На переконання очільника Черкащини, найкращий шлях виходу з теперішньої політичної кризи – лише в спільних компромісах, співробітництві та прагматизмі на користь України. Під час інтерв’ю Сергій Тулуб дав оцінку останнім подіям у області та державі. Губернатор упевнений, що «круглий стіл» Президента із опозицією свідчить про те, що мову ультиматумів удасться перевести в русло діалогу. А відтак є сподівання, що в ювілейний для Черкащини 2014 рік країна увійде не на вістрі політичних протистоянь і протиріч.

– Днями Президент Віктор Янукович провів зустріч із президентами Леонідом Кравчуком, Леонідом Кучмою та Віктором Ющенком. Які головні моменти цієї зустрічі, на вашу думку, варті особливої уваги?

– По-перше, особливої уваги вартий сам формат відкритого та відвертого спілкування Глави Держави з трьома Президентами, які в різні часи очолювали країну.

В 22-річній історії нашої країни були і непрості періоди. Але такий діалог між чотирма Президентами відбувся вперше. Це – приклад державницької позиції.
Головні моменти, які прозвучали під час розмови – усім останнім подіям треба дати справедливу оцінку, і якомога скоріше перегорнути цю прикру сторінку і більше ніколи не допускати. Країна повинна жити далі й розвиватись.

Другий важливий момент – Президент доручив Уряду прискорити роботу щодо мінімізації ризиків у разі підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Тобто, курс на євроінтеграцію держави є незмінним.

Громадяни, які підтримують європейський вектор України, мали повне право вийти на площі, висловити свою позицію. У подіях на Майдані 30 листопада є винні й з однієї, і з іншої сторони. Але Президент чітко заявив, що він не прихильник того, щоб жорстко реагувати, чи судити людей.

Наш шлях розвитку держави – компроміс і розум, прагматизм і співробітництво.

– Яким Ви бачите шлях вирішення теперішньої політичної ситуації?

– І влада, і люди, які зібралися на майдані, по суті прагнуть одного – європейського майбутнього країни.
Але в учасників акцій протесту відсутні реальні ідеї, які можна швидко реалізувати. А лідери опозиції, які вирішили скористатися протестами, не пропонують змістовних, чітких кроків. Усе це рано чи пізно призведе до розчарування. Тому мову ультиматумів потрібно перевести в русло діалогу. Для цього не треба людям мерзнути на майданах, будувати барикади. Лідерам необхідно домовлятися за «круглим столом». Президент України Віктор Янукович якраз і започаткував такий діалог. Такий «круглий стіл» може стати майданчиком для суспільного порозуміння.

Мирне вирішення конфлікту в рамках законодавства – без насильства, без агресії, без грубої політичної полеміки і, звичайно, без зовнішнього втручання, – це єдиний дієвий шлях подальшого поступу. Такі принципи проголошені в Конституції та діють у європейських державах.
Черкаська обласна рада на позачерговій сесії дала оцінку подіям на майдані Незалежності й засвідчила свою підтримку євроінтеграційному курсу Президента України.

На Черкащині ситуація стабільна – і за це я вдячний усім черкащанам! Поза тим, що в нас на додачу, відбувається кампанія по виборах народних депутатів України на двох округах. У першу чергу цьому треба завдячувати злагодженим, професійним діям органів влади всіх рівнів, громадських діячів, які мають авторитет у суспільстві і, які не допустили суспільного протистояння та нагнітання напруги.

– На майдані лунають заклики змінити владу. Ви очолюєте владу на Черкащині. Тож як ставитеся до таких гасел?

– Ви прекрасно розумієте, що зміна влади нічого не дасть, якщо не проводити структурні реформи в країні за європейськими стандартами.
В Україні чітко визначено єдиний шлях зміни влади – через проведення виборів. Усі інші шляхи зміни влади є недемократичними й суперечать європейським цінностям.

В Україні є легітимно обраний Президент України. Працює Уряд, якому парламент підтвердив довіру, і в якого є стратегічне бачення шляхів реформування країни.

Ви ж чули заяву того самого Кваснєвського, який закликав опозицію сісти за «круглий стіл» переговорів задля досягнення компромісу, адже зміна влади – це недемократичний шлях, який руйнує країну. А Україна не заради цього виборювала свою незалежність.

