Електронні петиції: ще нема в Черкасах, зате є в сусідньому селі

Електронні петиції: ще нема в Черкасах, зате є в сусідньому селі

Напряму звернутися до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів чи будь-якого органу місцевого самоврядування українці можуть за допомогою сервісу електронних петицій. В Україні після набуття Закону «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» уже цілий рік можна користуватися цим інструментом прямої демократії. Черкаська область у «петиційному плані» ознаменувалася пропозиціями різноманітних глобальних «перенесень»: від столиці – з Києва у Канів, до Верховної Ради – з Києва у Черкаси. Наскільки ефективним є сервіс електронних петицій у Черкасах та області, з якими пропозиціями звертаються містяни до обласної та центральної влади та які технічні новації дісталися сіл, оминувши обласний центр, дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».

Електронні петиції — це один з інструментів електронної демократії, що має допомогти ефективно взаємодіяти владі й суспільству. Призначення е-петицій — почати вирішувати проблему в будь-якій сфері знизу вгору — від людини до влади. Мовляв, якщо петиція знаходить підтримку суспільства — то є сенс розглянути її владі й подолати порушену проблему.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», процес підготовки до введення в Україні практики електронних петицій розпочався у 2009 р., коли Україна, як і інші держави, що є учасниками Ради Європи, отримала Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам з електронної демократії.

А вже 2 липня 2015 р. Верховна Рада прийняла зміни до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», у якій встановлено, що особливою формою колективного звернення громадян до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів та органів місцевого самоврядування є електронна петиція, та доповнила ІІ Розділ Закону ст. 23-1, де регламентовано порядок подання та розгляду електронних петицій.

28 серпня 2015 р. Президент України видав Указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові Україні», відповідно до якого вже з 29 серпня 2015 р. на сайті Глави держави запрацював спеціальний розділ для електронних петицій. Зараз же відповідні розділи є і на сайті Верховної Ради, і міських та обласних рад різних рівнів.
Як виявили наші кореспонденти, петиційний сервіс уже працює на сайті голови ОДА (хоча відповідно до закону, обласні державні адміністрації і не зобов’язані проводити таку роботу), також можливість подати електронну петицію є у жителів однієї з перших новостворених в Україні Білозірської територіальної громади. У Черкасах же лише готуються проводити тендер, щоб визначити того, хто створить можливість онлайн звернень до влади за допомогою петицій.

Сайт міської ради модернізують після проведення тендеру

Електронні петиції: ще нема в Черкасах, зате є в сусідньому селі

– Зараз у нас відбувається модернізація сайту та проходять тендерні процедури на впровадження різних елементів електронної демократії. Серед них – і поіменне голосування, і розширення можливостей сайту Черкаської міської ради, одна з яких – платформа для розміщення електронних петицій. Два тижні тому подали всі документи для проведення тендеру. Так що до 1 липня, а відповідно до закону саме з цього часу має почати працювати платформа, маємо встигнути, – коментує директор департаменту з організаційного забезпечення Черкаської міської ради Лілія Маліщук.

Про користь електронних петицій і електронних звернень громадян говорить і депутат районної ради Черкаського району Сергій Костенко. На його думку петиції та електронні звернення до депутатів могли б замінити неефективні прийоми громадян на округах та в громадських приймальнях.

Електронні петиції: ще нема в Черкасах, зате є в сусідньому селі

– Часто буває так, що приїжджаєш на округ проводити прийом, а приходить одна-дві людини. Замість того, щоб виборцям спеціально їхати до депутата на прийом, можна було б звернутися через Інтернет. Ефективно це також тоді, коли питання потребує нагального вирішення. Тому ми вже обговорювали це питання, щоб до кожного депутата можна було звернутися в електронній формі. Особисто я вважаю, що система петицій допомагає «достукатися» до владних кабінетів, адже звичайним громадянам навіть на прийом на рівні міністерства чи комітетів Верховної Ради потрапити дуже складно, але більш ефективно ця система запрацювала б, якщо подібну практику запровадили у всіх державних установах, – коментує Сергій Костенко. – Я теж був автором однієї петиції, адресованої Президенту України, у документі є пропозиція щодо спрощення законодавчої бази стосовно податку на додану вартість, адже складність законодавства стає джерелом величезної кількості корупційних схем. Але ця петиція була написана недавно і ще збирає необхідну кількість підписів.

