Що потрібно зробити, щоб на Черкащину прийшли інвестори, в області відродилося виробництво і були створені нові робочі місця? Що краще: іноземні інвестори чи українські? Який бізнес – великий, малий чи середній – потрібно розвивати в сільській місцевості? Місцеві політики розповіли «Новій Добі», у чому вони вбачають інвестиційну привабливість нашого регіону.

Валентина Коваленко, одна з лідерів ВО «ЧЕРКАЩАНИ»:
– Підприємці, які працюють у нашому регіоні, – оце і є своєрідні інвестори, які вкладають у сільське господарство, соціальну сферу. Але для повноцінної роботи їм потрібно дати спокій, щоб вони працювали так, як вони працюють, щоб їм ніхто не заважав. Але потрібно говорити й про серйозних інвесторів, які спроможні будувати сміттєпереробні заводи. А в нас ця проблема вкрай важлива на сьогодні. Звичайно, це й співпраця з країнами Євросоюзу, які проявляють увагу до нас на форумах, всеукраїнських семінарах і через проекти ПРООН, що працюють власне на рівні нашого регіону. Також треба активізувати сільськогосподарський кооперативний рух, який дасть змогу людям у селах мати роботу, заробляти гроші й таким чином поповнювати місцеві бюджети. Але обов’язковою умовою приходу інвестора в Україну й на Черкащину зокрема є настання миру в нашій країні, адже така нестабільність відлякує підприємців.

Олексій Арсенюк, голова міської партійної організації «Опозиційний блок»:
– Поки не буде стабільності в державі, нічого й думати про приплив інвестицій. «Варяги», які в’їжджають у місто, не мають на меті нічого іншого, як просто розграбувати його. Ви ж знаєте наших мерів – живе в одному місті, балотується в іншому, а керує в третьому. Вибирати потрібно місцевих, незалежно від того, до якої партії вони належать. Адже, якщо до влади приходить саме місцева сила, якщо в людини тут живуть діти, то це є запорукою того, що така людина дбатиме про місто.
На мою думку, в Черкасах насасперед треба розвивати туристичну інфраструктуру, зокрема всі об’єкти, які пов’язані з Дніпром. Я працював два роки в Криму і бачив, як працювали люди в Ялті, як зробили з цього міста туристичний центр світового рівня. А у нас найгірші в Україні дороги, хоч кредитів на їхнє будівництво було взято величезну кількість. Водночас ніхто не поніс відповідальність за те, що асфальт на вулиці Котовського зійшов разом зі снігом.
Зараз інвестори не бояться вкладати кошти у Чекраський водоканал, бо там директор на своєму місці й хазяїн свого слова. Так само інвестори готові вкладати і в Теплокомуненерго чи, скажімо, в будівництво сміттєпереробного заводу. Проблема лише в тому, що ще перед початком будівнитва наші керманичі вимагають величезні відкати. Окрім того, «біля керма» стоять ті, хто не лише не вміє заробляти гроші, а навіть не може раціонально розподілити наші податки.

