Незабаром усі християни святкуватимуть Великдень. Незалежно від релігійних переконань і глибини вірувань, цей день є особливим для кожного українця, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя. Але чи пам’ятаємо ми традиції та звичаї святкування Великодня нашого народу? Деякі з них не втратили свого особливого і навіть символічного значення й сьогодні.

ЯК СВЯТКУВАЛИ НАШІ ПРЕДКИ

Споконвіку Великдень був одним із найвеличніших свят в Україні. Готувалися до нього заздалегідь, приготовляючи до дня Воскресіння і душу, і тіло. Для вірян Великдень розпочинався ще в суботу вночі, із відкриттям святкової літургії. Вважалося, що той, хто зможе вистояти на всеношній, весь рік матимете успіх і здоров’я. Втім, більшість українців у церкву відправлялися в неділю зранку. До храму зазвичай прямувала вся родина. Декому доводилося долати великі відстані, щоб дотриматися цієї традиції. У таких випадках після освячення їжі родина розговлялася біля самого храму, а потім уже вирушала додому. При цьому варто відзначити, що сам сніданок повинен був нести глава сім’ї, дуже рідко можна було побачити кошик з їжею у жінки.
Процесія освячення починалася з того, що народ вибудовувався навколо храму, залишаючи кошики біля своїх ніг, люди запалювали свічки. Коли ж задзвонять дзвони, священик виходив із храму і окропляв їжу. Після всього цього хор співав «Христос воскрес», а люди роздавали писанки як символ прощення і братської любові. При цьому обов’язково обнімалися і цілувалися тричі. Одним із звичаїв було залишати паски та крашанки в храмі, щоб священик їх потім роздав бідним і убогим.
Після храму всі прямували додому, проте господар у хату не заходив, а передусім йому необхідно було обійти будинок тричі, залишаючи писанки та паски для тварин. Господар будинку вітав і худобу, і птицю, і рослини. А поки чоловік був на вулиці, жінки накривали на стіл (їжа на сніданок була тільки освяченою).
Увійшовши в дім, господар спочатку всіх тричі цілував і обіймав, після чого родина йшла вмиватися. Заздалегідь господиня в миску з водою клала монетку і корали, а право вмиватися першими завжди надавалося незаміжнім дівчатам. Вірили, що таким чином уся краса намиста передасться дівчині. Потім уся сім’я сідала за стіл. На самому початку трапези зачитувалася молитва «Отче наш». Після молитви глава родини брав свячене яйце або паску, ділив їх на стільки частин, скільки присутніх за столом. Дорослі все це запивали вином. Потім уже починалася трапеза. Після сніданку молодь влаштовувала святкові гуляння, старші ходили один до одного в гості, спілкувалися.

НАРОДНИЙ СИНОПТИК

* Якщо на Великдень уночі небо було зоряне, то незабаром чекали заморозків.
* На Великдень день теплий і ясний – літо буде сонячним.
* На Великдень повинна бути така сама погода, як і на Благовіщення.
* Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.
* Якщо в цей день хмарно і накрапає дощик – буде гарний урожай.
* На другий день Великодня ясна погода – літо буде дощовим, якщо хмарна – посушливим.

ПРИКМЕТИ І ВІРУВАННЯ

✓ За народним повір’ям, якщо прийдете з церкви раніше сусіда, то буде вам щастити, довго житимете.
✓ На Великдень у церковні дзвони міг ударити кожен охочий. Багато хто й робив це, щойно спробувавши свяченого, для того, щоб привернути до себе удачу.
✓ Якщо дівчина на Великдень заб’є лікоть, вона обов’язково вийде цього року заміж.
✓ Якщо цього дня почуєте стукіт дятла, найближчим часом житимете у власному будинку.
✓ Той, хто побачить схід сонця на Великдень, весь рік буде усміхатися.
✓ Дівчата, щоб вийти заміж, повинні були під час церковної служби на Великдень сказати про себе: «Воскресіння Христове, пошли мені нареченого!»
✓ Якщо дитина народилася в великодній тиждень, то вона неодмінно стане відомою, знаменитою людиною.
✓ Хороша прикмета на Великдень – почути зозулю. Одруженим це віщує поповнення в сімействі, а молодим дівчатам – швидке заміжжя.
✓ Жінка, котрій не вдається завагітніти, на Великдень повинна поставити поруч із собою зайву тарілку, покласти туди шматочок паски зі словами: «Паска для діточок!» Після трапези цей шматочок кришили птахам.
✓ Той, хто хоче навчитися якогось ремесла, повинен у перший день свята йти до церкви, і коли священик уперше скаже: «Христос во­скрес!», то замість «Воістину воскрес!» промовити слова, що відповідають його ремеслу. (Наприклад, якщо хоче навчитися шити – «голка в руках»; майструвати – «сокира в руках» тощо).
✓ Дітям, які часто хворіли, мами протягом тижня, починаючи з Великодня, натщесерце давали шматочок освяченої паски.