Новина із категорії: Юлія Вовкодав, RSS

Роздрукувати        Друкована версія
Про банківські хитрощі при наданні нам кредитів та оформленні депозитів і страховок знають всі. Але чомусь раз по раз ми робимо ті самі помилки, а потім платимо за це шалені кошти. Чи то є наша власна довірливість, чи професійна майстерність банківських менеджерів, а може те й інше разом, помножене на новітні виверти маркетингових технологій в банківській сфері, але історія про безкоштовний сир в мишоловці весь час повторюється. Особливо сумно, коли героями таких історій стають літні люди, малозабезпечені і незахищені.

Підняти цю тему мене спонукав візит до невеличкої філії Одного з Найбільших Банків України. Приміщення було майже порожнім. За одним з двох робочих місць з літнім клієнтом спілкувалася молода приваблива працівниця банку. Поряд стояли лавочки для очікування, тож коли я всілася чекати своєї черги, вимушено стала свідком приватної розмови. Менеджер банку монотонним тоном читала з планшету інформацію про нові супер-вигідні продукти Одного з Найбільших Банків України. Дідусь розсіяно слухав про кредити і депозити, намагався слідкувати за зміною картинок на планшеті, коли дівчина показувала, як замовляти квитки на потяги і користуватися системою НайбільшийБанк24. Працівниця банку поводилася з ним дуже чемно, посміхалася і дивилася в очі. Через кілька хвилин такої уваги дідусь пожвавішав. Він почав активно хитати головою, ніби й дійсно розумів ті всі хитровиверти сплат за нові супер-продукти банку. А коли менеджер почала розмову про страховку життя та здоров’я, дійсно щиро зацікавився. Дівчина, напевно природжений психолог, перестала читати з планшету і перейшла на звичайну людську мову:
- Ви розумієте, з кожним з нас може будь що трапитися, - серйозно мовила вона, - ви можете зламати палець або не дай Боже потрапити в лікарню з інфарктом. Але гроші треба в будь-якому випадку. Щомісячна сума внеску за страховку невелика, за ці гроші ви нічого суттєвого не купите. Але, коли раптом щось трапиться, виплата буде вагома.
Дідусь замислився, а дівчина продовжувала:
- Є у нас і виплата в разі смерті. Ну ви розумієте, виплачується родичам. Теж сума щомісячного внеску – дрібниці, але в разі чого…
- Що і на похорон вистачить? – з недовірою запитав дідусь?
- Вистачить, – запевнила дівчина, але суму самої виплати чомусь не назвала.
- А якщо у мене дітей немає, а з дружиною ми не розписані, ну громадський шлюб – розумієте?
- В цьому питанні вам допоможе юрист, - відповіла дівчина, - але на похорон хватить. У нас вже були такі виплати.
- Тоді оформлюйте, – впевнено мовив дідусь.
І менеджер-психолог швидко взялася за заповнення документів. За кілька хвилин перед дідусем вже лежав стосик паперів, скріплених золотавою скріпкою.
- Ну от і все. Підпишіть тут і ось тут, - дівчина тицьнула в папери наманікюреним нігтиком. Дідусь урочисто розписався.
- Довожу до вашого відому, - серйозно повідомила дівчина, - що сума щомісячного внеску з вашого рахунку буде знята вже завтра.
Дідусь засмутився:
- Але у мене на пенсійній картці вже немає коштів. Я пенсію тиждень тому отримав і зразу зняв всю.
- То кредитка ж у вас є?
- Є.
- То давайте знімемо з кредитки.
- Давайте, - зрадів дідусь.
- Давайте для зручності ми цю виплату за кредиткою і закріпимо, - запропонувала посміхаючись фахівчиня банку, - і ви не будете перейматися, що на пенсійній картці у вас може не залишитися грошей для сплати внеску.
- Давайте, - аж засяяв дідусь.
Дівчина зробила кілька маніпуляцій на комп’ютері, погортала договір і ще раз зазирнула в планшет.
- Ну ось і все, - радісно мовила вона, - тримайте ваш екземпляр договору. Було приємно з вами спілкуватися.
- Мені теж, - ледь не проспівав дідусь. Він не йшов з того банку, він просто летів на крилах.
А я дивилася на те все, як зачарована. Все відбулося настільки швидко, що я не встигла зорієнтуватися аби нагадати тому нещасному, що перед підписанням будь-яких договорів в банку варто їх читати. І він, потрапивши на гачок дівочих чар і маркетингових технологій, не уточнив суму виплати в разі смерті, не дізнався, чи зможе цю виплату отримати його цивільна дружина, а наостанок ще й погодився приєднати щомісячний платіж до кредитної карти, не уточнивши умови надання кредиту. Тим часом працівниця банку вже зверталася до мене:

- Прошу, сідайте! У нас є для вас спеціальна пропозиція! Новий дуже вигідний продукт нашого банку!
- Та я лише хотіла..., - було почала я.
- Ні-ні, - лагідно посміхнулася дівчина, - ми маємо інформувати наших клієнтів про нові пропозиції.
І монотонним тоном вона почала читати з планшету інформацію про нові супер-вигідні продукти Одного з Найбільших Банків України. Періодично вона поглядала на мою реакцію щодо її пропозицій. А я розсіяно слухала про кредити і депозити, поглядала на планшет, коли менеджер показувала, як замовляти квитки на потяги і користуватися системою НайбільшийБанк24. Мені на той час те все було абсолютно не цікаво, тож я вибачилася і вийшла. На душі було припаскудно.

Теги: черкаси, черкаська область, банк, хитрощі, дідусь, блог, Юлія Вовкодав

Черкаси наживо

Трійко здорових малюків нещодавно народила черкащанка в обласному перинатальному центрі. Двоє хлопчиків та дівчинка-крихітка зявилися на світ
Антоніо Коррейя закінчив роботу над першим стінописом у Черкасах. За тиждень на тлі школи №15 португалець намалював ластівок, які обминають стовпи.
< >
Без планів на літо ...
Юлія Вовкодав, RSS
Все минеться ...
Анна Крутіхіна, RSS
Прощай ...
Лев Хмельковський, RSS
Люди, як кораблі ...
Ірина Семенова, RSS