ЧДТУ – 55

15 березня 2015 року виповнюється 55 років з часу створення на Черкащині технологічного університету.
Сьогодні Черкаський державний технологічний університет знаний і шанований не лише у науково-освітньому просторі нашої держави, а й далеко за її межами. Виш є одним із провідних державних технічних навчальних закладів України, який забезпечує її народногосподарські галузі фахівцями з інженерних, технологічних, кібернетичних, будівельних, екологічних, фінансово-економічних, лінгвістичних спеціальностей.
Історія університету починається 15 березня 1960 р. з Черкаського загальнотехічного факультету Київського технологічного інституту харчової промисловості. За роки свого становлення завдяки потужному кадровому потенціалу та накопиченому досвіду навчальної, наукової та виховної роботи навчальний заклад перетворився на провідний науково-освітній центр з підготовки висококваліфікованих кадрів нашої держави.

Першим керівником – деканом загальнотехнічного факультету – був кандидат технічних наук, доцент Лещенко Дмитро Дмитрович, який чимало зробив для становлення та подальшого зміцнення новоствореного навчального закладу. Першими викладачами факультету були В.П. Криштопа, О.Є. Кравченко, М.П. Лоєцький, Д.С. Сирота, Н.І. Пересипкіна, В.С. Королевич, А.В. Агальцев, В.І. Шатохін та інші. Науковий ступінь та вчене звання на 1960 р. мали: П.Ю. Маруня, І.Я. Казінкін, В.Т. Шпак. Доценти Черкаського педінституту М.Є. Фонкіч та Г.О. Бугаєнко працювали за сумісництвом.
Черкаському регіону і обласному центру в умовах бурхливого розвитку на той час найбільше потрібні були інженери-будівельники. Тому з 20 травня 1961 р. загальнотехнічний факультет було підпорядковано Київському інженерно-будівельному інституту. На факультеті тоді навчалося близько 500 студентів. У 1963 р. відбувся перший випуск. Після трирічного терміну навчання студентів було переведено для продовження освіти до інших вищих навчальних закладів України.

Промисловість у Черкаській області для свого подальшого розвитку потребувала висококваліфікованих інженерних кадрів. І саме це сприяло швидкому становленню навчального закладу, зміцненню його навчально-матеріальної бази. У 1969 – 1970 рр. за рахунок підприємств хімічної промисловості обласного центру було споруджено два навчальні корпуси, які сьогодні функціонують як корпуси № 2 і 3.
У семидесяті роки минулого століття за вечірньою та заочною формами навчалось близько 1200 студентів. Було створено денне підготовче відділення. Кількість штатних викладачів зросла до 28. Діяли три кафедри: гуманітарних наук, загальнотехнічних і загальнонаукових дисциплін.
З 1970 по 1975 рр. загальнотехнічний факультет очолював кандидат технічних наук, доцент Аліпов Георгій Іванович. За цей час зроблений вагомий внесок у розвиток та поліпшення роботи факультету, зокрема добудовано гуртожиток № 1 та їдальню на 220 місць.

У 1976 р. керівником факультету призначено кандидата технічних наук, доцента Кайдаша Миколу Геврасійовича. Із збільшенням контингенту студентів, зміцненням кадрового складу та розширенням навчально-лабораторної бази й інфраструктури для нашого навчального закладу рамки загальнотехнічного факультету стали завузькими. Тому 10 листопада 1977 р. його перетворено на Черкаський філіал Київського інженерно-будівельного інституту. Крім загальнотехнічного, було створено будівельний факультет, започатковано спеціальність \”Промислове та цивільне будівництво\” з вечірньою формою навчання.
На той час у філіалі навчалися понад 1500 студентів, з яких близько 800 – за заочною формою навчання, і майже 750 – за вечірньою. Працювало п’ять кафедр: марксизму-ленінізму, загальнотехнічних дисциплін, математики, фізики, хімії та будівництва. Половина професорсько-викладацького персоналу мала наукові ступені й вчені звання.
Навчально-матеріальна база філіалу з року в рік зростала і до 1980 року складалась з двох навчально-лабораторних корпусів, 12 лабораторій, бібліотеки, їдальні, буфета і двох студентських гуртожитків. Було розроблено генеральний план розвитку Черкаського філіалу Київського інженерно-будівельного інституту на 1980 – 1990 рр., згідно з яким у березні 1980 р. розпочалося будівництво нового дев’ятиповерхового навчально-лабораторного корпусу (нині це головний корпус університету). Будівництво цього об’єкта велося за рахунок дольових коштів промислових підприємств Черкаської області.