Юрій Вдовиченко, голова Черкаської міської організації політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»:
– У Верховній Раді зареєстровано низку законопроектів фракції «Самопоміч» (№2762, 2763, 2764), котрі спрощують умови для залучення приватних іноземних інвесторів. Запропоновані законодавчі зміни депутати «Самопомічі» розробляли спільно з Асоціацією венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA).
У законопроектах пропонуємо спростити порядок працевлаштування іноземців у власних компаніях, скасувати обов’язковість реєстрації іноземних інвестицій, а також зняти обмеження щодо можливості внесення коштів до статутного капіталу за рахунок заліку зустрічних вимог до товариства.
Зараз важливо створити на законодавчому рівні якомога привабливіші умови для залучення приватних іноземних інвестицій. Запропоновані зміни усувають штучні перепони для утворення підприємств з іноземними інвестиціями та спростити можливість підвищення їхнього статутного капіталу. Також законопроекти дозволять значно спростити порядок працевлаштування фахівців-іноземців, які є засновниками підприємств та мають наміри самостійно здійснювати управління такими товариствами. Для поліпшення інвестиційного клімату та залучення приватних іноземних інвестицій в Україну необхідно прийняти три закони: Законопроект щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного фонду; Законопроект про скасування обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій; Законопроект про спрощення порядку працевлаштування іноземців.
Запропонована конвертація зобов’язань повинна підвищити ефективність управління кредиторською заборгованістю господарських товариств, а скасування обов’язковості реєстрації іноземних інвестицій – усунути штучні перешкоди для залучення іноземних інвестицій в Україну та спростити порядок утворення підприємств з іноземними інвестиціями й підвищити їхній статутний капітал.
Третій законопроект значно спростить порядок працевлаштування фахівців-іноземців, які є заснов­никами підприємств і мають намір самостійно здійснювати управління такими товариствами. Після прийняття вказаних законопроектів на рівні області необхідно прийняти відповідні рішення. Звичайно, іноземні інвестиції – це добре, проте краще б в Україні залишались власні кошти, а не виводилися в офшори. Українські гроші мають працювати в Україні. Щодо розмірів бізнесу, то світовий досвід визначив основним рушієм економіки середній бізнес, який, крім того, є оптимальним у плані екології.

Богдан Колядко, кандидат у депутати Черкаської міськради від політичної партії «Громадський рух «Народний контроль»:
– Щоб у регіон прийшли інвестиції, по-перше, потрібно, щоб закінчилася війна. Тоді інвестор не буде хвилюватися про збереження своїх інвестицій, які він вклав у державу чи нашу Черкащину. По-друге, на законодавчому рівні мають існувати умови, в яких інвестор почувався б захищеним, щоб не було можливості рейдерського захоплення бізнесу. По-третє, треба ліквідувати корупцію, щоб чиновники не вимагали гроші з інвестора. Держава повинна бути відповідальною за кошти, які вклав у неї інвестор, щоб у разі порушення його прав він мав можливість повернути інвестиції. Відомі випадки, коли чиновники вставляли палиці в колеса закордонних інвесторів, затримуючи оформлення земельної ділянки або іншими шляхами.
Черкаська область – аграрний регіон, тому я думаю, що слід спрямовувати свої зусилля на те, аби полегшити життя селян і вирішувати проблеми, що існують у сільськогосподарському секторі бізнесу. Наша партія має на меті добиватися покращення якості життя людей у селах та містах.
Інвестиції варто залучати як українські, так і з-за кордону. Звичайно, якщо іноземний інвестор приходить, він у першу чергу робить це в своїх інтересах: прагне примножити свій капітал. Однак разом із тим він створить робочі місця, покращить інфраструктуру, почне сплачувати податки до Держбюджету. Для Черкащини вигідні будь-які інвестиції, як з України, так і з-за кордону.
Для жителів Черкащини звичайно, більш вигідним був би розвиток великого бізнесу в регіоні, адже він потужніший і приносить більший прибуток. Але якщо існуватиме лише великий бізнес, з’явиться небезпека монополізації. Загалом, я вважаю, що можливість працювати потрібно давати усім, хто цього прагне.

