Герпес небезпечний не лише зовнішніми проявами

Герпес небезпечний не лише зовнішніми проявами

Долаємо вірусне захворювання традиційними методами і за допомогою народної медицини

Згідно епідеміологічних досліджень, герпес поширений повсюдно. До сорокарічного віку більше 90% людей мають антитіла до вірусу герпесу, а значить, вони хоча б один раз у житті перенесли цю інфекцію. Сприйнятливість до герпетичної інфекції, а також тяжкість захворювання залежать від стану імунітету людини. Вірус простого герпесу може вражати шкіру, слизові оболонки, нервову систему і внутрішні органи.
Джерелом зараження слугують хворі зі свіжими герпетичними висипаннями й носії, які виділяють вірус у навколишнє середовище. Для ураження герпесом достатньо простого потрапляння його вірусних частинок на шкіру або слизові оболонки. Вірус передається через заражені предмети: посуд, рушник, іграшки, постільну білизну та ін. При генітальному герпесі інфекція передається статевим шляхом, і більшість людей інфікуються з початком статевого життя.

Особливої уваги заслуговує вроджений герпес — захворювання, обумовлене внутрішньоутробним інфікуванням плода. Таке інфікування може відбуватися у випадку розвитку в матері під час вагітності первинної герпетичної інфекції з потраплянням вірусів у кров. Інкубаційний період триває від однієї доби до 26 діб.
При простому герпесі найчастіше уражається шкіра обличчя в області губ і крил носа та слизова оболонка ротової порожнини. Рідше висипання локалізуються на лобі, щоках, вушних раковинах, попереку, геніталіях, пальцях рук тощо.

За 12 днів до появи висипань може відзначатися набряк, гіперемія, печіння і свербіж шкіри або слизових оболонок. Потім у місці ураження з’являється група скупчених бульбашок із прозорим вмістом. Через кілька днів бульбашки лопають і на їхньому місці утворюються виразки, вкриті кірочками. Крім місцевих проявів, герпес супроводжується нездужанням, слабкістю, в деяких випадках — підвищенням температури тіла. Епізод спалаху герпетичної інфекції триває 12 тижнів.

Однак на цьому захворювання не закінчується. Особливістю вірусу герпесу є те, що він здатний проникати в нервові волокна й ганглії і зберігатися в них тривалий час у латентному (сплячому) стані. Цим пояснюється рецидивуючий перебіг захворювання з періодами загострення та ремісії. Рецидив може бути спровокований ослабленням імунітету, переохолодженням, стресом, нервовим виснаженням та ін. Як правило, нові епізоди герпесу пов’язані саме з рецидивом «сплячої» інфекції, а не з повторним інфікуванням.
Практично кожна людина хоча б один раз у житті перенесла герпес. Зрозуміло, що далеко не всі звертаються з приводу цього захворювання до лікаря. Здавалося б, один-два тижні — і все саме пройде. Однак ця позиція не зовсім правильна. Якщо з першого ж епізоду інфекції почати грамотне лікування, можна уникнути рецидивів захворювання.

Світлана ВОЛГІНА, директор КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня» ЧМР, головний позаштатний інфекціоніст Черкаської області:

– Поширеність герпесвірусної інфекції становить 75 – 95 відсотків дорослого населення.
Характерною особливістю ВПГ є безсимптомний (прихований) перебіг захворювання у 20% випадків. Проте на тлі факторів активації (шкідливі звички, хронічні захворювання, карієс) захворювання переходить із неактивної стадії в активну з клінічними проявами, для якої характерні часті рецидиви. Такі носії або хворі герпесом у прихованій формі часто не знають про своє захворювання і не вживають жодних заходів, щоб не заразити здорову людину.
Причиною зараження можуть бути предмети особистої гігієни, басейни, сидіння унітазів, ванни, посуд.
Інкубаційний період (від зараження до клінічних проявів) триває від двох днів до одного місяця (у середньому – один тиждень).