Перспективним планом передбачалося також створення нових факультетів: приладобудівного, механічного, радіотехнічного, економічного, хіміко-технологічного. І головна мета – набуття вищим навчальним закладом самостійності.
Розширення філіалу сприяло появі нових висококваліфікованих працівників, зокрема доктора технічних наук, професора А.К. Поліщука, кандидатів технічних наук, доцентів П.А. Донченка, Г.Т. Олійника, Л.П. Бедлевича.
Але найбільшим досягненням у розвитку Черкаського філіалу став його перехід 1 грудня 1979 р. у підпорядкування до Київського політехнічного інституту завдяки спільним зусиллям керівників області й міста, зокрема Івана Кіндратовича Лутака, Володимира Григоровича Сокоренка, Сергія Марковича Гребенюка. Відвідання філіалу Міністром освіти України В.Д. Пархоменком засвідчило перспективність молодого навчального закладу в регіоні.
Розпочалася підготовка спеціалістів різних галузей народного господарства. Здійснено прийом студентів на спеціальності \”Технологія машинобудування», «Металорізальні верстати та інструменти\”, \”Прилади точної механіки\”, \”Механічне обладнання заводів будівельних матеріалів\”. Таким чином впроваджено наскрізну підготовку інженерів від першого курсу до останнього за п‘ятьма спеціальностями (включаючи спеціальності \”Промислове і цивільне будівництво\” та \”Технологія неорганічних речовин\”). На цей час вже складалися основи і традиції нашого навчального закладу.

З 1980 по 1987 рр. філіал очолював доктор технічних наук, професор Поліщук Анатолій Костянтинович, який багато зробив для подальшого розвитку матеріальної бази навчального закладу. В 1982 р. створено вечірній факультет. Почалася ціліспрямована підготовка до відкриття самостійного вищого навчального закладу.
У 1983 р. здано в експлуатацію новий навчально-лабораторний корпус (нині це корпус № 1), завдяки чому збільшилися навчальні площі, поліпшилося технічне оснащення лабораторій, кабінетів. Відбувся перший випуск інженерів-механіків, розпочато підготовку фахівців за спеціальностями: \”Радіотехніка\”, \”Електронно-обчислювальні машини\” з вечірньою формою навчання. Відбувся також перший випуск інженерів за спеціальністю \”Технологія неорганічних речовин\”.
У ці роки до філіалу прибувають нові кваліфіковані кадри – кандидати наук, доценти В.В. Мироненко, В.І. Фірсов, В.І. Кобко, Н.П. Красиловець, Є.Я. Губар. Захистили кандидатські дисертації В.С. Королевич, В.І. Шатохін, К.Я. Охріменко, С.А. Кисіль, В.П. Оніпченко, О.Г. Березняк та інші. Почали працювати в навчальному закладі доктори наук, професори С.І. Губар, Є.О. Васильцов, В.І. Биков, Ю.О. Кочкарьов.
У 1985 р. у філіалі вже працювало п’ять докторів наук, професорів, 45 кандидатів наук, доцентів, які мали тісні зв‘язки з провідними вченими Київського політехнічного інституту.

У 1980-ті роки у Черкаському регіоні почали активно нарощувати темпи виробництва такі підприємства, як \”Азот\”, фабрика гігровати, завод хімічного волокна, приладобудівний завод, машинобудівний завод ім. Г. Петровського, \”Фотоприлад\”, \”Уманьферммаш\” та інші. Необхідність вирішення ряду невідкладних проблем стала основою укладання великої кількості госпдоговірних наукових тем з науковцями Черкаського філіалу КПІ.
Нарощення наукового потенціалу навчального закладу відбувалося через запрошення для роботи, крім професорів, ряду кандидатів наук, доцентів. Це такі викладачі, як В.М. Лісоченко, К.З. Ягудін, Л.Г. Темнік, О.І. Бакаєв, С.І. Мордвінов, В.І. Унрод, В.Є. Степаненко, Н.І. Степаненко, Г.С. Столяренко, О.П. Горох та інші. Вони зробили вагомий внесок у подальший розвиток навчального закладу.

