Ольга Минівна Чигирик захоплюється вишивкою понад 40 років. У її творчому доробку вишиті рушники і серветки, подушки і підзори, скатертини і фіранки. Всі вироби милують око пишними барвами, адже майстриня добирає кольори для своїх робіт виключно сонячні та яскраві.
«Щойно з’являється ввечері вільна хвилинка, сідаю за вишивку», – розповідає Ольга Минівна.
І де та вільна хвилинка знаходиться? Все життя пані Ольга працювала, виростила з чоловіком трьох синів, мала чимале господарство. Але, незважаючи ні на що, знаходилося в жінки десь натхнення на те, щоб класти барвистими нитками хрестик до хрестика. Тож на тканині дивним чином розквітали чарівні квіти, розправляли крила прекрасні лебеді й мережилися вигадливими завиванцями візерунки. Люди дивуються: «Коли ця жінка відпочиває?» «А біля вишивки і відпочиваю», – посміхається Ольга Минівна. І дивно стає, як біля кропіткої праці можна відпочити? Але чомусь їй віриться, бо все якось у неї робиться легко і натхненно.
Переглядає пані Ольга свої роботи, гладить хрестики натрудженими руками. Бідкається вишивальниця, що зараз не може займатися улюбленою справою, підводить зір. Тож мріє, аби любов до вишивки передалася її онучці. А поки мрія не здійснилася, для онуки вже лежать готові вишиті рушники, чекають свого часу.
Юлія Вовкодав