Не в кожному селі є власний музей, але Орловецький «Музей бойової слави» є візитівкою місцевої школи. Про те, як було започатковано музей, та про найвідоміші його пам’ятки дізнавалася кореспондент «Нової Доби».
Музей був заснований 1982 року вчителем історії Галиною Сторчовою, а надалі музеєм завідувала Тетяна Сторчова, яка є однофамільницею своєї попередниці. За допомогою Галини в школі був утворений гурток «Історичними стежками», на заняттях якого учні досліджували історію села Орловець, а потім висвітлювали здобуті знання на екскурсіях.
За довгий час школярі та вчителі зібрали цікаві історії про Велику Вітчизняну війну, захопливі факти про Корсунь-Шевченківську битву, Голодомор, події війни в Афганістані, ліквідацію ЧАЕС та нинішню ситуацію в зоні АТО.
– Найбагатшою нашою пам’яткою є криниця. Вона є символом чистоти, скорботи та пам\’яті про загиблих дітей під час Голодомору 1932-1933 років. Тому в пошану всім загиблим у ті жахливі часи жителі села щорічно відвідують криницю й кладуть квіти біля неї. Усі ми намагаємося донести до молодого покоління, якими жахливими були для українського народу події Голодомору, – розповідають учителі Орловецької школи.
На стінах школи багато дошок пошани й грамот, які свідчать про високий рівень підготовки вчителів та учнівського складу школи. Директор – Олег Погорілий – з гордістю розповідає про здобутки школи й з радістю запрошує дошкільнят на навчання.
– У нас із 2011 року діє програма «Шкільний автобус», адже в школі вчаться діти з інших населених пунктів, яким важко добиратися зранку на заняття. Нині в нас здобувають знання 154 особи, хоча сама будівля розрахована на 500 осіб, – каже директор Орловецької школи Олег Погорілий.
Нещодавно, а саме 17 листопада, навчальний заклад відзначив річницю свого заснування. Будівля сучасної школи є новою, але розташована на тому ж місці, де й найперша Орловецька школа, яка була заснована в 1977 році.
Альона Сержантова
