Ще у вересні в селищі Стеблеві Корсунь-Шевченківського району почали поширюватись чутки, що хтось невідомий накинув ласим оком на діляночку землі, що в мальовничому місці понад річкою Рось. Дедалі частіше до урочища «Левада», яке роками використовувалося громадою села як пасовисько, почали наїжджати «якісь люди на чорних джипах».

Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

– Хто й що воно приїздило, невідомо. Але саме тоді з’явилася інформація, що цю землю збираються продавати, – розповідає селищний голова селища Стеблів Олексій Данільченко. – До мене почали звертатися жителі з проханням розібратися: підтвердити чи спростувати чутки.
Перейнявшись проблемою громади, Олексій Володимирович звернувся до голови райдержадміністрації та начальника відділу земельних ресурсів.
– Пояснив їм ситуацію, переказав занепокоєння людей. На що почув у відповідь, буцімто це все плітки й тривожитися немає підстав, – відзначає селищний голова. – Ми трохи й заспокоїлися.

Та вже через місяць стало відомо, що:
земельна ділянка 1,4139 га, кадастровий номер 7122555500:07:001:0073;
земельна ділянка 1,4148 га, кадастровий номер 7122555500:07:001:0072;
земельна ділянка 1,4156 га, кадастровий номер 7122555500:07:001:0071;
земельна ділянка 0,9404 га, кадастровий номер 7122555500:07:001:0074 – оформляються у власність для ведення особистого селянського господарства на невідомих осіб.

– Хто ці люди – ми не знаємо, в селі вони не живуть, в очі їх ніхто не бачив, – говорить Олексій Володимирович. – Знову звернувся до керівників району з тим же запитанням, на що почув: «Це ж треба! Значить, і нас надурили».
Ображені й розгублені стеблівці почали писати офіційні звернення до народних депутатів України з проханням розібратися в ситуації, що склалася. Звернулися й до «Нової Доби».
«Завтра до нас в дім прийдуть і скажуть: «Забирайтеся! Ви тут уже ніхто»
На зустріч із журналістами прийшло з півсотні небайдужих селян. Усіх непокоїть, що ж далі буде з їхньою землею.

– Тут наші батьки жили, тут ми виросли, воно ж наше було споконвіку. А це тепер що ж таке коїться?! Зроблять, що нам і до річки не буде як підступитися! А де ж худобу випасати?! – обурюються місцеві.
Найцікавіше те, що люди, яким пощастило жити понад мальовничим берегом Росі, не можуть приватизувати власної землі – заборонено законом, адже вона входить до так званої «зеленої зони».
– Я тут живу, скільки себе пам’ятаю. Та й не маю права? А якісь зайди, яких ніхто й в очі не бачив, – уже повно-правні власники! – ображаються люди.
Стеблівці припускають, що на захопленій території, площа якої 7,2 га, ймовірно, зведуть будиночки для відпочинку.

– Або хоромів собі намурують, тинами пообгороджують, що нам зась і до лісу буде пройти. Вони й далі багатітимуть, а нам і худобу ніде буде випасати. Куди не зверталися, всі лише руками розводять.
Люди налякані, переживають, що на цьому загарбники не зупиняться: почали із земель загального користування, а далі перейдуть на приватні домоволодіння.
– А хто ж тепер може гарантувати, що завтра до нас не прийдуть у дім і не скажуть: «Забиратеся! Ви тут уже ніхто», – непокояться селяни.

Урочище «Левада» за рішенням Стеблівської селищної ради від 11.06. 2012 року №27-7 було визначено як громадське пасовище для обслуговування потреб жителів смт Стеблів.
– У нас тут чудовий куточок, влітку просто рай для відпочинку: приїздять чи не з усієї області, та й з інших регіонів теж. Розбивають намети, відпочивають-рибалять. Не треба ні Криму, на закордону. Звісно, такий ласий шматочок не міг не спокусити, – розповідає селищний голова. – Згідно з чинним законодавством, землею за межами населеного пункту розпоряджається область. Тож і виходить, що десь хтось щось ділить, а в людей, які на цій землі живуть, не питають.

