БЛОГИ


Новина із категорії: Валентин Лазуренко, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Досить важливу роль в житті українців відігравав та продовжує відігравати землеробський реманент.
Сьогодні у своєму блозі хотів би започаткувати цикл матеріалів про землеробський реманент у віруваннях та обрядово-магічних діях українців. На мій погляд – цікава тема.

Тож спробуємо поглянути на землеробський реманент українців через призму міфологічно-міфічного світосприйняття, які в українців мають досить глибоке і древнє коріння. Матеріал, аби краще читач його сприйняв, я подаватиму деякими короткими блоками. Сьогодні поглянемо на плуга.

Розпочнемо з давнього українського засобу обробітку, як говориться, посланого нам вищими силами, – з плуга.
Плуг. Як засвідчив “батько історії”, видатний давньогрецький історик Геродот (між 490 – 480 до н. е. – між 430 – 425 до н. е.), у скіфів-орачів існував культ Золотого Плуга. Від того часу минуло майже 3500 років. День падіння Золотого Плуга на землю (24 грудня) став святом Сварога. Мабуть, відтоді на свято Щедрого вечора, у день народин Місяця, виник обряд ходіння з плугом. Цей день вважався найсприятливішим для започаткування всіляких справ. Колись плугом предки символічно орали сніг навколо обійстя, зустрічаючи таким чином Новий господарський рік. У деяких місцевостях України, коли водили Меланку, парубки вносили до хати і чепіги, створюючи враження, ніби орють ниву і сіють зерно. При цьому хлопчики співали, наприклад, таку жартівливу пісню:
Гей! Гей! Ци спиш, ци чуєш,
Пане господарю!
Прийшли коло твої хати орати.
Гей! Гей! Дві синиці в колісниці,
Два ведмеді у переді,
Дві курці в ярмурці.

У Карпатах досить поширені легенди про початок землеробства. Вони мають низку збігів із біблійним сюжетом, особливо коли йдеться про вигнання першопредків з раю та покарання Адама важкою працею рільника. Однак фольклорні твори йдуть далі. Отож Адам копав землю, але не було ніяких наслідків праці, аж поки він за порадою ангела не сказав перед початком роботи: “Боже, помагай!”. А ось легенда з іншої української території. Адам орав поле, але сатана перевертав усе догори травою доти, доки першочоловік не промовив: “Помагай, Боже!”.
У стародавні часи жінку ототожнювали з борозною, а чоловіка – з плугом. “Без ковальської справи, яка створює плуг і сприяє благополуччю, – зазначає М. Брайчевський, – в давнину було немислимим весілля”. Фалічне зображення плуга спостерігається у мистецтві багатьох народів.

В українській міфології першим, хто викував плуга, вважається бог вогню, прабог усіх богів, владики світу – Сварог. Сварог – бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. Один з найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями саме цей бог навчив людей користуватися вогнем, виготовляти мідь та залізо, і найголовніше він викував перший плуг.
Якби не плуг, то не було б у нас ні Дніпра, ні дніпровських порогів, ні валів вздовж Дніпра, – саме це слідує із української міфології. Легендарним героєм, “Божественним ковалем” в українців є легендарний Кий. Можливо, ім’я Кия слід розуміти у значенні “Божественного коваля”, помічника громовержця у його боротьбі зі Змієм. Українська легенда пов’язує походження Дніпра з Божим ковалем: Коваль переміг Змія, запряг його в плуг і зорав ним землю; із борозни постали Дніпро, дніпровські пороги і вали вздовж Дніпра (Змієві вали).

Ярмо, як і золотий плуг із сокирою та чашею, було скинуто скіфам богами з неба. У давнину було оберегом, а також відігравало значну роль у весільному обряді. У кінофільмі за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” показано молодих з ярмом на шиї за весільним столом. Ярмо символізує терпіння, тяжку працю, жертвоприношення, землеробство, родючість. Колись ярмо вносили в хату разом із плугом у ніч перед Різдвом, бо вірили, що тієї ночі худоба розмовляє людською мовою. В українських колядках і волочебних піснях відомі яскраві описи золотих або золотогривих волів, золотих і срібних плугів, ярем, рал тощо, за допомогою яких здійснюється святково-ритуальна оранка весняної землі:
...Волики твої, все половії,
Яремця твої, все буковії,
Ой сохи твої, та й золотії...

Теги: черкаси, черкаська область, плуг, реманент, ярмо, українці, чоловік, жінка

Черкаські обранці порівняли політичне життя міста із кінострічками та серіалами. Свої мистецькі враженння переповіли журналістам телеканалу ВІККА.
Комедію «Гамлет і Джульєтта» представили у Майстерні Акутальної Творчості цими вихідними. Актори, окрім того, що змушують глядача сміятися,
< >
Черкаси – місто книжне ...
Василь Теремко, RSS