Сьогодні жодній світовій проблемі не приділяють стільки уваги громадськості, рішень ООН, самітів керівників країн, як збереженню біологічного різноманіття та сталому і невиснажливому розвитку цивілізації. Стан довкілля нині визначає усі головні сфери життя суспільства – духовні, матеріальні, економічні. Ключову роль у збереженні біологічного та ландшафтного різноманіття відіграють природоохоронні території.
Існує велика кількість категорій природоохоронних територій, що розрізняються за ступенями обмеження діяльності людей та за підпорядкуванням. Національний природний парк – одна з найвищих категорій природоохоронних територій. Це територія, що знаходиться у державній власності та на якій обмежена господарська діяльність задля збереження природного середовища.
Найчастіше національний парк плутають із природним заповідником – природоохоронною територією іншої категорії. Найсуттєвіша відмінність полягає в тому, що в заповідниках заборонена будь-яка господарська діяльність та втручання в перебіг природних процесів. Сенс створення заповідників полягає в збереженні природи в первісному, недоторканому вигляді. Національний парк – це принципово інша природоохоронна територія. Ідея створення національних парків полягає в переході на такий тип природокористування, який найменшим чином шкодитиме природі. Однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому тут дозволено відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами. Окрім того, території національних парків можуть включати в себе населені пункти, або господарські об’єкти. Неоднорідність територій, що входять до складу національного парку, призводить до необхідності впровадження функціонального зонування території. З урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їхніх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання відповідно до чотирьох зон: заповідної, регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської.
Використання природних ресурсів (збирання грибів та ягід, лікарських рослин, сінокосіння, випасання худоби, заготівля хмизу тощо) для місцевого населення не матиме жодних обмежень на території всього парку, крім заповідної зони.
Про це «Нова Доба» дізналася в департаменті екології та природних ресурсів Черкаської ОДА.
На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань:
– збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;
– створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об\’єктів;
– проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;
– проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
У Черкаській області є унікальний лісовий масив «Холодний Яр», де зосереджено понад 150 цінних історичних, археологічних, культурних, природних об\’єктів. Частина з них є всесвітньовідомими пам’ятками (пам’ятка археології національного значення Скіфське городище – VI-IV ст. до н.е.), пам’ятка архітектури національного значення Мотронинський монастир (11-12 ст.), переможець конкурсу «Національне дерево України» дуб Максима Залізняка та ін. Тут зібрано значну кількість різних об’єктів природно-заповідного фонду (комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр»; ботанічні заказники «Оля», де охороняється релікт третинного періоду бруслина карликова; «Білосніжний», де зростає унікальна рівнинна популяція підсніжника складчастого; державні пам’ятки природи «Дзюркало», «Монастирське джерело» та ін.).
Багато об’єктів ще потребують докладних досліджень науковців та донесення до уваги громадськості.
Створення у Холодному Яру національного природного парку сприятиме вирішенню питань збереження унікальних природних комплексів, історичних, культурних, археологічних та архітектурних пам’яток, а також можливості розвитку депресивних населених пунктів у межах Холодноярського масиву зокрема та Черкаської області загалом.
Суттєве значення в розвитку рекреаційного потенціалу набуде пізнавальний відпочинок: екскурсії, фотополювання та ін. Функціонування національного природного парку сприятиме створенню нових робочих місць, активізації роботи закладів культурно-побутового обслуговування, торгівлі і транспорту, а відтак – збільшенню економічного потенціалу регіону. Слід очікувати також соціальну ефективність заходів, яка проявиться у зростанні культурного рівня населення і патріотизму, зміцненні здоров\’я громадян тощо.
Крім цього, місцеві громади можуть отримати ряд інших переваг від діяльності національного природного парку: чисте довкілля; зменшення рівня безробіття та розширення кола самозайнятості сільського населення, особливо молоді; розвиток туристичної діяльності; розвиток малого та середнього бізнесу, підприємництва, пов’язаного з екотуризмом, насамперед, виготовлення і торгівля сувенірами, будівництво мініготелів, кемпінгів, розширення можливостей реалізації продукції особистого підсобного господарства, причому, реалізації її на місці; надходження в місцеві бюджети; інвестиційна привабливість території; увага світової спільноти.
Холодний Яр, його природна, історична і культурна спадщина є сакральним місцем для всього Українського народу. Обов’язок і завдання сучасного покоління зберегти на майбутнє ту природу, яка формує ідентичність України.
