«Таку любов» показали в черкаському театрі

«Таку любов» показали в черкаському театрі

У рамках проекту черкаської театральної лабораторії сьогодні в Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка відбувся допрем’єрний показ вистави «Така любов». Це вже четвертий спектакль черкаської лабораторії. Ідея створення цієї лабораторії належить художньому керівникові театру Сергієві Проскурні. До цього були представлені загалу вистави «Сканінг», «Історія людини, з якою трапилася історія», «Лєна». Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».

«Така любов» – п’єса на основі реальних подій. Донором цієї драматургії стала актриса театру Олена Брехаря. За її словами, грати саму себе було дуже важко, адже знову довелося пережити ті події.

У виставі показано три покоління: бабуся, мама й дочка, у кожної своє життя, доля. Але якщо бабуся й мама просто пливуть по течії й не намагаються, щось змінити в житті, то Олена будує свої стосунки за іншими принципами – любові, взаємності й тепла.

– Почалось все з того, що прийшли режисери й розпитували про наші історії. Я розказала історію про халатних лікарів, режисерів ця тема зачепила. Далі вже до неї додали історії життя моїх бабусі, мами й мою, – розповідає Олена.

Як зазначила режисер театру Валентина Монзолевська, набагато складніше ставити реальні історії, ніж вигадані:
– У вигаданій історії ти можеш дофантазовувати й додавати щось свого, а тут в тебе є певні рамки, за яких не можна виходити. З самого початку задумка постановки була ще й така, що жіноче нещастя воно передається від бабусі до матері, від матері до Лєни. І ця дівчинка, що не народилася – це вісник долі, яка вирішила, що досить цих нещасних жінок, – розповіла режисер.

Щодо своїх емоцій після спектаклю, директор театру Володимир Осипов зазначив, що на сцені може відбуватися будь-що, але в кінці все-таки історія має закінчуватись позитивно.

– Зразу після показу дуже важко давати оцінки цьому спектаклю, але в черкащан велика цікавість до вистав черкаської лабораторії. Ці роботи носять майже документальний характер, адже це історії реальних людей, але попередньо адаптовані режисером і драматургом у сценічну версію, – зазначив пан Володимир.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x