БЛОГИ


Новина із категорії: Валентин Лазуренко, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Продовжуємо говорити про землеробський реманент у віруваннях та обрядово-магічних діях українців. Сьогодні поглянемо на магічно-обрядові дійства, пов’язані з обрядом оборювання.

Оборювання – це магічний ритуал. Пошесні недуги в народі персоніфіковані – передусім холера, чума. У давнину ці хвороби масово косили людність, і для боротьби з ними використовували різні магічні дії. Такими були звичаї оборювати село, обходити його хресним ходом, ставити в чотирьох його кінцях осикові хрести, виготовляти за одну ніч або день «одноденний рушник» – своєрідну жертву демонові хвороби тощо. Власне оборювання полягало в обведенні села замкнутою лінією. Вважали, що простір, обведений «магічним колом», ставав недоступним для злих сил. В оборюванні села брали участь, як правило, жінки. Подекуди вони мали бути голими, але частіше робили це «в чистих білих сорочках без поясів». В одних випадках тільки молоді жінки, в інших – старі баби і молоді дівчата, інколи – дівчата і вдови, рідко також хлопці та вдівці збиралися всі разом уночі. Кілька чоловік тягнули плуг або рало, решта супроводжували їх, інколи зі співом тужливих пісень. Процесія тричі обходила село. Бувало, у плуг впрягали вола і корову від однієї матки, за плугом ішов парубок, а поганяла його сестра. В одному селі під час великої пошесті одна дідичка звеліла оборати село маленьким плугом, у який запрягли півня.

Подекуди обряд оборювання закінчувався добуванням «живого вогню», яким обкурювали домашню худобу. Таким вогнем запалювали свічки, відправляли молебень і після цього розносили його по хатах, у яких перед обрядом оборювання було погашено всі вогні. У багатьох місцевостях будували каплички на честь св. Власія – заступника худоби, свято якого відзначали 19 січня. Як на свято Фрола і Лавра приводили коней до святилищ для окроплення їх святими водами, так і до капличок св. Власія (колишнього Велеса) приводили корів, особливо під час пошесті, і виконували своєрідні обряди моління. Інколи, оборавши село, жінки розпалювали вогонь і роздирали чорну кішку.

Теги: черкаси, черкаська область, простір, магічне коло, оборювання

Черкаси наживо

Замість лімузинів, високих підборів та краваток – віз, вишиванки та плахти. На Черкащині взялися за відродження місцевих весільних традицій. Інформує
Більше місяця минуло після жахливого буревію, що пронісся Черкащиною. Тоді найбільше постраждали райони лівобережжя, зокрема Золотоноша. Не обійшлося
< >
На виставці ...
Олексій Юрін, RSS
Отож – почнемо?! ...
Володимир Даник, RSS