Водохрещенський репортаж від ополонки

Водохрещенський репортаж від ополонки

«Христос хрещається – в ріці Йордані!»

Це вже трохи призабуте вітання якнайкраще пояснює той ажіотаж, що можна було побачити сьогодні на узбережжі Дніпра. Для любителів скупатися у хоч і холодній, але освяченій водичці місцева влада підготувала кілька офіційно визначених місць: на міських пляжах „Рів’єра” та „Митницький”. Вже о сьомій ранку рятувальники почали ставити опалювані палатки-роздягалки і кип’ятити чай, але охочі першим потрапити в Водохрещенську воду вирішили не чекати. По одному, по двоє, а інколи і групами по 10 – 20 чоловік черкащани скидали одяг прямо на замерзлий пісок і забігали в крижану воду. Над окутаним світанковими сутніками пляжем лунало жіноче лящання, чоловіче ойкання. А дехто, особливо з молодих чоловіків, напевно, забувшись, чого він сюди прийшов, починав пригадувати мало не всі відомі нелітературні вирази на адресу холодної води, Водохреща і всього, що пов’язано зі святом. Особливо неприємне відчуття викликали представники сильної статі, які були чомусь переконані, що війти у воду в чому мати народила на очах чужих жінок, молоденьких дівчат і дітей, на Водохреще зовсім не соромно. Та, на щастя, таких „віруючих” було не дуже багато. Переважна більшість входила у воду хрестячись і промовляючи слова молитов.

Водохрещенський репортаж від ополонки

Релігійне свято, загартовування чи просто шоу?
Підходимо до молодого тренованого чоловіка, який разом з друзями щойно виліз із води:
– Купатися у Дніпрі в січні для мене не надто складно, – говорить черкащанин Андрій Бєдний, – Я занурююся в ополонку не менше 2 разів на місяць уже понад 5 років. Уперше попробував обливатися, коли мені було 15 років. Я тоді з батьком жив у Росії. Він займається моржуванням уже 20 років, вирішив долучити до цієї справи і мене. Звісно, спочатку було і холодно, і неприємно, але ж я військовий (3 роки відслужив за контрактом), ми вміємо підкоряти своє тіло. Зараз уже звик, знаю, що холодна вода здатна позбавити хвороб, підвищити імунінет і взагалі надає бадьорості і бажання активно рухатися по життю. Особливо сьогодні. Водохреще – це такий день, коли вода має особливу силу. Я й дружину свою кілька разів намагався умовити скупатися, але вона в мене дуже теплолюбива. А взагалі рідні ставляться до мого захоплення досить спокійно, щоправда, мама щоразу переживає, що „нічого не сталося”. А що може статися?! Зі мною ж друзі!

Більше фото тут.

До речі, про те, щоб „нічого не сталося” теж потурбувалися бійці ДСНС. Рятувальників у яскравих помаранчевих термокостюмах видно було здалеку, а їхній моторний човен погойдувався на воді. Неодноразово відвідували пляж і правоохоронці. Тут же постійно чергувала і „швидка”.

Водохрещенський репортаж від ополонки

Найбільша кількість купальників з’явилася годин об одинадцятій. Саме в цей час до Дніпра в супроводі віруючих і церковних служителів спустився владика Іоанн. Священик освятив воду і благословив усіх присутніх. Щоправда, багато хто з купальників не звертав на священнодійство жодної уваги, продовжуючи з диким вереском забігати і вибігати із води. Серед всіх присутніх багато було й тих, хто прийшов підтримати „водохрещенських моржів”, просто подивитися чи навіть сфотографуватися на їхньому фоні. Дехто зі спритних торгівців продавав свої кондвироби, чай і каву, але без особливого успіху. Трохи згодом майже біля самісінького пляжа розташувались кілька дорогих позашляховиків, власники яких ввімкнули музику, розпалили багаття і почали спокійнісінько смажити шашлики. Словом, кожен відзначив Водохреще так, як йому дозволяли його релігійні переконання і сумління.

Не обійшлося в цей святий день і без політики. Партія „Свобода” притулила свій намет і розвішала прапори якраз коло машини прикордонників, які поїли всіх охочих чаєм. Лідер черкаських націоналістів Юрій Ботнар з групою однопартійців, дружно вигукуючи „Здоров’я! Свобода! Націоналізм!”, забігли в воду і по традиції тричі занурилися з головою. Щоправда охочих підтримати цю піар-акцію не було. „Ви трохи тихіше кричіть, – звернувся до „свободівців” поважний дідусь, обтираючись після купання, – Ми сюди не за цим прийшли!”

Водохрещенський репортаж від ополонки

Черкащани, які не змогли чи не захотіли взяти участь у масовому моржуванні, теж не залишилися без Божого благословення. Про це потурбувалися служителі всіх церков міста, в яких і коло яких цього дня, в прямому розумінні, не було де і яблуку впасти. Тисячі вірян з кошиками, торбинками і просто, пляшками та банками з нетерпінням стояли довкола міських храмів, очікуючи на чудо. Хочеться вірити, що більшість із них таки дочекалися.

Більше фото можна побачити тут

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x