Втрата мотивації до здорового способу життя

Дата: 22-03-2016, 12:00

Втрата мотивації до здорового способу життя
Мотивація – як кохання: її складно знайти і легко загубити. Особливо, якщо ціль дотримуватися ЗОЖ не твоя власна, а нав’язана тобі суспільством, ЗМІ, модою, рідними, друзями – ким чи чим завгодно. Тому перше, з чого я б радила почати, – це переглянути на дозвіллі свою систему цінностей і впевнитися у тому, що здоров’я, гарне самопочуття і приваблива фігура стоять в ній не на десятому місці, а хоча б трохи вище. На досягненні не своїх цілей (тих, що не йдуть від серця) довго не протягнеш. Інша річ – ціль має бути реальною, конкретною, обмеженою в часовому просторі та вимірюваною.

Друге, про що хочу згадати, – мистецтво маленьких кроків. Звичайно, бувають такі приклади, коли вдається змінити все і одразу: режим дня, харчування, фізичні навантаження… Але більш м’який та органічний метод – регулярно і потроху. Адже щодня нам доводиться безліч разів робити вибір: замовити тістечко чи салат, увімкнути фільм чи піти на прогулянку, випити ще склянку води чи філіжанку кави. Кожен такий мікровибір на користь ЗОЖ – то переміщення вперед на шляху до великої цілі. А як же чудово вміти помічати будь-яку таку перемогу і хвалити себе! Це неабияк надихає.

Третім нюансом є термін закріплення звички. Усі ви, мабуть, чули про горезвісні три тижні, які потрібно протриматися. Дійсно, це мінімальний проміжок часу, але то тільки первинний етап. Стійкі ж звички формуються за два місяці, а стверджувати, що ви почали новий спосіб життя можна тільки через три. Пам’ятаєте, як у відомій пісні «Океана Ельзи»: «Хіба хтось казав тобі, що буде легко?».

Намагайтеся під час цього процесу будування себе ідентифікувати свої емоції, почуття, переживання щодо кожної складної ситуації і знаходити в них суттєві «але». Приміром, «так, на жаль, мені доведеться щодня вставати раніше, аби встигати перед роботою виконувати комплекс вправ, АЛЕ вже за місяць я буду комфортніше почуватися в басейні – воно того варте». Фактично, це про вміння знаходити плюси в усьому. Хто колись читав роман Елеонор Портер «Поліанна» (переглядав цей фільм чи мультик), зрозуміє, про що я.

Ще одна важлива річ – досвід інших. Використовуйте його на повну! Більше спілкуйтеся із тими, у кого цілі збігаються з вашими. Читайте історії успіху або переглядайте відеоролики тих, кому вже вдалося схуднути. Можливо, у вас є подруга, яка б теж хотіла займатися? Дві ЗОЖниці ліпше, як одна.
Секрет полягає в тому, що універсального рецепта супермотивації не існує. Для кожного він свій. Комусь підходить саморобний графік на холодильнику. Когось надихає новенька сукня на один-два розміри менша, ніж ви носите зазвичай. Хтось працює щотижня/щомісяця над новою звичкою (пити воду, не вживати цукру, їсти маленькими порціями), максимально на ній концентруючись. Головне – не бійтеся експериментувати.

І останнє, на чому ми зупинимося, – аналіз. Перш, ніж приступити до щоденної роботи над собою, подумайте, на скільки відсотків ви зараз готові впроваджувати задумане в життя? Хто і що буде допомагати вам на цьому шляху? А що може завадити? Не забудьте придумати для себе систему заохочень, якщо діятимете згідно із планом. Цінуйте себе, любіть та частіше балуйте, тоді на шляху до успіху армія підтримки не знадобиться.

P. S. І ще не можу не порадити почитати або послухати чудову книгу-тренінг Келлі Макгонігал «Сила волі. Як розвинути і зміцнити». У ній про безліч хитрощів нашої психіки, які вона використовує проти нас.


Анна Іваненко, психолог-консультант

Черкаси наживо

Спецтеми

Погода

Погода