Хоча обласні державні адміністрації і «випали» з переліку установ, до яких, згідно із законом подають петиції, проте цей сервіс функціонує на сайті Черкаської ОДА у «добровільному» форматі.
– Петиції ми розглядаємо як звернення громадян, – інформує директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник. – Якщо петиція набирає більше тисячі голосів – вона обов’язкова до розгляду. З успішних петицій можу згадати електронне звернення про проведення «Гайда-Фесту» (дводенний музичний, кіно та хенд-мейд фестиваль, який відбудеться в Черкасах у липні) та перейменування провулку Халтуріна в провулок імені Кузьми Скрябіна. Інші петиції такої великої кількості підписів не набирали.

Електронні новації в селі

Незважаючи на те, що Білозірська об’єднана громада була створена менш як півроку тому, на сайті її виконавчого комітету вже існує платформа для подання електронних петицій. За словами керуючої справами виконкому Білозірської сільської ради Тетяни Тараненко, будь-хто може зареєструватися і подати петицію. Для розгляду вона має набрати 200 підписів. Максимальний термін для їх збору – 90 днів. Проте найближчим часом норма щодо кількості необхідних голосів зміниться у бік зменшення.

Електронні петиції: ще нема в Черкасах, зате є в сусідньому селі

– Поки-що на сайті немає жодної петиції, адже для жителів Білозірської ОТГ (село Білозір’я та селище Ірдинь) така форма звернень ще в новинку. Але я думаю, що першочерговими питаннями, з якими звертатимуться громадяни, стануть ремонт доріг та освітлення, – коментує Тетяна Тараненко.

Слід зауважити, що петиція не стає автоматично законопроектом як у деяких країнах Європи, однак дуже часто за рішенням комісій, які вивчають звернення, стає питанням на засіданнях міських та обласних рад. Якщо ж петиція не набирає потрібної кількості голосів, то не має особливого порядку розгляду і розглядається в тому порядку, як і будь-яке інше звернення.

Столицю – у Канів, а Верховну Раду – в Черкаси

Цікавим моментом є й те, що наше законодавство не забороняє жартівливих петицій. Тож на сайті Президента можна побачити пояснення про відсутність потреби у посольстві в Гондурасі у відповідь на петицію про призначення Юлії Тимошенко послом в цю країну, яка була підтримана 27 тисячами підписів.
Не відстають із поданням оригінальних петицій і черкащани, а також ті, хто дуже любить наш рідний край. Любить настільки, що готовий перенести на Черкащину не лише державні установи всеукраїнського значення, а й навіть столицю.
Так, 5 жовтня 2015 року Микола Шматко звернувся до Президента України з ініціативою перенести Верховну Раду України з Києва до міста Черкаси. У тексті документу пан Микола вказав, що це необхідно «розвитку регіонів і центральної частини країни», адже сприятиме побудові автобану Київ-Черкаси, а також сучасної будівлі парламенту й необхідної інфраструктури.
«Депутати не будуть чіплятися за квартири, як вони це роблять в Києві ,і нова сучасно спроектована, комп\’ютеризована будівля парламенту зможе дати їм змоги більш якісно готувати закони, необхідні для розвитку держави, а стара радянська не буде давити на їхні голови», – аргументував Микола Шматко
Щоправда, успіху ініціатива не зазнала, набравши із необхідних 25 тисяч усього 59 голосів.
Такої ж невдачі зазнала й ініціатива Ігора Лащука про перенесення столиці України в місто Канів або Умань. Подібний крок автор аргументував необхідністю «розвантажити» Київ, а малонаселеному місту принести нові інвестиції.
«У США, Канаді, Австралії столиці знаходяться в маленьких містах. У Бразилії було побудоване навіть спеціальне місто. Перенесення столиці України в малонаселене місто дозволить додати Києву спокій і тишу, До того ж, справжні і майбутні чиновники не відволікатимуться від роботи і не втрачатимуть час в пробках», – аргументував свою думку автор петиції.

