Близько 15 років пропрацювала шкільним психологом Ірина Загорська з Городища. Психологією захоплюється зі студентських часів. Вважає цей предмет набагато цікавішим і потрібнішим, ніж обов’язків тоді марксизм-ленінізм, науковий комунізм чи атеїзм. Педагогіка взагалі неможлива без психології.
– Але спочатку довелося працювати учителем російської мови і літератури, – розповідає Ірина Загорська. – Зі здобуттям Україною незалежності у педагогіці почали більше звертати увагу не тільки на виховання колективізму, а й на захист індивідуальності кожного учня, розвиток особистості. Тому вирішила стати психологом. Пройшла відбір і тренінги у Черкасах. Потім були 10-місячні курси в Києві. Здала державний екзамен і з 1995 року й до виходу на пенсію працювала практичним психологом у Городищенській загальноосвітній школі № 3.
Тоді у Городищі стараннями талановитого педагога, методиста-психолога Тамари Білухи була створена одна з перших в області психологічна служба. Були залучені дуже хороші спеціалісти. Взагалі робота шкільних психологів, можливо, й не кидається в очі, але вона дуже дієва. Якщо поглянути на статистику, то там, де працюють психологи, значно менше проблем в учнівському середовищі.
– Мене захоплювала арт-корекція, тому разом з учнями у 2005 році створили психологічний театр «Шанс», – продовжує Ірина Загорська. – Приймали усіх бажаючих віком від 12 до 17 років. Особливо я прагнула залучити так званих важких підлітків. Разом писали сценарії, підбирали музику. Ролі виписували спеціально під темперамент кожного юного актора. Усім було цікаво! Щороку презентували нову виставу, яка зачіпала актуальні молодіжні проблеми. Свого часу здобули диплом обласного фестивалю психологічних театрів «Перспектива». Їздили до Львова на запрошення тамтешньої гімназії. Потім львівські друзі приїздили на Городищину. Якби між жителями різних регіонів України частіше відбувалися культурні обміни, не сталося б такої біди, як зараз на Сході.
Психологія допомагає Ірині Загорській і в повсякденному житті. Коли трапилися проблеми зі здоров’ям, саме знання психології не дозволили впасти у відчай. Переконана, що психологія потрібна всім! Тому по-дружньому почала допомагати й іншим. Пише короткі, але дуже змістовні, повчальні оповідання і новели. 2010 року одна фармакологічна компанія видрукувала багатотисячним тиражем написану у співавторстві роботу Ірини Загорської «Філософські нотатки хворого та коментарі лікаря». Фірма дарує цю книгу всім своїм пацієнтам. А нещодавно Київський Інститут інформаційних технологій видав збірку, куди увійшли оповідання пані Ірини. Головна ідея творів – не замикатися в собі, не боятися спілкування, попри все – зберігати ритм життя. Так багатьом людям, навіть незнайомим, поради психолога з Городища стали рятівним колом.
Володимир Чос
