Шполянин вирощує унікальні горіхи

Шполянин вирощує унікальні горіхи

Сергій Ткаченко зі Шполи, який є членом Української горіхової асоціації, вже 4 роки вирощує на своїй ділянці унікальний сорт горіхів «Іван Багряний». Дерево дуже низьке і плодюче, а родити починає на другий рік після висадження. Про те, де взяти такий сорт і як за ним доглядати сідівник розповів власному кореспонденту «Нової Доби».

– І наука й практична помологія останніх двох десятиліть продемонструвала приголомшливе за зростанням врожайности оновлення сортового складу в усіх секторах аграрного виробництва, – розповідає член Української горіхової асоціації, садівник Сергій Ткаченко. – Мабуть, найістотніших змін зазнає садівництво, в тому числі ягідництво та горіхівництво. Розмірковуйте самі: чи могли ми позавчора уявляти, що серед звісних нам волоських велетнів з’являться сорти слаборослих горіхів (вже одне це надзвичайна перевага), які характеризуються також раннім вступом в плодоношення (2-3-4 рік), скоростиглістю, морозостійкістю, ширшою палітрою смакових властивостей, вищою олійністю.

– Яка врожайність слаборослих сортів?
– Сорт, про який іде мова, та інші з цього ряду, виведені недавно. Гектарні площі певно ще не закладені. Але є покази врожайности п’ятнадцятилітніх (матричних) дерев. Таких «Іванів Багряних» на гектарі може бути 450 – 650. Кількість залежить від схеми посадки та від того, під який догляд садівник візьме плантацію. Прецікава калькуляція, між іншим. З властивою аграрникам обережністю можна говорити про 7 – 8 тонн з гектара горіхових плодів з двадцятилітнього саду. Нагадаю, що доброю врожайністю для сильнорослого волоського є 3 тонни з гектара.

– На який сорт можна прищеплювати ваш горіх?
– Ні на який! Це першорядна чеснота «Багряного» та інших сортів такої селекції. Всім відомо, що умовою збереження сортових особливостей горіхів є щеплення. Надзвичайно трудомістке, загайне та затратне заняття, до того ж можливе в спеціально обладнаних приміщеннях. Тому щеплений горіх дорогий. Сьогодні в кількох розсадниках України щеплені і поки що лише сильнорослі сорти пропонують за 100 – 150 гривень за штуку. Проте вернімося до щонайважливішої чесноти «Багряного», – самовідтворення. Стисло про все не розповісти. Основний наголос в інформуванні на слові «шкілка» (розсадник). Достатньо мати в господі три-чотири «Багряних», щоб планувати промислові насадження на більших та великих площах з власних саджанців. Отримання саджанців уможливлює ранній вступ в плодоношення нашого сорту. Горіхи хоч і однодомні рослини, але охоче запліднюються пилком зі сусідніх особин. Бува, що друга «половина» розташована за 100, а то й за 150 метрів. По «чужому батькові» чи «рідній матері» саджанець – визначити неможливо, але відомо, що третина від закладеної шкілки – це на рівні помологічної аксіоми, – успадковує матірні риси. Які впізнаються лише за горіхами з крони. В сильнорослих – на 7 – 8 рік від висадки. Зайве пояснювати, що пересаджувати восьмирічні дерева, а, тим більше, формувати плантацію – не варіант. Тут вихід один – щеплення. З «Багряним» все зовсім інакше: плоди на невеличких деревцях в шкілці з’являються вже на другий-третій-четвертий рік. Господареві вони обійдуться лише вартістю робітного часу та витраченої енергії. у таких випадках заведено казати – безкоштовно.

– Ви згадували про інші слаборослі сорти схожої селекції, і вони є у Ткаченковому горішнику?
– Є. Люди, що їх виростили, надзвичайні садівники. Природній селекції горіхів – мільйони років. Оригінатор Леонід Шугін з Харкова та помолог член-кореспондент Московської академії рідкісних рослин, донбасівець Володимир Меженський ошляхетнили генотип одного з найдавніших на планеті дерев – закріпили слаборослість, закумулювали в сортах понад десять доленосних для інтенсивного горіхівництва прикмет і далі працюють над огорішненням всієї України.

– Огорішненням?
– Навмисно так сказав. Адже для вирощування горіхів надається лише 7% материкової поверхні Землі. Територія нашої держави вся – крім Карпатських та Кримських гірських узвиш – входить до цих відсотків. До речі, один кілограм горіхових зернят в країнах Близького Сходу за базарною ціною – біля 80 доларів. Там дуже високі традиція й культура споживання горіхів. У нас же він вводиться до раціону вряди-годи. У волоських горіхів також фармацевтичне, парфумерне, ексклюзивно столярське, навіть зброярське призначення. Знову ж, – листя та лушпиння з горіхового саду можуть повністю унезалежнити українську оселю від дорогих та примхливих енергоносіїв. Горіхівництво в світі – завжди форма екологічної діяльності. В горіховому саду Ваша певність і самодостатність неминуче медитаційно проектуватиметься на мільйони літ, протягом яких вегетують горіхи. Багато про що передумується в горіховому саду. А поки що дякую за правдиве зацікавлення.

Розпитувала Наталія Роздобудько.

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x