Село Веселий Кут, що на Тальнівщині, має давню історію. За легендою, колись дуже давно, мандруючи з Криму, чумаки ставали на перепочинок в урочищі Чагарі, у своєрідному трикутнику, який утворювали три річки: Гірський Тікич, Макшиболото та Рудка. Тут стояв невеличкий шинок, на всю околицю лунали українські пісні. Цей природній куточок називали «веселим», а згодом козацьке поселення дало назву сучасному селу Веселий Кут.
В офіційних документах воно вперше згадується 1659 року, коли це село в числі інших було надано ленним правом Генеральному судді Війська Запорізького Самійлу Богдановичу-Зарудному. Тривалий час Веселий Кут входив до Шаульського маєтку, допоки у 1732 році син Самійла Іван Зарудний змушений був поступитися цим володінням польському феодалу Бержинському. Після польського повстання в 1831 році Веселий Кут став військовим поселенням. У 1857 році військові поселення ліквідували. З усіх кущових сіл Веселий Кут було єдиним вільним селом і вважалося козацьким.
Не могло веселе козацьке село довгий час залишатися без грамоти. І щоб зібрати кошти для будівництва школи, селяни пішли до княгині Шувалової з поклоном просити гроші. І та виділила їм частину коштів, іще частину дало повітове земство, решту зібрали селяни. Так у 1861 році в селі, серед грушевого саду, збудували перше приміщення школи. В ньому було дві класні кімнати, коридор, учительська (канцелярія) та квартира для вчителя.
На зміну одним поколінням приходили інші. Змінювалися умови життя, господарський і соціальний устрої. Тож усе це не оминуло й наше село, зокрема освітянську галузь. У 1988 році були виділені кошти з державного та районного бюджетів на будівництво нової двоповерхової школи на місці, де розташовувалась стара.
Роботи розпочалися навесні 1989 року. Будував школу Тальнівській райагробуд. А щоб школа могла відкрити свої двері першого вересня, на допомогу будівельникам прийшли люди з інших організацій району. З яким же ентузіазмом працювали жителі нашого села та школярі, які надавали посильну допомогу! Вони разом із учителями власноруч збирали шкільні меблі, оснащували навчальні кабінети. Сьогодні наша двоповерхова красуня-школа є окрасою села й головним його культурним осередком.
Територія школи має площу 1,5 га, відмежована від проїжджої частини металевою огорожею. Тут ростуть ялини, рідкісні види дерев і кущів та різноманітні квіти. Є в нас і спортмайданчики для змагань із баскетболу, волейболу, асфальтовані доріжки й зони відпочинку.
Із наявних 540 жителів села близько 100 осіб – це діти. Освітній заклад відвідує до 60 учнів, є перспектива, що їхня чисельність із роками збільшуватиметься. У школі налічується 14 навчальних кімнат, 3 лабораторії, актова зала, методичний кабінет, спортивна зала, комбінована майстерня, їдальня, бібліотека, обладнано спортивний та географічний майданчики. Класні кабінети забезпечені стандартними шкільними меблями, навчально-наочним обладнанням, технічними засобами навчання. Кабінети озеленені, затишні, мають виражену індивідуальність. У школі працює комп’ютерний клас, підключений Інтернет.
Учні та вчителі школи беруть активну участь і перемагають у районних та обласних предметних олімпіадах, конкурсах. Зокрема, за спортивно-масову роботу ми вибороли ІІІ місце серед шкіл району. Також Веселокутська ЗОШ І-ІІ ст. зайняла ІІІ місце в огляді-конкурсі «Школа року-2014» та нагороджена Почесною грамотою районної ради.
У школі створено народознавчий музей, на базі якого проводиться краєзнавчо-пошукова робота з історії рідного краю, села. Працюємо і над розширенням музейної експозиції.
За вимогами часу робота в закладі малопродуктивна без застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Однак коштів, як завжди, на це бракує. Тому за допомогою ми звернулися до свого народного депутата Геннадія Борисовича Бобова. Наш народний обранець допомагає школі на постійній основі. Так, наприклад, у 2012 році Геннадій Борисович потурбувався про те, щоб наші діти навчалися в теплих класах, і посприяв у капітальному ремонті опалювальної системи школи. Цього разу наше прохання стосувалося придбання нової комп’ютерної техніки – ноутбука і безпровідного маршрутизатора (WiFi-роутера). Геннадій Борисович відгукнувся на наш запит і надав усе необхідне.
Від щирого серця дякуємо Геннадію Борисовичу Бобову за те, що не залишився осторонь проблем нашої школи, за його небайдуже ставлення до людей, чуйність, піклування і підтримку. Тепер дітям буде значно цікавіше пізнавати навколишній світ, розшириться їхній кругозір стосовно життя однолітків різних країн. Ми й у подальшому надіємося на взаєморозуміння та дружну співпрацю. Бажаємо народному депутату активної законотворчої діяльності на користь українському суспільству, міцного здоров’я та натхнення в потрібній справі.
Галина Петрівна Тертична,
учитель англійської мови Веселокутської ЗОШ І-ІІ ст.
