Іноземні інвестори планують задіяти на виробництві близько сотні черкащан, створивши виробництво «замкнутого циклу». Про плани та необхідні кроки, які слід здійснити до «запуску» виробництва інвестори та представники Черкаської ОДА розповіли під час презентації техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту. Нагадаємо, що про будівництво сміттєпереробного заводу в Черкасах говорять уже близько 9-ти років.
– На Черкащині близько 430 сміттєзвалищ і ми продукуємо близько 500 тонн твердих побутових відходів щороку, – розпочав зустріч заступник голови ОДА-керівник апарату Сергій Овчаренко. – Тож сміттєпереробний завод нам конче потрібний. Будівництво такого заводу вирішить відразу кілька проблем: з’являться нові робочі місця, податкова база, ми зможемо утилізувати тверді побутові відходи та вирішити низку екологічних проблем.
У підтримку будівництва підприємства виступила і еколог Людмила Ткаченко, яка зауважила, що термін експлуатації черкаського полігону збіг 7 років тому.
– Села, які є «сусідами» полігону, стали заручниками цього екологічного лиха, тому я особисто інспектуватиму те, якими технологіями користуються при побудові заводу та чи відповідають вони не лише законодавству, а й Кіотському протоколу, – зауважила Людмила Ткаченко. – До речі, офіційну статистику по сміттєзвалищах можете сміливо множити на 5.
Інвестори використовуватимуть очисні поля «Хімволокна»
Представники компаній «OAK Utility Solutions and Development» (Бахрейн) і «ProEnergy» (США) мають амбітні плани переробляти 500 тисяч тонн сміття на добу, яке безперервним потоком буде йти з Черкас, Городищенського, Смілянського і Черкаського районів.
– Ми плануємо «перетворювати» сміття в енергію, яка постійним потоком буде направлятися в місто, виробляючи від 18 до 20 МВт/год. Цієї енергії вистачить, щоб обігріти 6 тисяч будинків, – коментує виконавчий директор компанії «OAK Utility Solutions and Development» Гарет Роберт Браун. – Водночас, будуючи підприємство ми повинні мати певні гарантії, як-от на поставку сировини для переробки як мінімум на 25 років. Піролізна технологія дозволяє переробляти не лише муніципальне сміття, а й інші види відходів – біосировину, каналізаційні стоки, відходи сільського господарства та промисловості. Усі вони мають пройти попередню підготовку до переробки. Виробництво планується створити модульне – спочатку побудуємо один модуль, а потім, поступово, нарощуватимемо обсяги, а за збільшенням кількості переробленого сміття, відповідно і збільшуватиметься кількість виробленої енергії.
Інвестори планують використовувати потужності очисних полів колишнього заводу «Хімволокно», де уже є база, до якого підводитимуть комунікації та будуватимуть підприємство 5-ї категорії небезпеки. Переконують, що відстань до найближчого житлового будинку становитиме не менше 1,5 кілометра, а до найближчої адмінбудівлі – не менше 500 метрів.
– Взагалі на підприємствах європейського типу ця відстань зменшена до 300 метрів (і там немає ні запахів, ні викидів). Але ми, звісно, враховуватимемо і розу вітрів, і фонові викиди, які здійснює «Азот» та інші підприємства міста, здійснюватимемо і постійні «забори» якості і складу повітря, – розповідає директор ТОВ «ЕкоБаік» Андрій Богоявленський. – Ставлять багато запитань щодо сортувальної лінії: загалом в подібних проектах її будівництво не передбачено, але ми маємо намір розширити підприємство і побудувати сортувальну лінію окремо.
Приступити до будівництва заводу інвестори обіцяють відразу ж після отримання дозвільних документів і завершити через 12 місяців.
В Україні існує єдиний аналог подібного виробництва замкнутого циклу – це завод «Енергія» в Києві, побудований чехами у 1986 році.
Ірина Коваль
