Існують дві легенди про походження назви села Орловця. Перша свідчить, що в поселенні жив Орлов, який розводив вівці, мав великі прибутки, а коли він помер, то назва поселення так і залишилася – Орловець. Інша легенда говорить, що назва села походить від орлів, яких було дуже багато тут. Тому люди і прозвали поселення Орловцем. Повідомляє власний кореспондент «Нової Доби».
Перша писемна згадка про Орловець датується 1499 роком. За адміністративним поділом часів Російської імперії село Орловець належало до Київської губернії Черкаського повіту. Село спочатку було в складі Смілянських володінь князя Потьомкіна. А в 1862 році Орловець дістався графу Мнішку.
У 1834 році в селі збудовано перший у Київській губернії цукровий завод. У середині 19 століття тут мешкало 3 786 православних, 116 римокатоликів і 38 євреїв. На той час у селі була дерев\’яна Свято-Миколаївська церква, побудована 1779 року запорізьким козаком Кирилом Половим.
На початку ХХ століття в селі налічувалося 7 412 жителів і було 1 435 дворів. Діяли дві православні церкви, єврейський молитовний дім, церковно-парафіяльна школа, лікарня. Широко було розвинуте промислове виробництво, про що свідчать діяльність цукрового (з оборотом 440 тисяч карбованців на рік, робітників – 446), цегельного та дріжджевого заводів, а також наявність гуральні (16 034 відер спирту), водяного млина та 34 вітряків. А ще тут виготовляли якісну черепицю, яку використовували для покрівлі дахів навіть у Європі. Нещодавно орловецькі учні побували на екскурсії в Австрії. Виявляється, на тамтешніх будинках і досі лежить черепиця, виготовлена в селі.
Тяжким випробуваням для кожного жителя села стала Велика Вітчизняна війна. Колгоспи були пограбовані, зруйновані, але люди гаряче стали до відбудови: копали лопатами, сіяли вручну. На фронтах війни захищали Батьківщину 672 жителі села Орловець, із них 410 загинули, 275 осіб нагороджені орденами й медалями СРСР.
У 1972 році в селі мешкало 4 287 людей, працювали 4 школи, де навчалося 600 учнів, діяв Будинок культури із залою на 400 місць, 2 бібліотеки з фондом понад 10 тисяч книг, лікарня на 35 ліжок.
У селі були розміщені центральні садиби колгоспів ім. Калініна та ім. Мічуріна, які використовували
5 427 га землі, в тому числі 4 358 га орної. Вони вирощували зернові й технічні культури, було розвинуте м\’ясо-молочне тваринництво, садівництво.
Нині в Орловці діють загальноосвітня школа, Будинок культури, бібліотека з книжковим фондом понад 13 тисяч томів, лікарська амбулаторія, дитячий садок та відділення Ощадбанку. Було також відремонтовано дерев\’яну церкву Святого Миколая.
