Ці кошти потрібні для допомоги безпритульним хворим черкащанам, яких не приймає жодна лікарня, і переселенцям із АТО, що поневіряються на вокзалах.
– 50 тисяч гривень – у рамках програми «Турбота» – повинна виділити область на вирішення проблеми забезпечення елементарної опіки над людьми, що сьогодні перебувають у найбільшій скруті. Із відповідною заявою до обласної ради звернулась Черкаська благодійна організація ЛЖВ «Від серця до серця», що наразі допомагає цим людям лише на власному ентузіазмі і небайдужості, – констатує депутат Черкаської обласної ради, очільник міської організації «Народного Фронту» Олександр Турченяк. – І наступна сесія обласної ради розглядатиме питання виділення на наступний рік коштів, необхідних для забезпечення роботи соціальних працівників, які опікуються людьми, що опинились на вулиці, розвозять їм їжу, одяг та медикаменти. І я планую добитися, аби ці кошти стали постійною статтею витрат у програмі «Турбота».
– Уже 2 роки поспіль на базі нашої організації діє Центр реінтеграції для безпритульних та осіб, що звільнилися із місць позбавлення волі, – розповідає голова правління ЧБО ЛЖВ «Від серця до серця» Наталя Несват. – Звернувшись до нас, люди, що опинилися в скруті, мають можливість отримати гаряче харчування, ночівлю, елементарну медичну допомогу, одяг, відновити документи, пройти ресоціалізацію і повернутися до нормального життя у суспільстві. За час роботи Центру, ми надали понад 5 тисяч різноманітних послуг. Понад 150 людей тимчасово у нас мешкали, 547 отримали тимчасову реєстрацію і змогли влаштуватись на роботу чи отримати соціальні виплати, з них 442 – це тимчасові переселенці. Але є найпроблемніші випадки, у яких ми намагаємося допомагати поки що власними силами – коли людина опинилася на вулиці, а ще гірше – потребує при цьому постійної опіки та допомоги. Сьогодні на базі центру постійно мешкають 14 таких черкащан. А потребують такої можливості набагато більше. Проте, на жаль, сьогодні ми можемо лише проводити соціальний патронаж – виїжджаючи до таких людей на місця, де вони змушені перебувати, забезпечуючи їх їжею, одягом та ліками. У нас є підопічні, яких не хоче брати жодна лікарня – а людина потребує постійної опіки, бо не може ходити. Є родини переселенців, що мешкають на вокзалі, бо не мають де жити…От сьогодні ми налагоджуємо роботу пункту обігріву – аби більше людей отримало можливість прийти до нас – і отримати гарячу їжу узимку. Маємо для цього поки що лише «буржуйку», до якої потрібні ще труби та дрова…Саме тому ми сьогодні звертаємось по допомогу до області – уже ж-таки, більшість людей, яким ми допомагаємо, саме мешканці регіону. У ідеалі ж, ми бачили б необхідність створення на базі нашої організації соціального гуртожитку, де могли би знайти тимчасовий притулок всі, хто опинився у кризовій життєвій ситуації.