З часом розширювали свої можливості підприємства Черкащини, зростала потреба у висококваліфікованих фахівцях. У Черкаському філіалі відчувалась потреба поповнення рядів науковців для підготовки фахівців за спеціальностями \”Обчислювальна техніка\”, \”Комп‘ютерні науки\”. Доктор технічних наук, професор Ю.О. Кочкарьов разом з кандидатом технічних наук, доцентом Г.Т. Олійником чимало зусиль доклали до створення і розвитку кафедри обчислювальної техніки.

У 1989 р. відкрито механічний факультет з денною формою навчання.
Станом на 16 березня 1985 р. у філіалі налічувалось 2400 студентів: з них 190 – денної форми навчання, 1200 – вечірньої, більше тисячі – заочної, а також 75 слухачів підготовчого відділення. На восьми кафедрах працювало 90 викладачів.
З початком перебудови (1985 р.) змінилася процедура призначення керівників колективів, їх почали обирати на загальних зборах працівників підприємств, організацій, установ. У квітні 1987 р. на загальних зборах колективу філіалу одноголосно директором було обрано професора Бикова Валентина Івановича, який з 1985 р. очолював кафедру технології машинобудування. Заступником по науковій роботі в цей час працював Лісоченко В.М., заступником по навчальні й роботі – Мордвінов С.І.

З 1987 по 1991 рр. кількість спеціальностей денної форми навчання зросла з 2 до 6, кількість кафедр – з 8 до 16, докторів наук – з 5 до 16, кандидатів наук – з 45 до 55. Відбулися структурні зміни: ліквідовано вечірній факультет, розширено механічний та створено приладобудівний. У цей час започаткував свою роботу факультет по роботі з іноземними студентами. На денному відділенні було розпочато підготовку за спеціальностями \”Радіотехніка\” та \”Електронно-обчислювальні машини\”. У 1990 р. збудовано навчально-лабораторний корпус № 4. Це була остання вимога Міністерства вищої освіти для переводу Черкаського філіалу в статус самостійного інституту.
Київський політехнічний інститут на той час вже мав великий досвід створення самостійних вищих навчальних закладів, що відокремлювались від нього і ставали зразковими. Черкаський філіал КПІ також готувався до такої події.

26 липня 1991 р. за клопотанням керівних органів області, Київського політехнічного інституту, Міністерства освіти України Кабінет Міністрів нашої держави прийняв рішення про створення на базі Черкаського філіалу КПІ Черкаського інженерно-технологічного інституту (ЧІТІ) як самостійного вишу з державною формою власності.
Першим ректором інституту обрано професора Бикова Валентина Івановича. Принагідно слід зазначити, що в цей час в інституті відкривалися нові спеціальності, збільшувався контингент студентів.
З набуттям інститутської самостійності ректорат і професорсько-викладацький склад приступили до справжньої перебудови навчального процесу з тим, щоб забезпечити Черкаський регіон кадрами такого рівня кваліфікації, який би відповідав вимогам формування ринкових механізмів. До шести спеціальностей денної форми навчання, що були на час створення інституту, додалося ще десять: фінанси і кредит; облік і аудит; менеджмент організацій; економіка підприємства; обробка матеріалів за спецтехнологіями; інформаційні управляючі системи та технології; програмне забезпечення автоматизованих систем; металорізальні верстати та системи; прикладна лінгвістика.
Активізувалася підготовка наукових кадрів через створену в ЧІТІ у 1991 р. аспірантуру.
Із 1993 р. веде відлік своєї історії факультет перепідготовки фахівців. За цей період пройшли перепідготовку та одержали другу спеціальність понад 3500 осіб, з них понад 1500 осіб з вищою освітою, у тому числі підвищили кваліфікацію працівники податкових адміністрацій Черкаської, Кіровоградської, Дніпропетровської та Сумської областей України.
Необхідно бути об’єктивним і достеменно підкреслити, що за часи керівництва закладом професора В.І. Бикова у Черкаському інженерно-технологічному інституті настійно і планомірно створювалися всі умови до переходу вищого навчального закладу у нову якість.

