Різке похолодання, яке продовжиться ще кілька днів, змусило дістати з шаф далеко заховані хутряні шапки, утеплені рукавиці та в’язані домашні шкарпетки. Незважаючи на це, медики констатують, що кількість таких хворих у періоди різких похолодань збільшується одразу у декілька разів. Мінусова температура не лише рум’янять щічки, а може серйозно нашкодити здоров’ю: вони загрожують обмороженням і загальним переохолодженням. В ДСНС України в Черкаській області «Новій Добі» пояснили які перші симптоми відмороження, за яких умов воно наступає і як допомогти замерзлій людині.
Головною причиною відмороження є тривала дія низької температури на тканини організму, відмороження спричиняють також інші несприятливі фактори: підвищена вологість повітря, сильний вітер, перевтома, виснаження людини, алкогольне сп’яніння, куріння, голод, гіподинамія. Крім цього, немалу роль відіграють тісне взуття і захворювання судин кінцівок, зокрема варикозне розширення вен.
Зазвичай обмороження виникає, коли температура навколишнього середовища опускається до -10 – -20Сº і нижче.
Найбільш схильні до обмороження відкриті частини тіла: щоки, ніс і вуха. При мінусовій температурі організм починає активізувати захисні сили, кров надходить у першу чергу до життєво важливих органів – серця та головного мозку. Значно сповільнюється кровообіг в кінцівках, в цьому випадку і настає ризик обмороження. Саме тому в першу чергу варто подбати про теплий одяг і взуття. Одягайтеся відповідно вуличній температурі, такі елементи одягу, як шарф, шапка, рукавички та теплі шкарпетки обов’язкові в холодну пору року.
Розрізняють чотири ступені обмороження.
Обмороження І ступеню (найбільш легкий випадок) частіше виникає при недовготривалому впливі низької температури на організм людини. Уражена ділянка шкіри бліда, після відігрівання червоніє, в деяких випадках має темно-червоний відтінок, починається розвиток набряку. Омертвіння шкіри не виникає. Наприкінці тижня після обмороження може розпочатися незначне шелушіння шкіри. Повне одужання відбувається на 5-7 день по обмороженні. Перші ознаки такого обмороження – відчуття печіння, поколювання з подальшим онімінням ураженої ділянки тіла. Потім виникають зуд шкіри та незначний або сильний біль.
Обмороження ІІ ступеню виникає при більш тривалому контакті з холодом. На початковій стадії виникає блідість, охолодження та втрата чутливості в ділянці тіла, але ці прояви виникають при всіх ступенях обмороження. Тому найбільш характерна ознака ІІ ступеню травми – це виникнення в перші дні після обмороження пухирів, наповнених прозою рідиною. Повне відновлення шкіри відбувається протягом 1-2 тижнів без грануляцій та рубців. При обмороженні ІІ ступеню після відігрівання виникає біль, більш інтенсивний та тривалий ніж при травмі І ступеню. Має місце свербіння та печіння шкіри.
При обмороженні ІІІ ступеню тривалість періоду впливу холоду та зниження температури ураженої ділянки організму людини збільшується. Пухирі, що виникли на початковій стадії, заповнені рідиною з кров’ю, їхнє дно фіолето-червоного кольору, нечутливе до дотику. Відбувається відмирання всіх елементів шкіри з виникненням опісля одужання на цих місцях грануляцій та рубців. Уражені нігті знов не відростають або відростають деформованими. Відторгнення тканин, що відмерли, закінчується на 2-3 тижні, після чого розпочинається рубцювання, яке триває до одного місяця. Інтенсивність та тривалість болю більш виражена ніж при обмороженні ІІ ступеню.
Обмороження IV ступеню виникає при довготривалому впливі холоду, зниження температури в уражених ділянках тіла при ньому найбільше. Воно часто поєднується з обмороженням ІІІ і ІІ ступенів. Відмирають усі прошарки м’яких тканин, нерідко уражаються кістки та суглоби. Уражена ділянка тіла темносинього кольору, інколи з мармуровим малюнком. Набряк виникає одразу після відігрівання і швидко збільшується. Температура ураженої ділянки шкіри значно нижча ніж на прилеглих частинах тіла. Пухирі виникають на менш уражених ділянках, де виникло обмороження ІІІ-ІІ ступенів. Відсутність пухирів при швидко та значно поширеному набряку, відсутність чутливості свідчать про наявність обмороження IV ступеню. Під час довготривалого перебування людини під впливом низької температури виникають не тільки місцеві ураження частин тіла, але і загальне охолодження організму. Під загальним охолодженням розуміють стан, який виникає при зниженні температури тіла нижче 340 С.
– Гарячі супи – найкраща їжа в холодну пору року. Додавайте в їжу гострі приправи – перець чилі, імбир і карі. Такі добавки сприяють хорошому кровообігу і зігрівають вас зсередини. Слід відмовитися від куріння і алкоголю, все це призводить спочатку до розширення судин, потім до різкого звуження і людина швидко втрачає тепло.
– Взимку знижується вологість повітря, шкіра починає сохнути і тріскатися. Саме тому важливо змащувати регулярно відкриті ділянки тіла (обличчя і руки) жирним кремом або розтопленим гусячим (нутряним) салом. Вибирайте засоби з алое і вітаміном Е у складі, вони допоможуть повернути вашій шкірі вологу. Захист від холоду і ретельний догляд потрібно і губам, які потрібно змащувати гігієнічної жирної помадою.
– Вітамін С особливо необхідний в зимовий період для підтримки захисних сил організму. Його нестача може призвести до простудних захворювань. Вітамін С міститься в червоному болгарському перці, цитрусових фруктах, ківі та чорній смородині. Рекомендується також вживати вітаміни в таблетках, які можна придбати в аптеці.
– Перебуваючи на морозі, намагайтеся якомога більше рухатися, не стійте на одному місці. Слідкуйте також за тим, щоб не промокла взуття. Перед виходом з будинку не пийте різних трав’яних настоїв, які мають потогінну дію, так ви швидко спітнієте і замерзнете.