– Останнім часом до вас навідуються неочікувані гості – то народні депутати, то люди під приводом лідерів обласної «Батьківщини» і «Свободи». А Ви їх не приймаєте, ігноруєте небайдужих до України людей. Прокоментуйте.

– Замислимось: на якій підставі цих осіб, що хотіли штурмувати обласну адміністрацію, називають «небайдужими до України»? Виходить, що ті, хто в цей час працював, а не штурмував, зараховуються до «байдужих»?

Тобто, решта жителів області, які в той час вчили у школі дітей, лікували хворих у лікарнях, подавали воду і тепло в будинки, будували нові об’єкти – вони, за такою логікою, байдужі до України? Мабуть, у нас різне уявлення про небайдужість до України…
Прикро, що для деяких осіб «небайдужість до України» – це заклики до повстань, хаос і безвідповідальність, хвилювання і блокування. Для чого це їм потрібно, висновок очевидний – у каламутній воді рибку легше ловити!

Я маю досвід керівництва різними установами, підприємствами й можу будь-якій людині показати, скільки за часи мого керування було зроблено конкретних справ для людей. А що можуть показати вони? Не на словах, а на ділі?!

Ота «наша Україна», яку вони 5 років розбурхували мітингами, майданами та багаточисельними виборами-перевиборами, не витримала й перших викликів світової фінансової кризи 2008 року. Ота «майданна» влада набралася боргів перед Міжнародним валютним фондом, підставила державу кабальним газовим контрактом із Росією, ледве не довела економіку до дефолту та гіперінфляції.
А наші місцеві керманичі опозиції – що вони такого доброго зробили для громади? Хіба вони можуть похвалитися і заявити – дивіться, оце зробили ми?! Назвіть хоча б один приклад? Вони всі мали можливість проявити себе. І що?

На демократичних виборах 2010 року громадяни вже дали оцінку «п’ятирічці» влади, породженої майданами.
Я переконаний, що небайдужість до України – той показник, що вимірюється не градусом агресії, а кількістю людей, які стали жити краще завдяки твоїм добрим справам.

– Сергію Борисовичу, міністр МВС уже неодноразово заявляв, що влада не допустить силового сценарію і міліція не буде чинити спротиву людям, які хочуть висловити протест. Як тоді розцінювати повторний розгін Майдану та те, що 11 грудня на площі перед мерією Черкас знесли намет опозиціонерів?

– Перше, на чому наголошує Президент і керівники виконавчої влади: всі мирні акції повинні відбуватися в рамках правового поля. Є такий мудрий вислів: закон суворий, але це закон. Є рішення суду. Подобається воно нам чи ні, але його треба виконувати.

Розблокування вулиць у Києві здійснювалось на виконання постанови адміністративного суду. Закінчився 5-денний термін, відведений судом на те, щоб демонстранти розблокували адмінбудівлі та центральні транспортні магістралі Києва.

Те саме в Черкасах. Окружний адміністративний суд ухвалив рішення стосовно заборони масових акцій на площі перед міською радою.
До речі, коли державні виконавці завітали з судовим рішенням на площу, міська організація ПР відразу демонтувала свої намети. І цим ще раз підтвердила, що ми виступаємо за закон і порядок. Але опозиціонери відмовилися згортати свій намет і знехтували буквою закону. Чому?
Цей вчинок наочно демонструє, що для них означають демократія та закон. Вони крутять ними як циган сонцем, тобто апелюють до норм права тільки тоді, коли їм це вигідно.

Підкреслю, незважаючи на незаконні дії організаторів протестів, міліція поводилася дуже толерантно з учасниками акцій у Черкасах.
А вчора, на виконання рішення суду, намет було демонтовано працівниками комунальних служб міста. І ви бачили, що ця процедура пройшла мирно. Міліція в цей процес узагалі не втручалася, а тільки забезпечувала порядок.

До речі, цей намет хотіли прибрати з площі вже й самі опозиціонери. Але ж питання, під яким кутом зору подаються такі дії. Представники ПР не влаштовували скандалів, мовляв, така погана в нас міліція, а мовчки виконали рішення суду. А опозиція із такого приводу зробила піар.
Я бажаю всім нам, щоб ми разом увійшли в ювілейний для Черкащини 2014 рік спільною дружньою родиною, а не на вістрі політичних протистоянь і протиріч.

Давайте зробимо все для того, щоб у наших душах у Новорічні та Різдвяні свята були мир і злагода.