Очільник неурядової організації «Freedom House» Девід Крамер зустрівся з українськими журналістами в межах підведення підсумків конкурсу «Європа починається з твого міста». Колишній заступник Державного секретаря США з європейських та євразійських справ, відповідальний за Росію, Україну, Молдову і Білорусь, розповів медійникам про своє ставлення до війни на сході, перспективи відносин Україна-США та США-Росія, а також поділився баченням механізму проведення необхідних державі реформ.
Про оцінку США ситуації в Криму і на Донбасі, значення візитів віце-президента Сполучених Штатів Джозефа Байдена до України, а також майбутнього санкцій щодо Російської Федерації – в ексклюзивному інтерв’ю для «Нової Доби».
– Девіде, як Ви оцінюєте нинішню ситуацію у стосунках Україна – США у контексті війни на сході нашої держави?
– Я, як громадянин США розумію, що підтримки як з боку Сполучених Штатів, так і з боку Європи для України явно недостатньо. Віце-президент Джозеф Байден уже вп’яте побував в Україні з лютого 2005-го року і він є великим прихильником вашої держави і багато робить для неї, але більшу політичну вагу мав би приїзд саме президента – Барака Обами. Поки що ж президент США ні разу не приїхав до України і надавати важке озброєння теж відмовився. Слід зауважити, що військовий конфлікт в Україні – не єдиний у світі, тож увага США зараз більш зорієнтована на протистояння Росії і Туреччини, крім того, не варто забувати про Сирію.
– Чи була війна Росії проти України прогнозованою з точки зору американців?
– Що стосується Криму – одиниці могли спрогнозувати анексію, тож для США це було величезною несподіванкою. Ми передбачили не лише це, але й подальшу війну на Донбасі. Проте Російська Федерація ніколи не дочекається визнання Криму частиною Росії. Ми десятиліттями не визнавали приналежність країн Балтики до Радянського Союзу, а тепер – Литва, Латвія і Естонія – повноправні члени Євросоюзу та НАТО. Тож, думаю, знадобиться небагато часу, щоб Крим знову повернувся до України. А от США необхідно сконцентруватися на попередженні подібних дій збоку Росії у майбутньому. Зараз ми навіть не повинні ставити для себе питання про доцільність санкцій. Дискутувати можна хіба щодо того, чи робити їх більш жорсткими. Багато людей не могли передбачити також і ситуацію в Сирії, тож це показує, наскільки є загрозливим Путін не лише для України, а й для всього світу.
– Якою має бути стратегія України для успішного завершення військового конфлікту та виходу з економічної кризи?
– Для вас єдиний спосіб подолати ці виклики – це бути успішними, адже надання допомоги і підтримки зараз буде тим, хто рухається у правильному напрямку. У випадку ж відсутності реформ (а їх зараз активно саботують українські політики, показуючи свою неготовність), інтерес до України буде поступово втрачатися. Це, звісно, буде великою помилкою з боку європейських держав і США та матиме вкрай негативні наслідки для України. Вам варто зрозуміти, що перебування у так званій «сірій зоні», коли немає тяжіння ні до Сходу, ні до Заходу, веде лише до ескалації ситуації. Останній візит Байдена до України свідчить про те, що кредит довіри поки що є, але «вікно можливостей» швидко закривається. І цьому сприяє також попередній негативний досвід. Під час Помаранчевої революції я працював у ДержДепі США і пам’ятаю той піднесений настрій, у якому всі слухали промову новообраного президента Віктора Ющенка перед конгресом. Але пройшло дуже небагато часу і всі позитивні емоції нівелювалися через постійну «гризню» між президентом та прем’єр-міністром та відсутність реформ. Нині ми не маємо права переживати це знову по колу.
– Які реформи Ви бачите першочерговими?
– Це, звісно, боротьба з корупцією у всіх сферах життя і реформування українських ЗМІ для того, щоб ви мали незалежну пресу. Термін «незалежність медіа», до речі, часто трактується неправильно, передбачаючи лише громадські ЗМІ, незалежні від власника. Насправді ж в США більшість медіа контролюється приватним підприємцем або корпорацією. Але тут питання у професіоналізмі журналіста, коли він відділяє факт та конкретну оцінку, а між репортерами та редакційною позицією існує уявна «стіна». На мою думку, цей принцип варто було б впровадити і в Україні. Крім всього ЗМІ, звісно, мають бути фінансово незалежні і повинен бути присутній момент різноманіття, коли джерел достатньо не лише, щоб брати звідти інформацію, а й для того, щоб її порівнювати.
– В контексті реформи ЗМІ також цікаво було б почути Ваш рецепт боротьби з російською пропагандою, адже саме організація, яку Ви очолюєте, займається дослідженням рівня свободи слова в усіх країнах світу
– Російська пропаганда насправді зачіпає не лише Україну, а й країни, що з нею межують, доходить до Європи і навіть США. Але найбільш ефективним способом боротьби з нею є не контрпропаганда, а подання правдивих відомостей. На мою думку, рецепт – це інформування пересічних жителів Росії про те, що насправді відбувається в Україні. Варто нагадати їм про те, що в 2012 році американцям було заборонено всиновлювати російських сиріт, закцентувати на тому, що ціни зростають через те, що Росія наклала санкції на продукти з Туреччини та Європи, а що російські солдати таки вмирають на території України, і 214 жертв літака, що був збитий на Донбасі – теж на совісті Путіна, який своїми діями до цього призвів.
