12 квітня центральний сквер Умані, який лише починає вбиратись у весняну зелень, прикрасили 156 українських прапорів, їх привезла до Умані Катерина Валевська. Про це «Нова Доба» дізналася з сайту «Made in Uman».
– Це «Велика українська хода», яка розпочалась 14 вересня 2014 року з майдану Незалежності, – розповідає про акцію пані Катерина. – Це в той час, коли ми відчули, що таке зрада, коли наші хлопці гинули батальйонами. Я, як жінка, нічого не могла зробити – це був мій крик душі, і я вирушила Україною. Мета ходи – пройти всю Україну, пронести дух патріотизму і вшанувати пам’ять героїв Майдану і АТО.
Подорожуючи від міста до міста, Катерина приєднує все більше прапорів, на яких люди пишуть свої думки і побажання, щоб війна в Україні спинилась якнайшвидше.
– Спочатку я планувала зібрати сто прапорів Небесної Сотні. Це був мій крик душі і моя підтримка тим воїнам, які знаходились в окопах, – ділиться волонтерка. – Я їх зібрала і 11 січня 2015 року у підніжжя Говерли був приєднаний сотий прапор. 25 березня минулого року був створений музей «Єдина Україна» у Верховні в Карпатах, куди я передала усі сто прапорів.
В грудні 2015-го Катерина їхала з волонтерською допомогою під Горлівку до батальйону «Айдар» і окрім звичайних речей вирішила привезти хлопцям щось особливе. Так прапори знову розпочали мандрівку Україною, бо з того часу люди виявили бажання єднати стяги.
– Місяць назад я звернулась до українців усього світу, щоб всі мешканці України та діаспори приєднали прапор заради миру в усьому світі. І ми вже отримали прапор з Німеччини, він вже знаходиться в Києві та буде приєднаний до низки єдності.
Жовто-блакитні стяги п’ять годин поспіль розвівались у середмісті, привертаючи увагу усіх перехожих. Хлопчаки, які пробігали повз, із захватом розглядали прапор «Правого сектору» та читали надписи на ньому. Молодь фотографувалась на фоні списаних побажаннями прапорів. Значна частина уваги діставалась стягам, які для «Великої української ходи» були зібрані на передовій.
– Я хочу роздивитись усі прапори, які тут зараз, – ледь торкається прапора пані Анна. – Ось ці з війни. Їх, напевно, віддали демобілізовані хлопці або й ті, хто ще й зараз в АТО.
Впродовж усіх п’яти годин, поки центральний сквер міста був занизаний українськими прапорами, уманчани залишали на жовто-блакитному полотні свої побажання. Прапор з Умані став 157-им у великій низці «Великої української ходи».
Для довідки. Нині прапори «Великої української ходи» – це більше 220 метрів і майже 40 кг побажань від українців із майже 135 міст. Цими прапорами двічі була встелена алея Небесної сотні, в річницю перемоги Революції Гідності вони були на Майдані. Також пройшли фронтову і прифронтову зони, а новорічну ніч зустрічали під Горлівкою. Для того, щоб розвішати усі прапори в центральному парку Умані Катерині з помічниками штабу «Разом» знадобилась майже година.
Катерина Валевська народилась на Миколаївщині, була в жіночій сотні на Майдані, учасник бойових подій, наразі волонтер та організатор акції «Велика українська хода». Також Катерина пише книжку «Під небом України», у якій кожне місто – це новий розділ, де є такі слова: «Коли об’єднаються люди-ліхтарики, то в світі засяє сонце правди».