У 1998 р. ректором інституту на зборах трудового колективу обрано проректора з науково-дослідної роботи Легу Юрія Григоровича, який очолював заклад до березня 2014 р.
На той час у Черкаському інженерно-технологічному інституті налічувалося 9 факультетів, 30 кафедр, підготовка фахівців здійснювалася із 11 напрямів за 17 спеціальностями та 26 спеціалізаціями. Також до структури інституту було включено Смілянський радіотехнікум, два філіали кафедр, сім навчально-методичних комплексів у районних центрах області: Кам’янці, Золотоноші, Тальному, Смілі, а також у смт Стеблів.
Станом на 1 грудня 2000 р. у ЧІТІ навчалося 5450 студентів. Навчальний процес забезпечували 310 викладачів, серед яких 24 доктори наук, професори, 106 кандидатів наук, доцентів.
Розвиваючи навчальний заклад, ректорат особливу увагу звертав на розвиток інфраструктури. У 1997 р. нашому навчальному закладу передано у власність спортивний комплекс з двома спортивними залами і стадіоном на 5 тис. глядачів; у 1998 р. навчальний корпус №5, у 2001 р. – навчальний корпус №8 та гуртожиток №3, у 2005 р. – навчальний корпус №9 і у 2009 р. навчальний корпус №10 з гуртожитком №4, майстернями, клубом та їдальнею. У 1999 р. інститут придбав базу відпочинку на березі Чорного моря. Було створено лікувально-оздоровчий центр для студентів та співробітників.

В рамках виконання Національної програми гуманітаризації вищої технічної освіти в інституті проводилась значна навчально-методична діяльність. З цією метою було створено досить потужну власну видавничу базу – редакційно-видавничий відділ, а згодом – центр.
На новий рівень було піднято організацію виховної роботи через створення Гуманітарно-виховної частини (з 2005 р. реорганізованої у Центр культури та виховання ЧДТУ), під егідою якої розвивалось студентське самоврядування, виховна робота, патріотичне виховання, художня самодіяльність.
У жовтні 2000 р. відбулася акредитація інституту. Згідно з рішенням міжгалузевої акредитаційної комісії від 15 грудня 2000 р. та наказом Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2000 р. Черкаський інженерно-технологічний інститут акредитовано за найвищим ІV рівнем. Працівники інституту розуміли, що це не лише визнання заслуг, а й здобуття права на більш високе звання – Черкаський державний технологічний університет.
І вже 26 вересня 2001 р. було прийняте розпорядження Кабінету Міністрів України \”Про утворення Черкаського державного технологічного університету\”, яке підписав Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах.
За 55 років діяльності нашого вишу підготовлено понад 50 тисяч фахівців з вищою освітою, які працюють у різних сферах економіки. Серед випускників ЧДТУ є народні депутати, політичні діячі, багато відомих науковців, керівників підприємств, установ, організацій різних форм власності. Це теж, до речі, підтверджує, наскільки високим є рівень професіоналізму науково-педагогічного колективу нашого університету.
Реалії сьогодення вимагають нові підходи в організації як навчальної так і наукової та виховної роботи.
З 19 травня 2014 р. Черкаський державний технологічний університет очолює доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Качала Тамара Миколаївна.

Сьогодні ЧДТУ головним меседжем свого розвитку обрав європейський вектор розвитку.
16 квітня 2014 р. університет першим серед вишів Черкащини підняв прапор Європейського Союзу, чим задекларував європейський вектор розвитку освіти.
На сьогодні структура університету включає: 8 факультетів, 40 кафедр, серед яких є 29 випускових, науково-технічну бібліотеку, редакційно-видавничий відділ, 5 науково-дослідних лабораторій, дві бази відпочинку, фізкультурно-оздоровчий комплекс, стадіон, виробничо-промислову базу, автошколу. В структурі університету Смілянський промислово-економічний коледж.
11 лютого 2015 р. ЧДТУ підписав Меморандум про співпрацю між Черкаським політехнічним технікумом (директор – Дмитро Галат), Черкаським комерційним технікумом (директор – Володимир В’язовік), Черкаським художньо-технічним коледжем (директор – Микола Серватинський). Даний договір повинен сприяти реалізації принципу неперервної освіти шляхом узгодження навчальних планів і програм та продовження навчання кращих випускників технікумів і коледжу в ЧДТУ та інше.