Типово хвороба у своєму розвитку проходить 4 стадії:
1. Людина відчуває хворобливість – в області майбутнього висипання з’являються біль, пощипування, свербіж. Шкіра починає червоніти.
2. На другій стадії з’являються маленькі болючі пухирці, які поступово збільшуються в розмірах, стають напруженими і заповнююються прозорою рідиною.
3. На третій стадії пухирці лопають, із них виходить безбарв¬на рідина, що містить мільярди вірусних частинок. На цьому місці утворюються виразки.
4. Над виразкою формується кірочка, ранка гоїться, не залишаючи рубця.
Усі стадії зазвичай проходять за 10 днів.

Дешевше лікування може бути тільки профілактика:
1. Виключення факторів, що сприяють активації вірусу. До них відносяться: шкідливі звички, переохолодження, ультрафіолетове опромінення, травми шкіри, карієс, ожиріння, імуносупресія (ВІЛ-інфекція, стреси, хронічна перевтома), загострення хронічних хвороб, погана екологія, гострі вірусні захворювання (грип), гіповітаміноз, недосипання.
Слід пам’ятати, що рецидиви герпесвірусної інфекції бувають безсимптомними або без яскраво вираженої симптоматики.
2. Підтримання імунної системи в хорошому стані (здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, відмова від куріння і зловживання алкоголем, заняття спортом, загартовування, зменшення стресів).
3. Дотримуйтеся правил особистої гігієни. Вірус легко можна перенести з одного місця локалізації в інше (наприклад, з області губ на слизову оболонку ока). Не чіпайте ділянки висипань руками. Ретельно мийте руки після контакту з ураженою герпесом ділянкою шкіри. Наносити мазі на висипання необхідно косметичними паличками. Після туалету необхідно продезінфікувати сидіння унітазу (спиртом) – вірус живе до 4 годин на пластиці.
4. Якщо у вас «застуда» на губах, слід користуватися індивідуальним посудом та рушниками.
На сьогоднішній день видалити вірус герпесу з організму повністю неможливо, але можна перевести його в неактивний стан і домогтися ремісії на довгі роки. Займатися лікуванням повинен спеціаліст, це може бути дільничний або сімейний лікар, акушер-гінеколог (після консультації лікаря інфекціоніста). Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я і здоров’я ваших близьких.

Як побороти герпес «по-народному»
Найдієвішими способами лікування герпесу на губах народними засобами є олія ялиці. Рекомендується змащувати нею уражені ділянки губ із періодичністю кожні 2 години, а також перед сном. При цьому можливе від¬чуття печіння, але воно дуже скоро припиняється.
Також для лікування герпесу широко використовують припікання бульбашок на губах настоянкою прополісу. Через 10—15 хвилин після припікання нанесіть на це місце пом’якшувальний крем на базі ромашки або мазь календули.
1 чайну ложку чорного чаю або один чайний пакетик заваріть окропом (півсклянки). Настоюйте до охолодження. У охолодженій заварці змочіть ватний тампон і прикладіть до місця, ураженого герпесом. Процедуру повторюйте кілька разів на день протягом 3-4 днів.

Змащуйте герпесну бульбашку вушною сіркою кілька разів на день.
Змочіть ватку камфорною олією, прикладайте до герпесних висипань кілька разів на день.
Візьміть шматочок льоду (можна з холодильника), оберніть його одним шаром марлі, прикладіть до місця з герпесом на декілька хвилин.

Лікують герпес на губах і за допомогою 70%-го спирту, одеколону, а ще такого медичного препарату, як валокордин. Гарненько намочіть шматочок вати в медичному препараті або спирті, притисніть до місця з герпесом. Швидше за все, вам стане боляче, але герпес від такої процедури помітно підсушується.
Страждаючі герпесом можуть скористатися для лікування гілками малини. Їх треба зрізати, промити кип’яченою водою, порізати на невеличкі шматочки (1-2 см) і добре розжувати до кашкоподіб¬ного стану. Цю кашку прикладати до ураженого місця. Малина містить поліфенольні речовини, що пригнічують вірус герпесу.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x