До травм від падіння належать вивихи, переломи, забої та розтягнення. Кожен із видів цих травм має свої особливості, але всі вони характеризуються майже однаковою зовнішньою картиною. Нефахівцеві (та ще й без спеціальних засобів діагностики) правильно встановити діагноз важко (за винятком відкритого перелому). Це має робити лікар за допомогою діагностичної апаратури (рентген). Тим більше, що перша допомога у всіх цих випадках практично однакова: знерухомити вражену частину тіла, прикласти холод і доправити потерпілого у медичний заклад.
Пояснює власний кореспондент «Нової Доби».

Вивих. Це стійке зміщення суглобних кінців кісток, що викликає порушення функції суглоба. У більшості випадків вивих – це важка травма, яка іноді створює загрозу життю по¬страждалого.
Травматичний вивих зазвичай виникає від надмірного або нетипового для певного суглоба руху, рідше – від удару по суглобу або тиску на нього, і часто су¬проводжується ушкодженням зв’язкового апарату і суглоба. Він може також супроводжуватись здавлюванням і навіть розривом кровоносних судин та нервів, а ще тріщинами та надломами кісток.
Основні ознаки вивиху: різкий біль у суглобі, зміна його форми неможливість або обмеження рухів. При спробі рухатися біль у суглобі різко посилюється. Кінцівка може бути укорочена або подовжена, залежно від положення вивихнутого кінця до суглобної ямки.
Найбільш поширеними є вивихи плечового та ліктьового суглобів та великого пальця.

Забій. Це закрите ушкодження м’яких тканин. Основні ознаки забою: біль та припухлість на місці ушкодження. Біль, що є різким у момент удару, через кілька хвилин помітно слабшає. Припухлість виявляється не зразу – іноді через 2-3 дні після травмування. При розриві поверхневих судин виникає синець. Кожен із нас добре знає, що це таке. Варто лише зауважити: якщо синець набуває багряного відтінку, це свідчить про приєднання інфекції.
Легкі забої проходять без наслідків і особливого лікування не потребують. Перша допомога в такому разі – спокій: на місце забою треба накласти стискуючу пов’язку, лід, холодний компрес; травмовані кінцівки потерпілого покласти так, щоб вони були вище тулуба, аби обмежити крововилив та зменшити біль. При великому забої краще накласти шину. Ні в якому разі не можна парити руку або ногу – це посилить травму. Теплові процедури для прискорення розсмоктування великих крововиливів можна застосовувати з третього-четвертого дня.

Розтягнення. Це ушкодження зв’язок, пов’язане з їхнім надмірним розтягненням. У важких випадках розтягнення поєднується з розривом, а іноді й з відривом зв’язки від кістки в місці її прикріплення. Такі ушкодження характерні для спортивних травм гомілковостопного, колінного, рідше ліктьового суглобів.
При розтягненні одразу виникає різкий біль у суглобі. Пізніше (зазвичай на другий день) з’являється припухлість та синець у ділянці суглоба, посилюється біль. У важких випадках, коли кров потрапляє в порожнину суглоба, його рухливість може обмежуватись або зовсім припинятись.

Перелом. Це повне або часткове порушення цілості кістки. Найчастіше переломи виникають унаслідок травми. Вони бувають закриті й відкриті (коли порушується цілісніть шкіри). Для переломів характерні: біль у місці перелому, припухлість, ненормальна рухливість, порушення функції органу.
При першій допомозі ні в якому разі не можна самим перевіряти рухливість кісткових уламків, вправляти їх, бо можна пошкодити м’які тканини, судини, нерви і завдати потерпілому ще більшого болю.
При відкритому переломі перш за все необхідно зупинити кровотечу та накласти стерильну пов’язку.
Головне, що потрібно зробити, – забезпечити нерухомість ушкодженої частини тіла. Для цього використовувати бинти, вату, косинки, готові або імпро¬візовані шини з підручного матеріалу. Під шину необхідно підкласти достатню кількість вати або просто білизни. Шини щільно прибинтовувати.
Основне правило: шини мають бути такої довжини, щоб могли захопити два суглоби – один нижче, а другий вище місця перелому, що забезпечує нерухомість цієї частини тіла.

Олесь Іванов, лікар-ортопед-травматолог Черкаської обласної лікарні:
– Порівняно з останнім десятиліттям, людей, які травмуються взимку, зараз значно менше. Однак вони все одно є.
Після невдалого падіння найчастіше спостерігається забій м’яких тканин, розтягнення зв’язок, частковий надрив зв’язок, і в крайньому разі – переломи. Це переважно перелом гоміл¬ко-ступневого суглобу, кістки ступні й шийки плеча, рідше переломи стегна. І найтяжча травма після падіння (як для молодих людей, так і літніх) – це перелом шийки стегна.

Після незначного травмування людина може спробувати сама собі надати допомогу. Наприклад, при розтягненні руки її треба повісити на косинку та прикласти холод. Щоб пригасити біль, можна скористатися будь-яким знеболювальним.
Якщо біль після падіння не минає, варто звертатись до лікаря. Цікаво, що люди із переломом кісточок гомілки можуть ще день, а то й два ходити.

Тому краще все ж таки відразу звернутися по допомогу, зробити рентген та дізнатися діагноз. У такому разі людині буде простіше надати лікування, ніж тій, яка прийшла через два-три, а то й чотири дні з набряком і синіми пальцями. Тоді лікувати вже буде важче.