Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників

Дата: 17-09-2015, 13:29

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
8 вересня Кабінет Міністрів України своїми розпорядженнями затвердив перспективні плани формування територій громад 6-ти областей, серед яких і Черкаська. Перспективний план формування територій громад Черкаської області включає 44 об’єднані територіальні громади. Нагадаємо, що Черкаській обласній раді вдалося ухвалити перспективний план об’єднання громад лише з другого разу. Під час першого голосування черкаським депутатам не вистачило двох голосів.
Та чи відповідає план не лише методиці, а й очікуванням черкащан, зокрема й очільників різних політсил? Адже між ними з приводу ухвалення перспективного плану (та й впровадження самої реформи) і досі триває гаряча дискусія. Про думки і позиції дізнавалися кореспонденти «Нової Доби», провівши опитування керівників основних «політичних гравців» Черкащини, а також керівників районних державних адміністрацій та голів сіл, на яких реформа вплине безпосередньо.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Володимир Потапенко, голова Шполянської РДА:
Я реформу цілком підримую, адже вважаю, що Президенту з вікна адміністрації не видно, що робиться в Шполі, Лип’янці чи Капустиному. Про це краще знають самі жителі громади: чи їм дорогу треба відремонтувати, чи школу закрити, чи для Будинку культури апаратуру придбати. І якщо у громади виникнуть проблеми, то вона сама буде їх вирішувати і сама ділитиме кошти. Великий плюс, що кошти поступають напряму. Адже при централізованій системі, аж поки вони дійдуть до районного та сільського бюджетів, то половина незрозуміло де губиться й осідає. У Шполянському районі планується утворити 6 громад. 4 з них уже дали пропозиції для об’єднання, а саме: Сигнаївська, Лебединська, Матусівська та Васильківська. Є три проблемні села, бо кожне з них хоче стати центром громади, та не всі розуміють, що для цього треба мати ще й розвинуту інфраструктуру і транспортне сполучення, що відповідає методиці.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Володимир Міцук, голова села Білозір’я:
Ми не лише підтримуємо децентралізацію, а й активно рухаємось у напрямку об’єднання. Село Білозір’я вже отримало позитивний висновок від Черкаської обласної адміністрації щодо об’єднання з селищем Ірдинь. І на найближчих місцевих виборах у нас уже пройдуть вибори Білозірської об’єднаної територіальної громади – обиратимуть сільського голову об'єднаної громади і старосту приєвнаного селища. Процес цього об’єднання ми обговорювали по всіх округах, і спротиву практично немає.
Звісно, спочатку проблеми були, тому в сільській раді створили робочу групу, делегати з Ірдиня приїхали до білозірців, довго спілкувалися. Однак це не дало серйозних результатів. Жителі Ірдиня зібралися й заявили, що не бажають ні з ким об’єднуватися. Тоді я запропонував зібрати сходку села і сам приїхав туди. Роз'яснив, що вигідно буде для всіх. Після довгих дебатів люди більшістю голосів висловилися за об’єднання. Я пояснив, що село Ірдинь від Білозір’я за 25 кілометрів, це досить недалеко, відповідає методиці і доволі зручно. Пообіцяв людям, що їхню школу й садочок в жодному разі не закриють, а на їхнє утримання білозірці нададуть субвенцію з власних коштів. Вважаю, що ресурсів вистачить, тому що після об’єднання маємо отримати від держави 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб, а це близько чотирьох мільйонів гривень. До того ж отримаємо фінансування на утримання держапарату. Як наслідок – зекономимо кошти, які заробляємо від податків за оренду землі, що зараз ідуть на дотації освіти і культури. Садочку, приміром, зараз додаємо майже мільйон, культурі – більш як 200 тисяч. Усі ці кошти за умови об’єднання громад підуть на розвиток інфраструктури, чого так потребують обидва села.
Тепер головне, щоб держава виконала свої обіцянки і виділила ті кошти, які планували закласти у бюджет 2016-го року.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Ярослав Березань, секретар міської ради, в.о. голови м. Сміла:
Загалом у мене позитивне сприйняття реформи, адже будуть економитися значні кошти, але на перешкоді об’єднанню стають люди, яких вона має відірвати від «годівнички». Я, звісно, за те, щоб необхідні людям послуги надавалися на більш близькій відстані й у комфортніших умовах. Але реформу слід ретельно підготувати, щоб не вийшло так, що люди будуть до неї не готові.
Що ж до перспективного плану, затвердженого урядом, то до нього в мене є ряд запитань. Так, наприклад, Смілянщину планують поділити на шість громад плюс окремо – місто Сміла, яке не буде ні до кого приєднуватись. Ми ж планували поділити наш район на дві громади (умовно Смілянщина ділиться на дві частини залізницею). Одна територіальна громада мала включати у себе всі населені пункти «вище» залізниці, тобто ближче до Черкас. Також ми планували приєднати ще два села – Білозір’я і Хацьки. Інша громада – відповідно, села по другий бік залізниці. Адже громада, що містить понад 100 тисяч населення, – це зовсім інший рівень фінансування. І це було б відчутно для всіх: і для менших сіл, і для мешканців міста. Адже, якщо об’єднаються кілька сіл, вони матимуть профіцитний бюд­жет. Але їхній мільйон чи й навіть два прибутку, дефіцитний бюджет Сміли (дефіцит становить 48 мільйонів) ніяк не врятують.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Сергій Одарич, міський голова м. Черкаси:
