«Моїй дитині виповнилося 2 роки. У родині не вистачає грошей, тож змушена була вийти на роботу. Чула, що для таких матерів є особливі пільги. Чи не могли б ви написати, які саме?»
Ольга Віктюк, м. Монастирище

– У сучасному суспільстві жінці вже не відводиться роль виключно матері, дружини чи домогосподарки, – відзначає провідний спеціаліст відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вікторія Бащенко. – Визнаючи за жінкою не тільки роль трудівниці, а й її соціальну материнську роль, держава надає особливі права, що створюють можливість поєднувати виробничу роботу з материнством. Так, низкою норм законодавства передбачено додатковий захист трудових прав жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Зокрема не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні й направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 Кодексу законів про працю України).
Жінки, які мають дітей віком до трьох років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку до трьох років (ст. 178 КЗпПУ).
Жінці з дитиною у віці до півтора року, крім загальної перерви, надаються перерви для годування (ст. 183 КЗпПУ).
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ч. 1 ст. 184 КЗпПУ).
Звільнення вагітних матерів і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років – ч. 6 ст. 179 КЗпПУ), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 185 КЗпПУ).
Крім того, на працюючих жінок, які мають дітей віком до 3 років, поширюються також норми законодавства, передбачені для жінок, які мають дітей віком до 14 років.
Також може встановлюватись скорочена тривалість робочого часу за рахунок власних коштів (ст. 51 КЗпПУ). На прохання жінки власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ч. 1 ст. 56 КЗпПУ). Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності видавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 КЗпПУ).