майже третина населення), посприяли швидкому завершенню робіт. Вони виходили на суботники й працювали на рівні з підрядниками.

– Газ – це справді благо, – кажуть жителі села. – Досі ми топили грубки дровами, а тепер про них забудемо. Звісно, трохи дорого це обходиться. Але ж це і зручність, і комфорт. Газифікація села, безперечно, сприятиме його розвиткові. Тут тепер охочіше залишатиметься молодь.

На святі звучали побажання одне одному добробуту, тепла, злагоди, миру, здоров’я, добра й благополуччя. Особливо раділи за хазяйок, яким тепер не треба буде гризти чоловіків і посилати їх на три веселих слова: «Іди рубати дрова!»
Урочистий пуск газу доручено було зробити народному депутатові України Геннадію Бобову, першому заступникові голови Шполянської райдержадміністрації Ірині Березі, голові Шполянської районної ради Іванові Скорику. Традиційну яєчню смажили в хаті подружжя Ткачів – Сергія Володимировича й Катерини Іванівни.

А яке ж свято без яєчні (й до неї) та запальної української пісні?! А ніяке. Тож було й таке.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x