Сумна історія про банківські хитрощі й щасливого дідуся

Про банківські хитрощі при наданні нам кредитів та оформленні депозитів і страховок знають всі. Але чомусь раз по раз ми робимо ті самі помилки, а потім платимо за це шалені кошти. Чи то є наша власна довірливість, чи професійна майстерність банківських менеджерів, а може те й інше разом, помножене на новітні виверти маркетингових технологій в банківській сфері, але історія про безкоштовний сир в мишоловці весь час повторюється. Особливо сумно, коли героями таких історій стають літні люди, малозабезпечені і незахищені.

Підняти цю тему мене спонукав візит до невеличкої філії Одного з Найбільших Банків України. Приміщення було майже порожнім. За одним з двох робочих місць з літнім клієнтом спілкувалася молода приваблива працівниця банку. Поряд стояли лавочки для очікування, тож коли я всілася чекати своєї черги, вимушено стала свідком приватної розмови. Менеджер банку монотонним тоном читала з планшету інформацію про нові супер-вигідні продукти Одного з Найбільших Банків України. Дідусь розсіяно слухав про кредити і депозити, намагався слідкувати за зміною картинок на планшеті, коли дівчина показувала, як замовляти квитки на потяги і користуватися системою НайбільшийБанк24. Працівниця банку поводилася з ним дуже чемно, посміхалася і дивилася в очі. Через кілька хвилин такої уваги дідусь пожвавішав. Він почав активно хитати головою, ніби й дійсно розумів ті всі хитровиверти сплат за нові супер-продукти банку. А коли менеджер почала розмову про страховку життя та здоров’я, дійсно щиро зацікавився. Дівчина, напевно природжений психолог, перестала читати з планшету і перейшла на звичайну людську мову:
– Ви розумієте, з кожним з нас може будь що трапитися, – серйозно мовила вона, – ви можете зламати палець або не дай Боже потрапити в лікарню з інфарктом. Але гроші треба в будь-якому випадку. Щомісячна сума внеску за страховку невелика, за ці гроші ви нічого суттєвого не купите. Але, коли раптом щось трапиться, виплата буде вагома.
Дідусь замислився, а дівчина продовжувала:
– Є у нас і виплата в разі смерті. Ну ви розумієте, виплачується родичам. Теж сума щомісячного внеску – дрібниці, але в разі чого…
– Що і на похорон вистачить? – з недовірою запитав дідусь?
– Вистачить, – запевнила дівчина, але суму самої виплати чомусь не назвала.
– А якщо у мене дітей немає, а з дружиною ми не розписані, ну громадський шлюб – розумієте?
– В цьому питанні вам допоможе юрист, – відповіла дівчина, – але на похорон хватить. У нас вже були такі виплати.
– Тоді оформлюйте, – впевнено мовив дідусь.
І менеджер-психолог швидко взялася за заповнення документів. За кілька хвилин перед дідусем вже лежав стосик паперів, скріплених золотавою скріпкою.
– Ну от і все. Підпишіть тут і ось тут, – дівчина тицьнула в папери наманікюреним нігтиком. Дідусь урочисто розписався.
– Довожу до вашого відому, – серйозно повідомила дівчина, – що сума щомісячного внеску з вашого рахунку буде знята вже завтра.
Дідусь засмутився:
– Але у мене на пенсійній картці вже немає коштів. Я пенсію тиждень тому отримав і зразу зняв всю.
– То кредитка ж у вас є?
– Є.
– То давайте знімемо з кредитки.
– Давайте, – зрадів дідусь.
– Давайте для зручності ми цю виплату за кредиткою і закріпимо, – запропонувала посміхаючись фахівчиня банку, – і ви не будете перейматися, що на пенсійній картці у вас може не залишитися грошей для сплати внеску.
– Давайте, – аж засяяв дідусь.
Дівчина зробила кілька маніпуляцій на комп’ютері, погортала договір і ще раз зазирнула в планшет.
– Ну ось і все, – радісно мовила вона, – тримайте ваш екземпляр договору. Було приємно з вами спілкуватися.
– Мені теж, – ледь не проспівав дідусь. Він не йшов з того банку, він просто летів на крилах.
А я дивилася на те все, як зачарована. Все відбулося настільки швидко, що я не встигла зорієнтуватися аби нагадати тому нещасному, що перед підписанням будь-яких договорів в банку варто їх читати. І він, потрапивши на гачок дівочих чар і маркетингових технологій, не уточнив суму виплати в разі смерті, не дізнався, чи зможе цю виплату отримати його цивільна дружина, а наостанок ще й погодився приєднати щомісячний платіж до кредитної карти, не уточнивши умови надання кредиту. Тим часом працівниця банку вже зверталася до мене:

– Прошу, сідайте! У нас є для вас спеціальна пропозиція! Новий дуже вигідний продукт нашого банку!
– Та я лише хотіла…, – було почала я.
– Ні-ні, – лагідно посміхнулася дівчина, – ми маємо інформувати наших клієнтів про нові пропозиції.
І монотонним тоном вона почала читати з планшету інформацію про нові супер-вигідні продукти Одного з Найбільших Банків України. Періодично вона поглядала на мою реакцію щодо її пропозицій. А я розсіяно слухала про кредити і депозити, поглядала на планшет, коли менеджер показувала, як замовляти квитки на потяги і користуватися системою НайбільшийБанк24. Мені на той час те все було абсолютно не цікаво, тож я вибачилася і вийшла. На душі було припаскудно.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x