Децентралізацію потрібно було проводити давно, і реформа невідворотна. Проте про кінцевий варіант перспективного плану говорити ще рано, оскільки, за винятком базових положень, усе ще в дуже «сирому» стані. Успіх реформи, на мою думку, залежить від того, наскільки зважено та відповідально органи місцевої влади підійдуть до тих функцій, які на них покладені, та зуміють забезпечити «принцип рівності», тобто однаково якісне надання послуг у всіх куточках нашої країни. На процес удосконалення нинішнього перспективного плану, з яким я погоджуюся відсотків на 70, на мою думку, має піти ще років 2. А загалом же процес об’єднання можна назвати майже «вічним», адже життя йде, одні села розвиваються та розростаються, інші, навпаки, «вимирають» і зникають із карти. Тож відповідно до нових викликів і необхідно проводити реформи.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Валентина Коваленко, голова Черкаської обласної ради, одна з лідерів ВО «Черкащани»:
Децентралізація – це і необхідність українського сьогодення, і основна вимога Євросоюзу. Передання влади на місця громадам вимагали ще люди на Майдані. І я особисто, і ВО «Черкащани» за реформу. Проте в її логічній послідовній реалізації.
Нині влада ставить коня попереду воза. Не підготовлена законодавча і матеріальна база, яка мала б стати підґрунтям для проведення цієї реформи. Не прийнято закону, який дає право громадам розпоряджатися землею. Не вирішено достеменно питання щодо наповнення місцевих бюджетів, адже не скрізь є економічно активні підприємства, а також АЗС та магазини з тютюном і алкоголем, які наповнювали б місцеві скарбнички необхідними податками. Інфраструктура українських сіл майже повністю зруйнована.
Не стану заперечувати, що на Черкащині вже існують деякі самодостатні територіальні громади. Великі й успішні села готові об’єднуватися, проте часто виникають суперечки у питанні, хто буде лідером у тій чи іншій громаді. А малі й депресивні села до себе ніхто приєднувати не хоче, оскільки це зай­вий баласт.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Василь Фурман, керівник Черкаського осередку політичної партії «Блок Петра Порошенка»:
Більшість проблем на регіональному рівні, від яких Україна протягом 24 років незалежності не змогла по­збавитися, пов’язані з жорсткою централізацією влади Києвом. Країни Європейського союзу, які є заможними та успішними, навпаки, ніколи не мали жорсткої центральної влади. Столиця в європейських країнах – лише одне з міст, де розміщений уряд, а не найбільший центр, який перетягує на себе всі фінансові потоки та ділову активність. Тому децентралізація та всі інші реформи, які пов’язані з нею, є сьогодні одними із пріоритетних. Створення дієвого та фінансово спроможного місцевого самоврядування має стати одним із елементів побудови Європи в нашій країні. І тому для нас дуже важливо, як ця реформа відбудеться, яких депутатів та мерів ми оберемо в жовтні до місцевих рад, адже саме вони будуть практично впроваджувати реформу на місцях.
Після децентралізації віді­йдуть у минуле дискусії, що Донбас/Дніпропет­ровськ/Київ нібито годує Тернопіль/Ужгород/Чернівці. Скільки хто зароб­ляє – стільки й матиме. Я вірю в те, що передача значної частини повноважень та фінансів з центру на рівень області, районів, міст та громад зробить нашу Черкащину успішною та фінансовоспроможною. Дуже хочеться, щоб реформа врешті відбулася, і в жовтні до місцевих рад були обрані справжні професіонали-депутати, а міста очолили мери зі стратегічним баченням. Адже якими б гарними не були закони, але кадри вирішують усе.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Анатолій Бондаренко, голова Черкаської обласної організації ВО «Батьківщина»:
Що стосується перспективного плану формування територій громад, то мені здається, така реформа нині не на часі. Ми не проти добровільних об’єднань громад, якщо вони дійсно добровільні. Натомість законопроект щодо цього питання був спущений «згори» без належного обговорення на місцях. Жодного добровільного рішення на зборах територіальних громад з цього приводу не було прийнято. Фактично вся децентралізація влади – це ламання свідомості через коліно і внутрішнього супротиву мешканців сіл і містечок.
Під час обговорення проектів в облдержадміністрації жодного голови районної ради, а також сільських голів не було, з ними не тільки не радилися, їх навіть не запросили побути присутніми.
З часу обговорення реформи на адресу обласної партійної організації «Батьківщина» надійшло чимало звернень від представників місцевих громад із занепокоєнням, що так зване добровільне об’єднання громад зруйнує великі села і райони. І це вже буде не добровільне об’єднання, а «добровільне» знищення місцевих громад. Спершу потрібно навести лад на цих територіях – зміцнити інфраструктуру, відремонтувати дороги, а вже потім говорити про укрупнення територіальних громад.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Олександр Піньковський, голова обласного осередку партії «Народний контроль»:
В Україні вперше децентралізація згадується в Конституції Української Народної Республіки від 29 квітня 1918 року, у якій зазначалося: «не порушуючи єдиної своєї влади, УНР надає своїм землям, волостям і громадам права широкого самоврядування, дотримуючись принципу децентралізації».
Станом на сьогодні (це моя особиста думка) жителі Черкащини не готові до таких змін. Не завершені люстраційні процеси, продовжують працювати корупційні схеми. І найголовніше – люди не розуміють необхідності об`єднання та створення територіальних громад. Практично не проводяться просвітницька й пояснююча роботи. Що ми можемо отримати на таких умовах? Плодами децентралізації мають можливість скористатись, м`яко кажучи, не зовсім добросовісні люди.

