Пенсійне законодавство в Україні регулюють 29 законодавчих актів. На думку пересічних громадян, така кількість і складність пенсійних законів створює штучні проблеми з пенсійним забезпеченням. Навіщо потрібні спеціальні закони і чи не шкодять вони переважній більшості «звичайних» пенсіонерів, “Новій Добі” пояснює Тетяна Рожко, перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

– Більшість з цих 29 законів визначають надбавки, підвищення до пенсії, наприклад, ветеранам, дітям війни, донорам. Специфічним для України є закон, що регулює пенсійне забезпечення чорнобильців. Крім того, певні категорії осіб – військовослужбовці, силовики, посадовці, тобто ті, чиї заробітки залежать від державного бюджету, – мають специфіку в питаннях пенсійного забезпечення. Тому й діє низка так званих спеціальних законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення цих категорій.

Практика особливих умов призначення пенсій військовим і державним службовцям існує не лише в Україні. Це зумовлено тим, що держава встановлює для цих людей певні обмеження під час їх трудової діяльності. Наприклад, забороняє посадовцям займатися іншими видами діяльності. Відповідно і в пенсійному забезпеченні вони мають певні особливості.

– Побутує думка, що головна особливість полягає в тому, що чиновники отримують більші пенсії, і найгірше, що їхній розмір нібито впливає на величину пенсійних виплат звичайних громадян…

– Таке твердження абсолютно помилкове. Річ у тім, що пенсія посадовця складається з двох частин: загальної, яку виплачують із солідарної системи і за яку посадовець сплачує страхові внески, і тієї, що понад загальний розмір, яка виплачується з державного бюджету. Відповідно пенсійні кошти розмежовано, і солідарна система жодного додаткового навантаження не несе. Тим більше, що під час роботи посадовці сплачують страхові внески у розмірі не 2 відсотків від заробітної плати, як усі, а 4,5 відсотки. І це також є інструментом компенсації більшого розміру пенсії.

Про ці нюанси мало хто з пересічних громадян замислюється, так само, як і про те, що, як правило, зарплати державних службовців нижчих ланок (наприклад, працівників райдержадміністрацій) украй низькі. Коштів на підвищення зарплати завжди не вистачає. Тому спеціальні пенсії – це ще й своєрідний компесатор занижених зарплат, які посадовці мають під час роботи.
– Кажуть, що спеціальні пенсії незабаром ліквідують?

– На сьогоднішній день не йдеться про ліквідацію спеціальних пенсій, хоча дехто закликає й до такого варіанта. Хоча за логікою, якщо їх ліквідувати, то знову ж таки, потрібна буде компенсація. Іншими словами, якщо посадовці отримуватимуть достойні заробітні плати, тоді й пенсії їм можна призначати на загальних підставах.

Пенсійна реформа, розпочата з жовтня 2011 року, запровадила суттєві обмеження для посадовців, які виходять на пенсію. Зокрема, встановлено максимальний розмір пенсії на рівні 10 величин прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – більші пенсії в Україні нині не призначають. Зменшено розмір пенсії з 90 до 80 % заробітної плати, збільшено тривалість страхового стажу для набуття права на призначення таких пенсій. Тобто, зміни в законодавстві ведуть до розумного співвідношення розмірів загальних і спеціальних пенсій.

Пенсійне законодавство в Україні регулюють 29 законодавчих актів. На думку пересічних громадян, така кількість і складність пенсійних законів створює штучні проблеми з пенсійним забезпеченням. Навіщо потрібні спеціальні закони і чи не шкодять вони переважній більшості «звичайних» пенсіонерів, пояснює Тетяна Рожко, перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

– Більшість з цих 29 законів визначають надбавки, підвищення до пенсії, наприклад, ветеранам, дітям війни, донорам. Специфічним для України є закон, що регулює пенсійне забезпечення чорнобильців. Крім того, певні категорії осіб – військовослужбовці, силовики, посадовці, тобто ті, чиї заробітки залежать від державного бюджету, – мають специфіку в питаннях пенсійного забезпечення. Тому й діє низка так званих спеціальних законів, які регулюють питання пенсійного забезпечення цих категорій.

Практика особливих умов призначення пенсій військовим і державним службовцям існує не лише в Україні. Це зумовлено тим, що держава встановлює для цих людей певні обмеження під час їх трудової діяльності. Наприклад, забороняє посадовцям займатися іншими видами діяльності. Відповідно і в пенсійному забезпеченні вони мають певні особливості.

– Побутує думка, що головна особливість полягає в тому, що чиновники отримують більші пенсії, і найгірше, що їхній розмір нібито впливає на величину пенсійних виплат звичайних громадян…

– Таке твердження абсолютно помилкове. Річ у тім, що пенсія посадовця складається з двох частин: загальної, яку виплачують із солідарної системи і за яку посадовець сплачує страхові внески, і тієї, що понад загальний розмір, яка виплачується з державного бюджету. Відповідно пенсійні кошти розмежовано, і солідарна система жодного додаткового навантаження не несе. Тим більше, що під час роботи посадовці сплачують страхові внески у розмірі не 2 відсотків від заробітної плати, як усі, а 4,5 відсотки. І це також є інструментом компенсації більшого розміру пенсії.

Про ці нюанси мало хто з пересічних громадян замислюється, так само, як і про те, що, як правило, зарплати державних службовців нижчих ланок (наприклад, працівників райдержадміністрацій) украй низькі. Коштів на підвищення зарплати завжди не вистачає. Тому спеціальні пенсії – це ще й своєрідний компесатор занижених зарплат, які посадовці мають під час роботи.

– Кажуть, що спеціальні пенсії незабаром ліквідують?
– На сьогоднішній день не йдеться про ліквідацію спеціальних пенсій, хоча дехто закликає й до такого варіанта. Хоча за логікою, якщо їх ліквідувати, то знову ж таки, потрібна буде компенсація. Іншими словами, якщо посадовці отримуватимуть достойні заробітні плати, тоді й пенсії їм можна призначати на загальних підставах.

Пенсійна реформа, розпочата з жовтня 2011 року, запровадила суттєві обмеження для посадовців, які виходять на пенсію. Зокрема, встановлено максимальний розмір пенсії на рівні 10 величин прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб – більші пенсії в Україні нині не призначають. Зменшено розмір пенсії з 90 до 80 % заробітної плати, збільшено тривалість страхового стажу для набуття права на призначення таких пенсій. Тобто, зміни в законодавстві ведуть до розумного співвідношення розмірів загальних і спеціальних пенсій.