Об’єднання громад. Майданецьке в глухому куті

Об’єднання громад. Майданецьке в глухому куті

За статистикою, понад три чверті сільських громад ледве покривають витрати з адміністрування. Тож теоретично логічною є необхідність проведення реформи місцевого самоврядування. Ця реформа покликана спрямувати кошти місцевих бюджетів на потреби населення, а не на утримання чиновників власного апарату. Отже, згідно з новим Законом, громадам сіл треба об’єднатися обрати собі центр управління й учитися жити по-новому. Це теоретично. Але на практиці все набагато складніше.

Об’єднання громад. Майданецьке в глухому куті

«Держава нас ставить у такі рамки, що об’єднання громад має відбутися в будь-якому випадку, – розповідає голова Майданецької сільської ради Михайло Володимирович Капериз. – Я побував на сходках у сусідніх селах, на всіх сесіях сільських рад – люди бояться цього об’єднання. Якщо ми об’єднаємося з Павлівкою, Вишнопілем і Зеленьковим, нам це буде не дуже вигідно. А якщо оберемо інший варіант, приєднаємося в складі 27-ми сільських громад до Тального, втратимо ще більше. Якщо до десятка сіл у громаді, то десять старост ще зможуть домовитися, а 27 осіб – хто кого буде слухати й чути? Як тягнути в такому випадку двотисячне село, таке як Майданецьке?»

Об’єднання громад, на думку Михайла Володимировича, відбувається на сьогодні дещо непродумано: «Треба на рівні району, на рівні області провести ґрунтовний аналіз сільської інфраструктури, дослідження потенціалу сіл і сільського населення, зробити моделювання об’єднаних громад, і тільки тоді провадити реформи місцевого самоврядування. У Тальнівському районі налічується 35 тисяч населення. Якщо виходити з чисельності, то оптимальний варіант – це три громади по 11-12 тисяч осіб у кожній. Робоча група з вивчення питання об’єднаних громад з Майданецького й Зеленькова їздили в Департамент регіонального розвитку ЧОДА з своїми зауваженнями й пропозиціями. Але, на жаль, зараз дуже важко внести зміни в Перспективний план розвитку територій Черкаської області, що вже затверджений Кабінетом Міністрів України. А в такому вигляді, як є, цей план навряд сприятиме розвитку нашого району».

Та, не зважаючи ні на що, Майданецький сільський голова знову й знову збирає громаду свого села й зустрічається з людьми сусідніх сіл. Адже об’єднання громад має бути справою добровільною. «За нашими розрахунками, в Майданецькому ми можемо утримувати й школу, і медичну амбулаторію, навіть економія лишається, – аналізує ситуацію Михайло Володимирович. – Тобто Майданецьке як самостійне село може існувати. Якби нам держава дала ще обіцяні 60 відсотків ПДФО, ми б узагалі прекрасно почувалися. У нас був би бюджет 3,5 мільйона гривень. Зараз він становить 1 мільйон 700 тисяч гривень. Нам ніяких об’єднань не треба. Люди це розуміють. Та якщо об’єднуватися все одно потрібно, логічно центр об’єднання робити там, де краща інфраструктура, більше населення, тобто в Майданецькому. У нас навіть приміщення є. У СТОВ «Колос» є контора, яка лишилася в спадок від колгоспів, з ремонтом і меблями. Тільки штат заводь – і можна працювати. Але в Зеленькові люди кажуть: «Давайте в нас центр зробимо». У Вишнополі вимагають: «Давайте в нас». Але в цих селах робити центр об’єднаних громад – це все починати з нуля. Є ще одна проблема: села Тальянки, Білашки, Легедзине, Вишнопіль, Зеленьків – усі ніби поряд, а дорогами належним чином не поєднані. От тобі й об’єднані громади. Так ми опинилися в глухому куті».

Сумно, що при новій адміністративній реформі, за словами Майданецького сільського голови, погіршиться і якість медичного обслуговування селян, дитячий садок, імовірно, доведеться перевести в приміщення школи, а школа набуде нижчого ступеню. «Освітня і медична реформи ще в стадії розвитку, – пояснює Михайло Володимирович, – тобто прогнозувати ситуацію поки що неможливо. Але однозначно держава вже не зможе допомагати субвенціями на ці галузі, як раніше».
Тож як вийти з глухого кута, куди потрапили села Тальнівщини – не відомо. «Позиція громад сьогодні – це позиція вичікування, – констатував Михайло Володимирович. – Люди думають, що якось воно вирішиться. Можливо, в керівництва держави зміняться плани. Жахливо, що нас, сільських голів, теж заганяють у такі рамки, що ми опиняємося в позиції очікування».

Юлія Вовкодав

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x