Університет нині здійснює підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем \”бакалавр\” – з 31 напряму, за освітньо-кваліфікаційним рівнем \”спеціаліст\” – з 35 спеціальностей та освітньо-кваліфікаційним рівнем \”магістр\” – з 31 спеціальності.
Ми гордимось висококваліфікованими науково-педагогічними кадрами, яких станом на початок 2015 р. – 488 осіб , з них: 47 докторів наук, 257 кандидатів наук.
Кількість студентів нині складає близько 7 тисяч.
Університет активно проводить роботу з підвищення якісного рівня викладацького складу. Ведеться цільова підготовка викладачів вищої кваліфікації в аспірантурі денної та заочної форм. Діють докторські та кандидатські спеціалізовані вчені ради з технічних, економічних та історичних спеціальностей.
В університеті постійно проводяться заходи щодо впровадження нових комп\’ютерних інформаційних технологій. До 2019 р. Україна потребуватиме 100 тисяч кваліфікованих ІТ-фахівців для всіх напрямків економіки. Щоб готувати спеціалістів, які потрібні як Черкащині, так і в цілому всьому народно-господарському комплексу України, ЧДТУ співпрацює з Черкаською облдержадміністрацією, створюючи ІТ-кластер – спробу поєднати роботодавців і навчальні заклади. А ще виш у 2014 р. увійшов до ІТ-асоціації України, яка є членом світової ІТ-асоціації.
Наукові дослідження в університеті розвиваються на основі 16-ти наукових шкіл, які очолюють провідні вчені. В рамках роботи наукових шкіл університету успішно захищаються докторські та кандидатські дисертації.
Міжнародна наукова та науково-технічна діяльність ЧДТУ протягом останніх двох років показує поступовий ріст активності в розвитку навчальної та науково-технічної співпраці зі спорідненими закордонними закладами і наразі охоплює такі країни, як США, Канада, Німеччина, Франція, Іспанія, Великобританія, Нідерланди, Польща, Болгарія, Росія, Молдова, Греція, Чехія, Словаччина, Вірменія, Китай, Кіпр та інші.
В грудні 2014 р. виш уклав угоди з чотирма політехніками Польщі – Люблінським, Краківським, Ченстоховським політехнічними університетами, а також Краківською гірничо-металургійною академією. Тепер виш може готувати спеціалістів за подвійним дипломом не лише на магістратурі, а й з першого курсу, а також відправляти на практику по всіх спеціальностях.

ЧДТУ постійно розширює своє співробітництво з такими підприємствами Черкащини, як ПАТ «Азот», НСК «Оранта», ДП НВК «Фотоприлад», ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»» та ін.
Престижним для університету стала участь у 2014 р. у консорціумі у складі п’яти провідних технічних вишів України для роботи у незалежному центрі акредитації інженерних програм в Україні за програмою Європейського Союзу “Еразмус+”.
З 2014 р. при ЧДТУ відкрито Народний університет, який займається соціалізацією пенсіонерів (вивчення комп’ютера, мов, історії, тощо) та залученням учнів шкіл до спеціальних курсів.
У 2014 р. в закладі створили відділ з енергозбереження, який займається актуальними для сьогодення проблемами: енергозбереження, енергоефективність, модернізація систем опалення.
На сьогодні науковцями ЧДТУ підготовлено більше 10-ти суспільно значимих наукових проектів, які при фінансовій підтримці держави можуть бути ефективно зреалізовані.

Протягом трьох років університет бере участь у норвезькому проекті «Водна гармонія». На стажуванні в Норвегії бакалаври й магістри вишу були в десятці найкращих серед багатьох країн світу і України в тому числі.
Активно ЧДТУ долучається до системи формування національної свідомості й виховання патріотизму. У 2014 р. в навчальному закладі створено Центр національно-патріотичної гідності, науково-навчальний Центр з еко-виховання та екологічної безпеки, Центр сучасної філософської думки. Діє Центр студентського розвитку та культурних програм.
Не стоїть сьогодні заклад і осторонь благодійності. Заклад проводить благодійну роботу по збору та перерахунку коштів для допомоги українським воїнам у боротьбі з сьогоднішнім агресором. Лише за останній рік зібрано понад 100 тисяч гривень.

Випускники ЧДТУ – це фахівці нового покоління, готові організовувати ефективне виробництво у ринкових умовах на основі сучасних технологій. Вони успішно конкурують на ринку праці завдяки досконалому володінню комп’ютерною технікою, знанням ринкових механізмів та іноземних мов.
Університет на сьогодні став потужним науковим осередком черкаського регіону у технічній, економічній та гуманітарній сферах і відіграє все більшу роль як у підготовці висококваліфікованих кадрів, так і в розвитку науки стосовно впливу на практичну діяльність людини
Тож, заклад нині успішно розвивається, з оптимізмом дивиться в майбутнє, докладає всіх зусиль для зміцнення нашої держави, озброєння її майбутніх фахівців глибокими фундаментальними знаннями.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x