Анатолій Бондаренко, голова Черкаської обласної організації ВО «Батьківщина»:
– Покращення інвестиційного клімату – один із пріоритетних напрямків розвитку економіки в регіоні. Черкаська обласна організація ВО «Батьківщина» завжди приділяє увагу питанням розвитку бізнесу в області та в місті Черкаси. Так, нещодавно було проведено «круглий стіл» з питань розвитку підприємництва, в засіданні якого взяли участь кандидати в депутати від «Батьківщини», діючі депутати-партійці та підприємці Черкас. Ми прислухаємося до запитів підприємців, адже саме вони створюють нові робочі місця, сплачують податки, завдяки яким наповнюється місцевий бюджет. Думаю, необхідно виробити систему, де б враховувалися думки підприємців та бізнесменів.
Звісно, для залучення інвестицій у регіон потрібно запровадити систему пільг щодо податків і місцевих зборів. Нагадаю, що саме «батьківщинівці» кілька місяців тому ініціювали в Черкасах зниження процентної ставки на податки та збори, що створює сприятливі умови для ведення підприємницької діяльності.
Крім цього, необхідно зробити все, аби для всіх суб’єктів інвестиційної діяльності застосовувалися рівні права і гарантії захисту бізнесу.
Нині на місцях, як і в країні в цілому, відмічається високий рівень корупції, тінізація економіки, а це теж є загрозою для інвесторів. Тож на місцевому рівні потрібно підготувати перелік заходів щодо посилення відповідальності представників органів місцевої влади за вчинення корупційних дій щодо інвесторів.
Необхідно добиватися укладання прозорих угод між інвесторами та місцевою владою, де будуть виписані взаємні зобов’язання на конкретний період часу.
У регіоні потрібно розробити і розповсюджувати серед бізнесменів спеціальні програми з питань підготовки інвестпропозицій, складати інвестиційні бізнес-плани та надавати юридичний супровід інвестиційним проектам.

Олександр Соколовський, кандидат у депутати до Черкаської обласної ради від партії «УКРОП»:
– Для залучення в регіон потенційних інвесторів ми насамперед враховуємо декілька основних факторів.
По-перше, Черкаси – це місто студентів. Існує велика кількість навчальних закладів, які випускають достатньо спеціалістів, але відсутні будь-які можливості для їхнього працевлаштування. Крім того, після закриття в нашому місті великих промислових підприємств вивільнився значний прошарок досвідчених науковців та спеціалістів, які вимушені були шукати ресурси для існування в інших сферах діяльності. Демонстрація наявного ресурсу у вигляді достатньої кількості робочої сили позитивно розглядатиметься зацікавленим підприємцем, який має бажання вкладати кошти.
По-друге, в Черкасах і в області пустує величезна кількість промислових приміщень, які доцільно здавати в оренду за мінімальну платню. У цьому контексті інвестор насамперед отримує здешевлення формування матеріальної бази для свого бізнесу, що є досить вагомим при оцінюванні інвестиційної привабливості регіону.
По-третє, наявність значної кількості контролюючих та перевіряючих органів не просто гальмує бізнес, а фактично знищує його на початковому етапі. Відтермінування прийняття та видачі дозвільних документів для бізнесу створює перепони для бізнесових ініціатив. Звідси й випливає четверта складова.
Це – корупційний чинник. У державі на сьогодні існує близько 70 контролюючих органів. До­звільні документи в міській раді, причому не тільки Черкаській, знаходяться на розгляді від півроку до двох років, що зводить нанівець будь-які зусилля і бажання створювати власну справу. За вирішення в прискореному порядку процедурних питань чиновники тягнуть з бізнесменів та інвесторів усі ресурси, вирішуючи власні меркантильні інтереси. Зменшення кількості контролюючих структур, спрощення системи надання дозволів пришвидшить старт будь-якого інвестиційного проекту та здешевить його документальне оформлення.
Тому, я вважаю, при вирішенні цих чотирьох проблем можливо зробити область інвестиційно привабливою та доступною для бізнес-проектів будь-якого масштабу.

