Так говорить про улюблений колектив одна з солісток Ксенія Мізіна. Зізнається, що захоплювалась майстерністю «Черкащанки» ще з дитинства, адже її старша сестра танцювала раніше в колективі. І уже сім років тут займається й Ксенія.
– Те, що глядач бачить на сцені – це результат нашої праці: виснажливі репетиції, коли ти мокрий виходиш із залу й не відчуваєш ніг, ретельне багаторазове відпрацювання кожного руху, години, проведені за станком у спробах добитися досконалого виконання па. І лише завдяки цьому всьому виходить яскрава картинка, багатий, насичений емоційно танець, – зазначає танцівниця.
І справді пересічних людей у цьому колективі немає. Танцівники кожної репетиції намагаються ставати кращими, майстернішими, досконалішими, вчитися новому. Тому що межі досконалості в хореографії немає. Звичайно, основну роль у цьому колективі відіграє його керівник, який навчає любити народний танець.
От уже 45 років незмінним керівником «Черкащанки», натхненником, людиною закоханою в танець й улюбленим шефом для учасників колективу є заслужений працівник культури України Валентин Луценко. За роки його роботи з ансамблю вийшло більше 500 танцюристів, які працюють у різних галузях, серед них є й професори, кандидати наук, державні службовці, правоохоронці, а також, звичайно, послідовники традицій народного танцю. Валентин Михайлович навчався хореографії в студії Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П.П.Вірського. Танцював у Черкаському народному хорі, Черкаському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г. Шевченка, Балтійському ансамблі пісні й танцю, коли служив у армії, два місяці пропрацював у ансамблі танцю Білорусії. У «Черкащанку» в 1970 році Валентина Луценка запросив перший ректор тоді ще Черкаського державного педагогічного інституту кандидат історичних наук, професор Олександр Тканко.
Свою понад 60-річну історію колектив розпочав з 1953 року, заснований Оленою Діденко та концертмейстером Михайлом Мусієнком при студентському клубі Черкаського державного педагогічного інституту. На сьогодні в репертуарі колективу близько 50 художніх композицій, серед яких є класичні номери й нові постановки.
– З 1977 року ансамбль розпочав свої поїздки за кордон, саме тоді нам присвоїли звання лауреата І Всесоюзного фестивалю «Золота медаль». Після цього для колективу виділили путівку на Байкал-Амурську магістраль, потім була кілька раз Німеччина, Сирія, Туреччина, країни близького зарубіжжя, – ділиться спогадами про поїздки очільник «Черкащанки».
До слова, колектив раніше став лауреатом республіканської премії імені Миколи Островського, Міжнародного фестивалю фольклору та прикладного мистецтва (Молдавія, 1993) та лауреатом Всеукраїнського фестивалю-конкурсу імені Павла Вірського. Також на честь 60-річчя колектив нагороджений Почесною грамотою Верховної ради України.
Зараз «Черкащанка» готується до поїздки в сусідню Польщу на VIII Міжнародний фестиваль музики, мистецтва і фольклору «Подляска Октава Культур», що відбудеться наприкінці липня в Білостоці.
– Це престижний фестиваль за участі професійних колективів, ми серйозно до нього готуємось, щоб не осоромити Україну й, звичайно, Черкащину. Постараємось достойно виступить, – говорить Валентин Михайлович. – Ініціативу щодо поїздки за кордон підтримав ректор ЧНУ імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко й допоміг з фінансуванням.
Учасники колективу новину про поїздку сприйняли з радістю, але довгий час сумнівались, що вона відбудеться, адже маємо на сьогодні складну ситуацію в країні. Та цього року танцівникам така можливість випала, тому до поїздки почали готуватися заздалегідь.
– Коли ми дізналися про поїздку, емоції зашкалювали! Хоча довго не могли повірити в це, тому що про фестиваль знали давно й дуже хотіли поїхати. І тут така можливість нам випала, – з радістю майбутні гастролі розповідає староста колективу, студентка ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Олександра Слободянюк. – Та справжні танцівники передають свої почуття через па, тому ми відразу почали готуватися. Спочатку було досить важко, адже відбувався серйозний відбір кожного учасника колективу. Коли вже склад танцівників був остаточно затверджений, робота почала «кипіти».
На фестиваль «Черкащанка» готує декілька номерів, серед них візитівки колективу: «Гопак», «На схилах Дніпра», «Козачок», «Ми діти твої, Україно!» та інші. Крім того, у репертуар включена й нова постановка «Молитва за Україну».
– Кожен номер у танцювальному арсеналі «Черкащанки» є неповторним, особливим. Але я хочу виділити один з моїх найулюбленіших – «Ми діти твої, Україно!», – ділиться Олександра. – Цей танок відображає всю ментальність українців, демонструє особливості кожного регіону нашої держави й, безумовно, підтверджує, що Україна – одна велика сім’я. Цим номером ми часто відкриваємо різні концерти й свята, тому він включений до репертуару під час виступів на фестивалі.
Варто відзначити, що в 2012 році колектив побував на 7 Міжнародному середземноморському фестивалі народного танцю на Кіпрі, де вдалося гідно представити Черкащину й Україну в цілому, та здобути звання лауреата. Богдан Кіт, танцівник ансамблю, мав нагоду побувати на фестивалі, та новину про поїздку в Польщу сприйняв з не меншою радістю. Говорить, що під час танцю відпочиває, тому й займається цим хобі більше 10 років.
– Думаю, що ця поїздка вдасться й запам’ятається позивними емоціями. Ми зможемо здобути досвід, подивитись на майстерність інших колективів, повчитись чомусь, ну й показати те, що можемо ми, – підкреслює Богдан.
Зараз учасники колективу посилено готуються до поїздки: відпрацьовують рухи, «шліфують» танцювальні композиції, працюють над акторською майстерністю, готують сценічні костюми, після кожного концерту проводять роботу над помилками. Бо всі виступи для танцівників «Черкащанки» дарують море позитивних емоцій, натхнення, окрилюють, надихають, а аплодисменти та щирі посмішки глядачів є найкращою нагородою за таку нелегку, але приємну працю.
