Уперше на українській митниці запрацює система «Єдиного вікна». Згідно зі світовою практикою, вона є достатньо ефективною, оскільки зменшує кількість процесів, спрощує різного роду процедури та мінімізує людський фактор під час проходження товару через митницю. «Єдине вікно» передбачає наявність централізованої бази даних, до якої бізнес подає документи в електронному вигляді. Митні та контролюючі органи матимуть до неї одночасний доступ, що дозволить пришвидшити проходження митного контролю та суттєво знизити рівень корупції. Чи готові до нововведень черкаські митники та як реформу сприймають пересічні користувачі, що «розмитнюють» товари, дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».

4 години на рішення та одночасний огляд усіма службами
Ситуацію на митниці в частині запобігання корупції має змінити анонсована реформа та запровадження «Єдиного вікна». Як пояснили «Новій Добі» представники Черкаської митниці ДФС, відповідно до частини першої статті 255 Митного кодексу України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред\’явлення органу ДФС, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню. Тобто норма про 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю уже зараз виконується митницею (у середньому ж вантажі «розмитнюються удвічі швидше»), а з серпня стане обов’язковою і для усіх інших контролюючих служб. Із нововведень – принцип «мовчазної згоди». Якщо немає рішення впродовж 4 годин, то система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений. Окрім того, система «Єдине вікно» передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволяє різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватись інформацією про вантаж, який проходить через кордон України та про результати його державного контролю.
– За задумом авторів реформи буде створена єдина електронна база даних, яка дає змогу різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю. Таким чином «Єдине вікно» покликане значно спростити та прискорити проходження митниці, а також полегшити ведення бізнесу завдяки прискоренню зовнішньоекономічних операцій. Це дозволить забезпечити ефективний розподіл ресурсів, адже тепер огляд товарів проводиться одночасно всіма контролюючими органами, – коментує завідувач сектору комунікацій ГУ ДФС у Черкаській області Олена Заскальна. – Уже сформований перелік із 192 місць митного оформлення товарів, в яких буде застосовуватись система «єдиного вікна», а також 47 пунктів пропуску з автоматизованим контролем за переміщенням радіоактивних речовин та ядерних матеріалів.

Система неготова й запуск її буде відтерміновуватися
Водночас активні користувачі митних послуг висловлюють скепсис з приводу запуску «Єдиного вікна» з 1 серпня, оскільки з усіх служб, що мають об’єднати свої зусилля для розмитнення «в єдиному пориві», готові лише «фіскальники».
– Програмного комп’ютерного забезпечення для запуску «Єдиного вікна» немає. Його просто не існує на сьогодні. Зрозумійте, що мають бути захищені лінії, які не зможуть просто так зламати хакери й викласти, наприклад, мою фінансову інформацію в Інтернет, – коментує член громадської ради при ГУ ДФС м. Черкаси Олексій Сливенко. – А такі лінії нині є лише в ДФС, ні ветеринарна, ні фітосанітарна служби, ні санепідемслужба просто не готові. Зайдіть, подивіться, як вони працюють, у них стоять «пентіуми» – на сьогодні це не комп’ютери, а металобрухт. Запуск уже за два дні, а систему досі ніхто не тестував. Користувачі, скоріше всього, писатимуть про те, що відмовляються від нової системи і робиnbмуть усе «по накатаній». На мою думку, запуск «Єдиного вікна» або відтермінують, або ж якщо й запустять, то це буде фікція, що існуватиме лише на папері.
Олексій Сливенко підтверджує слова працівників ДФС про те, що вантажі зараз дійсно розмитнюються в середньому за дві години. Але лише в тому випадку, якщо це розмитнення у фірми поставлено «на потік». Якщо ж товар уперше перетинає український кордон, то може простояти там і тиждень.
– Формально ж «Єдине вікно» існує ще з 2011 року, але фактично на митниці нічого не змінилося. Хіба що через війну з Росією зникли пільги для розмитнення російських товарів і з’явилися високі податки. Через це імпорт стрімко впав на 80%, – розповідає Олексій Сливенко. – Зате з’явилися преференції у роботі з Європою, тож аналогічні товари тепер дешевше завезти із Заходу. А щодо митних правил… Як раніше ми їздили і стояли «в карантині», так і зараз буде, принаймні найближчим часом.
Слова Олексія Сливенка про відсутність тестування системи та спільне користування інформаційно-комунікаційною системою, що зараз… лише в планах, підтверджують і представники ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області.
– ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області направлено запит до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області щодо можливості користування інформаційно-телекомунікаційною системою Державної фіскальної служби. Йдеться про надання засобів електронного цифрового підпису та права користування програмним забезпеченням, а також права доступу до інформаційної системи для здійснення санітарно-епідеміологічного контролю за принципом «Єдиного вікна», – коментує головний спеціаліст відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області Юлія Сокирка. – Таким чином, для державного санітарно-епідеміологічного контролю імпортних вантажів система ще не тестувалась.

Світова практика: від державної підтримки до іноземних інвесторів
Поки Україна вирішує, що робити з новими митними правилами, у світі вже активно користуються системою «Єдиного вікна», заощаджуючи мільйони доларів та оформляючи вантажі за лічені хвилини.
Так, в Азербайджані завдяки впровадженню системи Єдиного вікна час оформлення вантажів становить 15-20 хвилин. Старту системи передував значний перегляд нормативно-правової бази країни, розробка нових документів, що скеровані на спрощення та пришвидшення митних процедур. Фінансування впровадження і функціонування системи відбувається за державний кошт.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», у Сингапурі завдяки системі TradeNet кількість копій документів, що надавались на митниці, з 35 зменшилась до 1. За рік опрацьовується біля 9 мільйонів подань на торгівельні дозволи (30 тис в день!) 90% з яких – у десятихвилинний термін.
У Фінляндії багатофункціональна система PortNet – єдина для учасників торгівлі морем, радикально скоротила потребу у заповненні та обробці паперових форм. На сьогодні понад 99% усіх форм обробляються через Єдине вікно.
А в США впроваджується Автоматизоване комерційне середовище, що має до кінця грудня 2016 року розгорнути основні функції з обробки торгівельної інформації і стартувати як система Єдиного Вікна. 188 з 200 найбільших подавачів товарів на експорт користуються системою у 90% усіх звернень.
Користування системою є добровільним і безоплатним, оскільки розробкою займається державна структура і розрахунок іде на те, щоб отримати значні заощадження, а не прибутки від користування нею.
Чи вдасться Україні піти шляхом країн ближнього чи дальнього зарубіжжя у частині зміни матних правил – покаже час, проте що потреба у змінах давно назріла – ні в кого не викликає сумнівів.

Ірина Коваль