Так склалося, що сьогодні, коли в державі неспокій, коли українцям так важко і морально, і матеріально, тисячі людей опинилися у складних та напружених обставинах. Іноді, залишившись сам на сам зі своїми проблемами, не знаєш, як бути, як жити, як вийти зі скрутного становища. І ось у такий час єдиною розрадою для пенсіонерів-ветеранів стали заняття у хорі ветеранів при Корсунь-Шевченківському районному Будинку культури. Незважаючи на скруту й негаразди, вони приходять, приїжджають сюди для того, щоб «відвести душу» в пісні.
Таких любителів пісні в нас на Корсунщині багато. І, не дивлячись на вік, здоров’я, родинні негаразди, відстань та інші складності, вони поспішають на репетиції щовівторка та щоп’ятниці, поспішають на зустріч із прекрасним, зі своїми колегами по хору, зі своєю молодістю. Приїжджають із різних сіл та привокзального селища близько 30 осіб, а всього в хорі – 45 учасників. Наш самодіяльний народний хор ветеранів при Корсунь-Шевченківському РБК – це колектив, який знають і люблять не лише в нашому районі, а і за його межами.
Подивившись на «моїх» хористів, хочеться їм допомогти, розрадити, піснею відігріти ті згорьовані обличчя й душі, натруджені руки, але такий привітний погляд. Більшість учасників хору – одинокі люди, які тягнуться до гурту, люблять співати, адже пісня може вилити всю їхню тугу, печаль, сум та підняти настрій, а можливо, й розвеселити. Тож я намагаюся підібрати до репертуару більше ліричних і веселих пісень, щоб трохи розрядити людей.
На всі свята ми збираємося разом, готуємо концертні програми, які нерідко складаються з авторських творів наших хористів. Для цих сивочолих людей хор – то єдина надія і розрада, віконце у світ, хороший привід для спілкування, а не лише спільне виконання пісень. Ми завжди підтримуємо один одного в скрутну хвилину – як морально, так і матеріально.
А скільки радості викликає звістка, коли нас запрошують виступити з концертом! Тому наш хор завжди має певний репертуар до концертів та святкових дат, що час від часу поповнюється новими піснями, танцями, гуморесками й ліричними віршованими творами.
Але дуже часто буває так, що нас запросять на виступ, а їхати нічим. Як вирішити таку непосильну для пенсіонерів проблему? Пільгові автобуси, якими вони користувалися раніше, відміняють. Тож як люди з копійчаною пенсією зможуть уривати гроші на проїзд двічі на тиждень та на концертні поїздки?
І ось тут укотре дружню руку підтримки й допомоги ми отримали від нашого обранця, народного депутата України Геннадія Борисовича Бобова, який переймається долею своїх земляків. Як зраділи хористи, коли довідалися, що завдяки йому знову матимуть проїзні квитки на міські та приміські автобусні маршрути, а отже, й нагоду безкоштовних поїздок на репетиції!
І це вже не перша така допомога. Як тут не згадати про забезпечення транспортом концертної поїздки до міста Ірпеня, у шпиталь для воїнів АТО та ветеранів війни, і про привітання з усіма святами, надання проїзних квитків уже не один рік поспіль, і про забезпечення газетою «Нова Доба», яку всі люблять і читають із великим задоволенням. Тож від імені всіх учасників хору ветеранів висловлюю велику шану й подяку Геннадію Борисовичу за його небайдужість до людей, увагу й розуміння. Бажаю йому міцного здоров’я та наснаги, успіхів у всіх справах і починаннях, у діяльності на благо українського народу. Адже лише завдяки таким небайдужим людям тримаємося всі ми, а значить, тримається весь світ.
Неля Квятківська, заслужений працівник культури України, диригент хору, від імені самодіяльного народного хору ветеранів
