Обов’язковим елементом усіх річних обрядодійств, символом відродження творчих сил природи, які просинаються з поворотом Сонця із зими на літо, в українській міфології є – солома.
Перша солома нового врожаю була ритуальною підстилкою в обряді Маковія. Сніп-рай з необмолоченим зерном (уособлення духа врожаю), що його збирали наприкінці жнив, фігурував у різдвяному циклі. Цей сніп обмолочували лише навесні під час вшанування Ярила, і його зерном справляли ритуальне засівання ниви.
А в купальському обряді той обмолочений сніп уособлював Марену. Разом із спалюванням Марени й соломи в ритуальному вогнищі спалювали старий сільськогосподарський реманент, чим одночасно складали подяку минулорічному врожаєві й очищалися для нового врожаю.