Наталія Старікова, голова Черкаської регіональної організації Аграрної партії України:
– Ми весь час сподіваємося, що хтось прийде і щось зробить за нас. Сьогодні перед нами в першу чергу стоїть завдання збудувати свою країну. Не відродити, а збудувати. Ефективніше й дешевше покласти нову дорогу, ніж постійно латати стару, марно витрачаючи на це кошти. І у нас є для цього необхідні складові: родючі чорноземи й досвідчені фахівці. Ми маємо максимально використати наші конкурентні переваги. Одна з найвагоміших серед них – аграрний сектор. Кожне робоче місце, створене в аграрному секторі, дає 12 робочих місць у місті. Адже продукт, що виріс на полі, потім «дає роботу» менеджерам, товарознавцям, рекламістам, дизайнерам упаковок, продавцям, касирам, рестораторам, кухарям, офіціантам… Чим потужнішим буде аграрне виробництво, тим більше буде робочих місць, тим вищими будуть зарплати. Тим заможнішою буде кожна родина і вся країна.
Аграрна партія лобіює створення потужної переробної промисловості в Україні. Це дасть змогу виробляти з нашої сировини продукт високої доданої вартості й експортувати його зі значно більшим прибутком. Наприклад, біопаливо з ріпаку коштує в кілька разів більше, ніж сам ріпак. Переробка – це десятки підприємств, тисячі робочих місць, притік валюти і зростання бюджету.
Недостатньо просто залучити інвесторів. Створити сприятливий мікроклімат для інвесторів неможливо без подолання корупції й ефективної системи управління країною. Інакше в країну зайдуть авантюристи світового масштабу, зацікавлені лише у власному заробітку.
Для того, щоб створити нові підприємства, які дадуть робочі місця, потрібно внести законодавчі зміни на державному рівні: скорегувати податкову політику, надати реальні повноваження громадам, запровадити загальнодержавні програми підтримки малого й середнього бізнесу. Для того, щоб малий і середній бізнес ефективно працював, потрібна фінансова підтримка держави, лояльна кредитна політика, потрібно спростити процедуру надання в оренду землі.
Черкащина має позитивний досвід щодо залучення інвестицій. Наприклад, кілька років в області успішно працює проект ЄС ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Завдяки цьому проекту багато сільських громад покращили свою інфраструктуру: поміняли вікна, реконструювали чи побудували водогони тощо. Але для масштабних результатів потрібні масштабні зміни. І українські аграрії, зокрема й на Черкащині, вже зрозуміли це, тому більше не чекають, що прийде хтось і прийме необхідні закони. Вони самі йдуть у владу, розуміючи, що потрібно засукати рукава й будувати країну.

Юрій Ботнар, член Політради ВО «Свобода», депутат Черкаської міської ради:
– Пошук інвесторів є одним із найважливіших і найвідповідальніших завдань місцевого самоврядування. Громади мають бути зацікавлені в залученні зовнішніх інвестицій з паралельним розвитком місцевого малого й середнього бізнесу. Інвестиції й мають на меті не лише безпосереднє підвищення соціального рівня працівників підприємств із залученим ресурсом, а й розвиток економіки на території громади в цілому. Інвестиції треба залучати зокрема і у модернізацію комунальних підприємств для зниження тарифів.
Одна з головних проблем місцевих громад – втрата молоді, яка переїжджає у великі міста або за кордон у пошуку роботи і достойних заробітків. Це довготривалий процес, який веде до знелюднення українських сіл та містечок. Єдиний спосіб зупинити його – залучення інвестицій для розвитку виробництва та створення робочих місць з конкурентною оплатою праці на території громади.
Інвестиції – головне джерело саме розвитку громад. Це створення і модернізація підприємств, які будуть потребувати більшу кількість кваліфікованих працівників, збільшать надходження до місцевого бюджету, допоможуть з розвитком інфраструктури і соціальної сфери.
Є багато сучасних інструментів підвищення інвестиційної привабливості територій, без використання яких жоден адекватний і успішний інвестор навіть не подивиться в наш бік. Усі успішні громади світу мають свої інвестиційні паспорти та власні «візитні картки», які показують інвестору те, що громада прогресивна, активна і вкладати в неї кошти економічно ефективно.
Для залучення інвестора треба його знайти, створити для нього сприятливі умови, надати, якщо потрібно податкові пільги, землю, відстоювати його інтереси перед місцевою і центральною владами, сприяти підведенню електричних і газових мереж, водопостачання і водовідведення. Необхідно сформувати інвестиційний портфель, який включатиме ділянки комунальної землі з підведеними комунікаціями, на яких можна розвивати виробництво. Також варто запровадити пільговий режим оподаткування землі та нерухомості для інвестора на період повернення інвестицій.
Очевидно, що нам необхідні українські інвестиції у вигляді капіталу, а також закордонні інвестиції у якості інновацій та технологій, водночас паралельно розвиваючи власні науку і господарство, щоб скоротити відставання у їх практичному застосуванні. Так ми отримаємо поштовх у розвитку громад, водночас унезалежнивши нашу економіку, а відтак і політику, убезпечимо життя нації від впливу ззовні.
У питанні пріоритетності розвитку бізнесу різного рівня треба виходити з усвідомлення соціальної справедливості – рівності можливостей та різниці благ. Малий бізнес – це можливість для громадян проявити свою ініціативу, зреалізувати свої ідеї і забезпечити собі та своїй родині достаток, тому місцеві ради мають надавати максимальне сприяння громадянам у цьому. Середній бізнес – це розвинений малий. А великий – це або розвинений середній, що більше притаманне для європейських країн з тривалішою історією ведення власної справи, або ж, як в Україні, наслідок отримання доступу до державних закупівель, надання послуг державі, монополізації ринку й цілих галузей економіки. Великий бізнес в Україні, за рідкісними винятками, походить від «прихватизації» народного майна і отримання за безцінь об’єктів народного господарства, або ж на банальній, колосальних масштабів корупції. Для бізнесу в селі, як, власне, і у містах, має бути створено механізми державної підтримки – спрощення реєстраційних і звітних процедур, зменшення оподаткування, надання строкових пільг, пошук закордонних і створення вітчизняних ринків збуту, допомога у отриманні сировини, регулювання ціноутворення, дієва деолігархізація й демонополізація економіки тощо. За таких умов місцевий малий та середній бізнес зможе динамічно розвиватися, наповнюючи місцевий бюджет. Соціальна справедливість має також полягати у встановленні прогресивної шкали оподаткування «великий бізнес – великі податки, малий бізнес – малі». Однією з головних умов для розвитку бізнесу на території громади є рівний доступ підприємців до оренди та приватизації комунальної землі та приміщень для ведення підприємницької діяльності. Місцеві ради мають займатися не лобіюванням приватних інтересів окремих місцевих багатіїв, а сприяти гармонійному поєднанню інтересів підприємців і громади, зокрема відповідним чином регулюючи місцеві податки й збори. Місцеві ради повинні бути виразником і захисником життєвих інтересів місцевого бізнесу у відносинах із регіональною та центральною владами, будучи принципово зацікавленими в його розвитку на своїй території.

