419-у річницю з дня народження Богдана Хмельницького в університеті його імені відзначили всеукраїнською науковою конференцією.
Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
10–11 грудня 2014 року на базі кафедри історії та етнології України ННІ історії і філософії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького відбудеться Всеукраїнська конференція молодих істориків «VIІІ Богданівські читання». Вона присвячена 419-й річниці від дня народження патрона навчального закладу Богдана Хмельницького. Співорганізаторами конференції виступає осередок НТШ у Черкасах, студентський науковий гурток, а також кафедра етнології та краєзнавства Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
Університетська традиція в такий спосіб відзначати чергові роковини народження Б. Хмельницького, які припадають на грудень місяць, бере свій початок ще з 2003 р.
Отож, Черкаси вкотре збирають молодих науковців, аби ті мали нагоду поглибити свої знання історичних подій доби Хмельниччини та козацтва в цілому, своїм пізнавальним інтересом, конкретними розвідками вшанувати видатного гетьмана Богдана Хмельницького. Як уже ведеться, до заходу долучаються визнані на Черкащині та в усій Україні вчені, котрі багато років спеціалізуються на профільній тематиці досліджень.
Загалом у VIII Всеукраїнській науковій конференції «VIII Богданівські читання» беруть участь понад 70 істориків, музейних працівників, краєзнавців з усіх регіонів України. Серед учасників конференції – господарі, які представляють Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, також гості з Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Львівського національного університету ім. І. Франка, Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського, Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, Тернопільського національного університету ім. І. Пулюя, Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, Національного університету Львівська політехніка, Одеського національного університету ім. І. Мечникова, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського Національної академії наук України, а також Музею історії Української Православної Церкви науково-дослідницького філіалу «Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини», Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», «Суботівського історичного музею» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та ін. Приємно відзначити, що за доброю традицією всі матеріали досліджень опубліковано в новому науковому збірнику, який побачив світ ще до початку роботи конференції.
На пленарному засіданні конференції «Богдан Хмельницький і його доба» передбачено заслухати найбільш актуальні доповіді. Їхні автори акцентують увагу на особливостях освіти (освіченості) Б. Хмельницького, яку він отримав у стінах Львівської єзуїтської колегії, значенні харизматичної постаті гетьмана в розбудові Української козацької держави, поглиблять знання з проблеми творення образів Б. Хмельницького у творчій спадщині літописця Г. Граб’янки та новітньому українському історіографічному дискурсі. Не лишиться осторонь і суперечлива та трагічна для України доба Руїни – її буде проаналізовано крізь призму особливостей гетьманування у Середній Наддніпрянщині одного з наступників Хмельницького, його зятя – Павла Тетерю.
У секційній роботі передбачено доволі широкий спектр наукових сповіщень, які прямо чи опосередковано репрезентують епоху козацтва крізь призму пізнавальних можливостей історіографії, джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, археології, етнології, архівознавства та музеєзнавства, давньої та нової історії України, новітньої історії України, всесвітньої історії, історії освіти та науки. У багатьох виступах акцент пропонується змістити на антропологічний вимір історії, що є актуально як для української, так і зарубіжної історіографії.
