Про це заявив на загальних звітних зборах громади сільський голова Василь Момот, виходячи з реальних цифр доходів, які й наполовину не покрили витрат місцевого бюджету торік, і невтішних прогнозів на нинішній бюджетний рік.

– В ситуації яка склалася, єдиним виходом у найближчій перспективі може бути об’єднання з іншою, більш сильнішою територіальною громадою, – звернувся він до писарівчан. – На мою думку, вибір тут не великий: або з Лисянкою, відстань до якої 13 кілометрів, або з ближчою Бояркою – 4 кілометри.

Жваву дискусію, яку викликали ці слова серед учасників зібрання, серед яких, до речі, переважали прибічники злиття з лисянською громадою, дещо остудив присутній тут голова райдержадміністрації Олександр Вельбівець, який порадив не поспішати, зважено підійти до цього важливого питання, почути думку лисян і боярчан щодо цього, і поки що прийняти рішення про готовність писарівської громади до територіального об’єднання. Він зауважив, що це лише перша ластівка такого добровільного об’єднання. В умовах війни, економічного спаду, космічних цін лише жорстка економія коштів дозволить сільським радам якось виживати, вже не говорячи про розвиток. Далеко не всі вони готові сьогодні не лише утримувати об’єкти сільської інфраструктури, а й елементарно заробляти на себе. І вже до кінця року по писарівському сценарію на Лисянщині можуть піти щонайменше 5 сільських рад. Вже в недалекому майбутньому, при реалізації закону «Про добровільне територіальне об’єднання громад», в районі, за прогнозами, їх може налічуватися не більше п’яти, а не 28 як зараз.

Олександр Щербатюк