Юрій Сас, кандидат до обласної ради від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність»

Про інвестиційну привабливість нашого регіону:

– Інвестор має чітко розуміти, які правила гри будуть дійсними, в найближчі 10 – 20, а то й 50 років. Лише за цих умов бізнес зможе планувати свою діяльність. Війна тут є вкрай несприятливим фактором. У першу чергу ми сподіваємося на вітчизняний бізнес, який знає рецепти виживання в наших непростих обставинах. Від нас усіх залежить створення клімату повного несприняття корупції, дерегуляція і ліквідація штучних бар’єрів для ведення підприємницької діяльності.

Про відміну мораторію на продаж землі з 1 січня 2016 року:
– Є цілий прошарок власників земельних паїв, які мають бажання продати їх. На жаль, як і у випадках із договорами про оренду, людей можуть ввести в оману, змусити продати землю під тиском. Такі люди потребують захисту і допомоги з боку держави. Але це нечесно пропонувати завуальований продаж землі під виглядом оренди на 49 років. Має існувати механізм, через який держава забезпечить справедливу оцінку вартості землі та відсутність шахрайства в земельних питаннях. На жаль, наразі такого механізму ніким не запропоновано.

Що буде з закладами соціальної сфери після децентралізації:
– Вихід із цього комплексу проблем полягає в створенні фінансово спроможних об’єднаних громад. Децентралізація має передбачати передачу бюджетних повноважень на рівень громади з правом визначати пріоритети розвитку. Якщо громада зможе утримати мережу освітніх закладів без скорочення, відновити лікарню, підтримувати повноцінні бібліотеку та будинок культури, то вона робитиме це без вказівки згори. Але давайте не забувати про те, що важливі не тільки кількість закладів, але й якість послуг, які вони надають. І тут контроль держави необхідно зберегти.