Подібна ситуація з громадським пасовищем склалася і в недалекій від Стеблева Яблунівці. Колись земельна ділянка площею близько 9 га була відведена жителям села, які отримали змогу випасати там своїх корів. Агрофірма «Урожай» щороку проводила на цьому пасовищі й свій «Трактор-фест».
Комусь (очевидно, впливовому) ця місцина припала до душі, бо розташована вона на березі мальовничої Росі.
Озброєні Інтернетом, жителі Яблунівки з публічної віднедавна кадастрової карти довідалися, що ця земля, пошматована на кілька ділянок, перебуває в приватній власності.
З якого це дива? Адже громада села ніяких погоджень на виділення цих ділянок не давала!
А її ніхто й не питав…

Коментарі фахівців

Микола Кратт, громадський активіст, колишній депутат двох скликань Корсунь-Шевченківської міськради, представник Самооборони Майдану, працівник басейнового управління:

– У 2013 році до закону було внесено зміни, згідно з якими надавати земельні ділянки за межами населених пунктів уповноважений територіальний орган Державного агентства земельних ресурсів України. Тож у результаті сільська рада й громада поставлені в такі умови, що про будь-які зміни дізнаються в останню чергу.
Щодо проблеми, яка склалася в селі Яблунцівці та селищі Стеблеві, то тут ще й порушено екологічні норми. Адже, згідно проекту, природоохоронні зони та прибережно-захисні смуги повинні бути не менше п’ятдесяти метрів, а в деяких місцях – усі сто. Але цих вимог не дотримано.
Нещодавно відбулася сесія районної ради, депутати стурбовані ситуацією, що склалася. На наступній сесії буде розглянуто питання з приводу цих земельних ділянок, зокрема законності їхнього надання. А також буде підготовлено звернення до Верховної Ради та Президента України про внесення поправок до чинного закону, що забирає повноваження в місцевих, районних органів влади щодо надання земельних ділянок за межами населених пунктів.

Те, що нині коїться, спричинило серйозну соціальну напругу. У Корсуні-Шевченківському надано близько семи гектарів у наділи. Частини тих ділянок захопили людські городи. Це притому, що більшість жителів мають договори на користування цими городами. Виходить, що найменш захищені опинилися під найбільшим ударом. Тим більше, зараз настільки непроста ситуація в країні, й для багатьох людей, особливо літніх, город – це можливість вижити.
Шкода, але є інформація, що процес захоплення земель відбувається й в інших населених пунктах. Але люди дізнаються про це лише тоді, коли інформація з’являється у відкритому доступі в кадастровій карті. І це все відлуння законів, прийнятих 2013 року, їх треба скасовувати.

Олександр Майдаченко, голова Корсунь-Шевченківської районної екологічної організації Всеукраїнської екологічної Ліги, очільник громадської ради при Корсунь-Шевченківській райдержадміністрації:

– Подібна проблема з землею, на жаль, існує не тільки в селах нашого району, а й у місті. Нещодавно виявили факт, що орну землю в Корсуні-Шевченківському, вздовж вулиці Яблуневої та поблизу гранкар’єра «Сівач» роздали під будівництво. У тому місці ухил ріки більше трьох градусів, тож у таких місцевостях прибережно-захисна зона має бути не менше ста метрів. Якраз цю територію поділили на земельні ділянки й віддали чи продали під забудову. Це серйозне порушення. Звертався до прокурора області, але так і не з’ясували, хто роздав, на якій підставі і так далі.
Ще раніше зверталися до природоохоронної прокуратури з приводу іншого порушення. У місці, де Рось впадає в Дніпро, теж роздали ділянки під забудову, отримали їх високопосадовці. Навіть зіткнулися з таким фактом, коли навесні 2014 року був паводок, хотіли відкрити заставки, щоб промити Рось, то Агенція водних ресурсів заборонила, адже в результаті було б підтоплено незаконно побудовані маєтки. Стикаємося з такими фактами, коли до ставків і Росі виводять напряму каналізаційні труби. Вже мовчу про паркани, які городять до самої води.

Світлана Лазоренко