Адже всі ми знаємо: де два українця, там три гетьмани. Якщо Черкаси більш-менш психологічно та соціально готові до процесів децентралізації, то села… В деяких селах на Черкащині існують серйозні проблеми навіть із постачанням електроенергії, не те що з Інтернетом. Також багато сіл, де не кожного дня є автобус до райцентру. Такі суворі реалії. Це імітація реформи. Коли з одного боку – є кредитори і дебітори, а з іншого – унікальний випадок служби префектури. У парламентсько-президентській респуб­ліці ми отримуємо в регіонах людей, які ні від кого не залежать, мають унікальні повноваження. Недопрацьовану реформу впроваджувати в наш час – це злочин.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Юрій Ботнар, представник обласного осередку ВО «Свобода»:
Децентралізація від чинної влади тягне за собою втрату решток незалежності органів місцевого самоврядування від виконавчої влади й загалом відсутність докорінних змін. Кількаразове укрупнення територій за методикою уряду призведе до остаточного занепаду малих сіл та погіршення умов життя сільського населення. Не варто забувати й про те, що зміни до Бюджетного кодексу, внесені парламентською коаліцією, фактично позбавляючи села, селища та малі міста основних джерел доходу, змушують громади об'єднуватися. Це нагадує «колективізацію», коли більшовики аби примусити селян вступати в колгоспи, забирали в них урожай. Ще раз підкреслю – об'єднання громад має відбуватися лише на основі їх добровільного рішення шляхом проведення місцевого референдуму та сприяти соціально-економічному розвитку територій.
У пропонованих змінах не передбачено жодного контролю над префектом з боку громади та й жодної відповідальності перед нею також. Цей посадовець отримає надзвичайне право зупиняти дію актів місцевого самоврядування, якщо вони, на його думку, не відповідають законодавству. Фактично префект підмініє собою судову гілку влади, призупиняючи рішення громади. У такий спосіб цей чиновник зможе блокувати рішення місцевих рад про бюджет, соціально-економічний розвиток або інші, незручні для префекта та того, хто його призначив.
Будь-які зміни до Конституції у частині місцевого самоврядування повинні полягати у розширенні реальних повноважень громад. А справжньою виконавчою владою мають бути виконкоми місцевих рад. Громади повинні отримати право й простий та реальний механізм обрання й відкликання місцевих суддів. Те ж стосується і відкликання чиновників та депутатів. Необхідним буде і надання громадам права висловлювати недовіру голові виконкому місцевої ради, землевпоряднику та керівникові відділу внутрішніх справ шляхом проведення місцевого референдуму. Реальною децентралізація буде в тому випадку, коли громади стануть економічно незалежними від уряду.

Реформа №1: об’єднання громад очима політиків та чиновників
Руслан Зоря, керівник обласної організації «УКРОП»:
Реформа необхідна. В цьому є і моя позиція і позиція політичної сили, яку я очолюю. Центральна влада повинна займатися виключно загальнонаціональними проблемами – безпекою, обороною, забезпечувати вільний доступ до соціальних благ, створений за рахунок загальнонаціональних багатств. Проте в тому вигляді, який пропонує влада, це профанація і окозамилювання. Насамперед децентралізація повинна проходити знизу, від бажання людей об’єднуватися, а не насаджуватися адміністративним методом. Ну не можуть, наприклад, Руська Поляна та Ірдинь бути однією громадою, бо й рівень економічного розвитку різний, та й проблеми в цих населених пунктах мають особисту специфіку, яка не може розглядатися в цілому.
Крім того, децентралізація повинна стосуватися в першу чергу розподілу бюджетних коштів, які повинні зосереджуватися в тих населених пунктах, які мають дохід. Не може місто Черкаси віддавати весь свій прибуток державі, а потім з протягнутою рукою в Кабміні виклянчувати копійки для субвенцій. Тим більше, потягом останніх років Черкащина є прибутковим, а не дотацій­ним регіоном. А в тому вигляді, який пропонує Адміністрація Президента, реформа – це мертвонароджений проект, який замість користі принесе плутанину та посилення впливу центральної влади на місцеві громади.

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода