БЛОГИ


Новина із категорії: Валентин Лазуренко, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Продовжуємо говорити про землеробський реманент у віруваннях та обрядово-магічних діях українців. Сьогодні поглянемо на борону.
Борони – землеробське знаряддя, яке досить добре використовувалося в ритуально-магічних діях українців.
Так, щоб уберегтися від нечистої сили, в Купальську ніч наші пращури обходили село з боронами на голові або ставили борони у хліві біля корови, щоб уберегти худобу від відьом. У руках самої ж відьми борони ставали знаряддям наслання причини: якщо вона сяде під борони, як під корову, і стане «доїти» їх зуби, то у корів пропаде молоко. Щоб перешкодити відьмі відбирати молоко, в Купальську ніч спалювали у вогнищі знайдені де-небудь борони.

За допомогою борін вистежують відьом: сідають у хліві під них – відьму бачать, а самі залишаються невидимими. Вважалося також, що крізь три борони, якщо сісти між ними, можна побачити домовика або лісовика.
Для убезпечення від нечистої сили, яка душить уночі людину, клали борони зубами вверх на того, кого вона мучить. Після збирання врожаю три рази обходили, боронуючи, кругом села, щоб ніяке зло не шкодило господарству. Під час епідемій боронували або обходились боронами кругом села.

Символіка борін виражена в обрядах і повір’ях, що мають стосунок до шлюбу і дітонародження. Вважалося, що коли в полі забудуть борони, то до дівчат на селі не будуть свататися женихи. Знайшовши такі борони, дівчата таємно ховали їх в овині чи у кропиві або рубали і розкидали якнайдалі. Відоме прислів’я: «Жінка родить – чоловік пісок боронить» – відображає звичай змушувати чоловіка боронувати пісок при муках рожаниці. Зуб від борін клали новонародженому хлопчикові під подушку, «щоб не пересікався рід». Під Новий рік трясли боронами зі словами: «Бороночко, трусися, так і ти, курочко, несися!». На Святках волочінням боронами гадали: де випадуть зуби, там бути весіллю.

З аграрною магією був пов’язаний обряд катання на боронах у весняній обрядовості. У деяких місцевостях на Благовіщення пекли хлібець у вигляді борін, який з’їдали або давали худобі, або брали в поле, коли починали сівбу чи жнива.
Під час засухи об’їжджали на боронах кругом села, боронували дорогу, висохле русло річки або болота.

У наступному матеріалі поговоримо про особливості жнив в українців у плані магічно-обрядових дійств. Про серпи, граблі...

Теги: черкаси, черкаська область, борона, значення, відьми

Черкаські обранці порівняли політичне життя міста із кінострічками та серіалами. Свої мистецькі враженння переповіли журналістам телеканалу ВІККА.
Комедію «Гамлет і Джульєтта» представили у Майстерні Акутальної Творчості цими вихідними. Актори, окрім того, що змушують глядача сміятися,
< >
Черкаси – місто книжне ...
Василь Теремко, RSS