Слід зауважити, що ідея наскільки сподобалася депутату від «Опозиційного блоку», екс-віце-прем’єру уряду Азарова Борису Колеснікову, що він навіть пропонував зробити його стрижневим у новому варіанті Конституції України.
«Стрижневим питанням в нашому проекті Конституції є перенесення столиці в місто Канів, де знаходяться святі шевченківські місця, щоб кожен політик, приїжджаючи туди, розумів, що він знаходиться біля витоків сучасної історії нашої країни», – зауважував Колесніков ще в лютому цього року.
Мер Канева Ігор Ренькас у коментарі «Новій Добі» зауважив, що сам він таку ідею вважає утопічною і спочатку над нею посміявся.
– Я думав, що це якийсь фейк. Звісно, Канів – місто унікальне за своєю природою, розташоване близько до Києва, має умови для створення відповідної інфраструктури, але, насамперед, потрібен благоустрій центральної частини міста. Борис Колесніков був одним із прихильників будівництва комплексу «Авто-ріка» та вертолітного майданчику в Каневі, але нині він практично не використовується за призначенням (у Канів кілька разів прилітав під час свого президентства Віктор Янукович, перелічені об’єкти будувалися до 200-річчя Тараса Шевченка, який похований у Каневі на Чернечій горі – авт.) Лише раз ним користувався патріарх Онуфрій, хоч зараз майданчик у хорошому стані та перебуває під постійною охороною.

Голоси назбирали, але мети – не досягли

Прикладом, коли ініціативу підтримала громада, але віз і нині там, є електронна петиція про ремонт Черкаського планетарію. Як розповів «Новій Добі» член координаційної ради ГО «Місто на Че» Сергій Костенко, два роки тому, громадська організація, яку він представляє, збирала підписи під електронним зверненням до депутата міської ради Володимира Халая, щодо реконструкції будівлі планетарію, яка є об’єктом архітектурної спадщини, але перебуває в занедбаному стані. Кампанію по збору підписів можна вважати успішною, адже назбирали більше ста, що, за словами Сергія, для тієї петиції було цілком достатньо. Оскільки жодної законодавчої можливості збирати підписи на офіційній урядовій платформі тоді ще не було, активісти скористалися міжнародною – «Change.org».

Електронні петиції: ще нема в Черкасах, зате є в сусідньому селі

– Депутат відреагував, щоправда справа потім «заглохла» десь в прокуратурі, – коментує Сергій Костенко. – Тож інструмент петицій, як засіб привернення уваги до певного питання, вважаю досить дієвим. Тим більше, що при достатньому рівні автентифікації (з використанням банкID, електронного ключа, чи реєстрації за допомогою ІПН) робити фейкові звернення чи накручування голосів стає майже неможливо.

Закордонні практики: петиційні комісії та обов’язковість до розгляду

Якщо в Україні петиція все ще лишається документом дорадчого характеру, то у країнах Європи уже введена практика обов’язкового розгляду таких електронних звернень. Така процедура існує, наприклад, у Фінляндії, де петиції, що зібрали 50 тис. підписів, автоматично стають законопроектами, і парламент Фінляндії зобов’язаний їх розглядати у пріоритетному порядку. Однак у Фінляндії е-петиції не дуже поширений інструмент. Регламентом законодавчого органу Латвії передбачено, що будь-яка петиція, яка отримала підтримку 10000 громадян, обов’язково має бути включена до повістки дня засідання Сейму.
Загалом же електронні петиції діють у понад 70 країнах світу.
Державою, що започаткувала практику електронних петицій, вважається Великобританія, де перші пропозиції та звернення депутатам через Інтернет стали практикою ще у 1999 році.

Від редакції

Написати петицію може кожен громадянин України. Якщо вона не порушує низки принципів – не містить закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, закликів до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини – має бути опублікована. Далі — від 14 до 90 днів на те, щоб зібрати
необхідну кількість голосів підтримки. Їх має бути від 50 до 25 тисяч — залежно від того, до якої структури звертаєшся. Природно, що у невеликих містечках менший і термін збору голосів, і кількість підписів. Звісно, що підписати петицію можна лише відкрито, вказавши особисті дані, авторизувавшись через пошту і номер телефону. А далі — справа держави, передати петицію на опрацювання і дати на неї коректну відповідь.

Ірина Коваль

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x