Невдовзі всі навчальні заклади країни та області зокрема відкриють свої двері для спраглих (і не дуже) до знань учнів. Тому підготовка до школи нині посідає чільне місце у списку справ більшості батьків, хто має вдома школяра. Однак цей процес має відбуватися на різних рівнях, у томі числі й на психологічному. Черкаська психолог і тренерка Вікторія Дорошенко розповіла про кілька способів, як уникнути шкільного «булінгу», тобто цькування, хуліганства й знущання над однокласниками, дітьми, які вчаться в одній школі.

Найперше – потрібно вчити дитину керувати своїми емоціями, переконана психолог. Варто розповідати про те, що таке злість, задрість, образи, та звідки береться агресія.

– Почасти діти поводяться жорстоко щодо інших, бо мають дуже яскравий приклад такої поведінки десь поблизу себе, – говорить Вікторія Дорошенко. – Це може бути спілкування з рідними, батьками, або ж є така поведінка між батьками. Також до булінгу в школі чи в іншому навчальному закладі нерідко призводять агресивні стосунки між старшими братами та сестрами.

Саме тому пані Вікторія переконана: головне завдання вчителя, вихователя, психолога та батьків – любити і приймати дітей такими, якими вони є. Допомогти ставати кращим, розповідати про негативні почуття і про те, який наслідок вони залишають після себе. А тому у школі потрібно:

1. Класному керівнику максимально відверто говорити з дітьми.
2. Постійно вести спостереження за групою дітей і за тим, як вони спілкуються.
3. Організовувати виїзні заходи, де б діти могли навчитися спілкуватися, взаємодіяти між собою поза межами школи.
4. На батьківських зустрічах обговорювати питання спілкування й виховання вдома. Інформувати про різні форми поведінки та спілкування між дітьми. Враховувати і жорстокі прояви.
5. Виховні години наповнювати цікавими зустрічами з відомими успішними людьми, які теж колись були дітьми-підлітками.

– Якщо діти будуть знати про образу, заздрість, гнів і злість більше, ніж їм відомо (йдеться про стан фізичного і психічного здоров’я), якщо вони навчаться в дитячому віці трансформувати свої негативні емоції та почуття, які формують поведінку у щось корисне для себе (наприклад: творчість, спорт, танці, інші види мистецтв), щаслива і здорова нація нам гарантована, – резюмує психолог.

Водночас навчити всім цим прийомам дитину можна лише власним прикладом і вчинками. Тому дорослим варто показувати дітям те, яким чином вони турбуються про своє здоров’я та майбутнє своїх дітей.