Необхідність вакцинації дітей від поліомієліту – безумовна. Відмовляючись від вакцинації своїх дітей, батьки наражають їх на смертельну небезпеку. Про це нам розповіла Наталія Олегівна Штепа, завідувач дитячим відділенням Черкаської міської інфекційної лікарні.
Влітку поточного року в Україні були зафіксовані випадки поліомієліту – у двох дітей на Закарпатті зафіксували параліч. Ці діти не щеплювались згідно віку, не контактували між собою, жили на відстані один від одного 45 кілометрів. Цю ситуацію визначають як спалах поліомієліту в Україні. Для порівняння, слід сказати, що з 2002 року Україна вважалася країною вільною від поліомієліту. Зараз цієї хвороби немає в країнах Європи, наявність хворих на поліомієліт – ознака нерозвинених країн. За 10 місяців цього року в нашій країні вакцинувались тільки 14 % дітей , які потребували вакцинації за віком. А повний захист населення країни від поліовірусу забезпечить охоплення вакцинацією 95 %дитячого населення.
Вірус поліомієліту передається від людини до людини через забруднені руки, інфіковану їжу та воду. Хвороба має тяжкі наслідки, адже вона вражає рухові нейрони спинного мозку. Імовірний смертельний наслідок. Від поліомієліту людина може померти або залишитися інвалідом на все життя. Внаслідок хвороби розвивається стійкий параліч, який залишається на все життя, атрофуються м’язові тканини. Порушується координація рухів. Частіше всього безповоротної шкоди зазнають ноги. Найвідоміший приклад – Теодор Рузвельт, Президент Сполучених Штатів. Через перенесений у 39 років поліомієліт людина назавжди залишалась прикутою до інвалідного візка.
Лікування поліомієліту можливе тільки симптоматичне. Тобто, за допомогою певних препаратів можна полегшити перебіг хвороби. Противірусного препарату, який би боровся із самою інфекцією поліомієліту, не існує, тому єдиний шлях боротьби з недугою – вакцинація. Планову імунізацію українських дітей, яка триває зараз, зініціював фонд ЮНІСЕФ: за гроші уряду Канади у французького виробника для нас закупили вакцини.
Побоювання батьків щодо того, що імунітет дитини не впорається із введеним вірусом, перебільшені. У процесі вакцинації дитячий організм поступово готують до боротьби з вірусом. Спочатку, для того, щоб виробився початковий імунітет від поліомієліту, їй уколюють першу і другу вакцину – інактивовану, тобто, тіла вбитого вірусу. Третя вакцина – жива, містить ослаблені змінені живі віруси поліомієліту. Це краплі, які капають у рот. Імовірність, що вірус «приживеться» і дитина захворіє – один до двох з половиною мільйонів. А з двохсот невакцинованих дітей один матиме параліч, як свідчить статистика. Тому відповідь на питання: прививати дитину чи ні, думаю, очевидна.
Вакцина від поліомієліту вважається однією із найбільш безпечних вакцин. Однак, як і будь-який лікарський засіб, щодо неї існують протипоказання до застосування. Наприклад, не варто проводити щеплення дитині, коли вона занедужала на гостре захворювання, якщо у неї підвищена температура тіла. Заборонена вакцинація ВІЛ-інфікованим на стадії СНІД. Також до протипоказань належать важкі неврологічні захворювання, непереносимість певних компонентів вакцини: наприклад, якщо був зафіксований анафілактичний шок від вакцини раніше. Але якщо дитині вже вводили першу вакцину і вона її добре перенесла – наступна буде повністю безпечною.
Діти з груп ризику підлягають вакцинації у першу чергу, тому що вони мають велику ймовірність важкого перебігу хвороби.
Боятися щеплення не треба, але слід дотримуватися певних правил:
1. Дитина має бути здоровою на момент вакцинації.
2. Після цієї процедури дитина може виділяти введений вірус через фекалії у зовнішнє середовище. Тому дуже важливо строго дотримуватися санітарно-гігієнічних норм у родині, в якій живе вакцинована дитина. Так само у колективах: дитсадках, школах.
3. Невакцинована дитина може заразитися вірусом від тих, кому зробили щеплення. Тому якщо більшості дитсадкової групи провели вакцинацію, дитину, якій щеплення не зробили, слід ізолювати від інших на 60 днів.
