Конституція приймається людьми, а отже, може ними й змінюватися

Євген Стрижак,
Дата: 25-06-2015, 14:08

Напередодні Дня Конституції хотів би нагадати, що прийняттю 28 червня 1996 року Конституції незалежної Української держави передував тривалий в історичному вимірі процес державотворення, в тому числі й формування конституційних засад нашого суспільства. Ми не можемо не згадати конституції Пилипа Орлика або договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом, який визначав права і свободи громадян. Прийнята у 1710 році вона не втратила свого значення й у наші дні. Конституцію прав і свобод війська Запорізького він оголосив у той же день, коли його обрали гетьманом запорізького війська — 5 квітня 1710 року. Для порівняння: у США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі - тільки в 1791 році. На жаль, конституція Пилипа Орлика не набула чинності, оскільки була написана за межами України у вигнанні. До речі, Пилип Орлик — не єдиний українець, який став видатним автором конституції. У селі Великі Дедеркали нинішнього Шумського району Тернопільської області народився Гуго Колонтай — один із авторів польської конституції 1791 року, яка є першою реально діючою європейською конституцією (і другою в світі після Конституції США).

Кілька десятиліть Україна жила за радянськими конституціями, які носили декларативний характер і які з великим застереженням можна називати конституціями. Цікаво знати, що Конституція України 1937 року містила спеціальний розділ “Органи державного управління Молдавської Автономної РСР”. Ця автономія в складі України існувала з 1924 до 1940 року. Включала лівобережну частину сучасної Молдови (Придністров'я) і частину сучасної України.

Лише після проголошення незалежності України, 28 червня 1996 року Верховна Рада, висловлюючи суверенну волю народу і спираючись на споконвічне прагнення українського державотворення, прийняла Основний Закон – Конституцію України, яка стала реальною і дієвою підвалиною розбудови незалежної демократичної правової держави – повноправної учасниці світового співтовариства. Варто згадати, що одним із її творців був депутат від Черкащини Михайло Сирота.

Зрозуміло, що Конституція не має вічного характеру, вона приймається людьми, а відтак, може ними й змінюватися. Зміни, що відбуваються у будь-якій державі, мають обов’язково відображатися і в її конституції. Не є винятком і Україна. Я не вважаю, що наше законодавство абсолютно досконале, і впевнений, що ми можемо і повинні працювати над змінами до Конституції. Це закономірний процес, притаманний всім цивілізованим державам. Окремим питанням є і дотримання конституції — задеклароване часто розходиться із тим, як виконується написане. Так, мабуть, мало-хто знає, що у Конституції США взагалі не згадується слово “демократія”, а Великобританія взагалі живе без такого документа, як Конституція.

А сьогодні, ми згадуємо 28 червня 1996 року, той день, який ми вже майже 20 років відзначаємо як державне свято – День Конституції, за якою ми живемо, будуємо і відстоюємо свою державу. Україна,
до речі, була останньою з колишніх радянських республік, яка прийняла нову Конституцію. Переконаний, що спираючись на положення Конституції, ми гідно витримаємо будь-які випробування долі, зуміємо забезпечити краще життя. Як свідчать опитування, у 2008 році 53% українців не вважало День Конституції святом. Однак шанувати Основий закон своєї Батьківщини потрібно: шануючи свої права і обовязки, ми шануємо і свою державу, і себе.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода