Шевченківська школа відсвяткувала ювілей

Шевченківська школа відсвяткувала ювілей

… і зібрала на гостину своїх випускників

Цьогорічне 1 вересня для Шевченківської спеціалізованої школи-інтернату особливе. Школі виповнюється 55 років.
22 роки існування святкує школа мистецького спрямування, заснована на базі інтернатного закладу, і 20 років минуло від першого випуску школи-інтернату, яка у 1996 році мала статус школи мистецтв та народних ремесел.

У закладі вирішили: жодні урочистості, промови, вручення нагород не покажуть результат багаторічної роботи закладу краще, ніж виступи його випускників. Тож вихідного вересневого дня бурхливими оплесками й оваціями вітала шевченківська публіка вихованців місцевої школи та їхніх учнів:
■ співаків Яну Дідківську, Андрія Левицького, музиканта Романа Шевченка;
■ танцюриста Олександра Бондура;
■ баяніста Сергія Лисенка;
■ учнів В’ячеслава Голікова – юних танцюристів студії «Флоркрафт»;
■ хореографічний колектив «DanceProStyle», керівник якого – Дмитро Бутенко;
■ танцювальний ансамбль «Цвітень», яким керує Марія Пересунько.
На святі звучала поезія, промови випускників, сповнені теплих почуттів до рідної школи. Ведучими заходу були вчителька української мови Оксана Тищенко та Юрій Доник – випускник школи, нині актор театру та ведучий.
Гостям свята представили виставку робіт випускників школи, які працюють художниками. Також вони провели майстер-класи з різних видів мистецтва.

Рідна шевченківська сторона
На сцені будинку культури виступила Анна Трубіцина-Прядко з піснею «Сторона моя». Для неї ця пісня сповнена особливим змістом, адже Анна, випускниця шевченківської школи 2005 року, нещодавно повернулася в рідну школу в іпостасі вчительки. Вже не Аня, а Анна Геннадіївна – нині заступник директора з виховної роботи.
Анна Прядко зазначає, що їй подобається працювати з талановитими дітьми. Вихованці їхнього закладу мотивовані на добре навчання: поїздками, участю та перемогами в конкурсах і фестивалях.
– Діти творчі мають високий рівень культури, одухотворені, натхненні. У нашому закладі дитина зростає багатшою духовно: ввічлива, освічена, слухає гарну музику, згодом у такій самій атмосфері виховує своїх дітей, – зазначає заступник директора.
Слова Анни Геннадіївни підтверджує і статистика: близько 95% випускників зазвичай вступають до вищих навчальних закладів. Не всі обирають справою життя мистецтво, яке опановували в школі: молодь знаходить своє покликання у найрізноманітніших сферах. Однак привите почуття прекрасного лишається з ними назавжди, що вони передають згодом своїм дітям.
Шевченківська спеціалізована школа-інтернат із поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради має два навчальні відділи – гуманітарний та мистецький. Гуманітарний відділ забезпечує поглиблене вивчення української мови та історії, вивчення інформатики з 2-го класу, англійської мови з 1-го класу. Мистецький відділ – це відділи фортепіано, теорії музики, оркестровий, хореографічний, вокально-хоровий, відділ візуального мистецтва.
Зараз у школі навчаються обдаровані діти з Черкаської, Кіровоградської, Київської областей, які пройшли випробування у формі співбесід та творчих конкурсів. Дітей навчає 53 педагоги, серед них є і молоді та креативні вчителі, і мудрі та досвідчені наставники, про що свідчать їхні численні почесні звання і нагороди.

Шевченківська школа відсвяткувала ювілей

Випускники, якими пишається школа
У закладі зізнаються: безсилі перечислити всіх, однак пам’ятають і люб­лять кожного свого випускника.
Яна Дідківська – випускниця 1996 року, родом із села Надлак Кіровоградської області. Нині актриса, солістка Черкаського академічного заслуженого українського народного хору.
Вячеслав Голіков – випускник 2004 року, родом із Звенигородки. Хлопець, обдарований хистом до танцю, став улюб­ленцем Шевченківської школи, учителя хореографії Юрія Звєрєва та глядачів. Після школи продовжив навчання в Канівському училищі культури та мистецтва. Зараз – керівник студії спортивно-бального танцю «Флоркрафт».
Сергій Лисенко – випускник 2013 року. Наймолодший серед присутніх на урочистостях випускників. Один із кращих учнів з класу баяна. Юнак поки що шукає свій шлях.
Катерина, Валентина та Віктор Гаврильченки – бандуристки і сопілкар. Сьогодні дівчата – випускниці Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини, мистецько-педагогічний факультет. Їхній брат Віктор навчається у Дніпропетровській консерваторії.
Дмитро Бутенко – ще один улюбленець вчителя хореографії Юрія Звєрєва. Йому аплодували на багатьох сценах України, ним захоплювалися в Китаї та інших країнах. Зараз – викладач танцю у рідному Ватутіному. Керівник хореографічного колективу «DanceProStyle».
Юрій Доник – випускник 2008 року, родом із села Іванівка Київської області. Закінчив Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І. Карпенка-Карого, нині актор Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. П. Саксаганського, ведучий багатьох всеукраїнських розважально-мистецьких заходів.
Влада Левицька – у школі грала на бандурі, була активісткою, закінчила навчання з золотою медаллю. Випускниця Київського національного економічного університету, працювала начальником Департаменту судово-юридичної служби Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Нещодавно стала мамою, виховує сина.
Андрій Левицький – випускник 2001 року, вчився грі на фортепіано, пройшов навчання в Київському національному університеті культури і мистецтв. Його співом милувалися не лише в Україні, а й за її межами.
Марія Пересунько – випускниця 2002 року. Після навчання в Уманському державному педагогічному університеті повернулася до рідної школи вчителем. Зараз – головний спеціаліст відділу культури міста Ватутіне, керівник ансамблю народного танцю «Цвітень» Ватутінської школи мистецтв.
Назар Прісич – оволодів грою на духових інструментах і на фортепіано, гарно співає. Закінчив Богуславський гуманітарний коледж імені І. Нечуя-Левицького, зараз навчається в Національній музичній академії ім. П. Чайковського.
Роман Шевченко – випускник 2010 року. Навчився грати на фортепіано, акордеоні, балалайці, гітарі, синтезаторі. Закінчив Уманське музичне училище ім. П. Демуцького, а нині – студент педагогічного університету ім. П. Тичини. Учасник музичного колективу «Bagiroff Band».
Сергій Олійник – родом із Лозоватки Шполянського району. Грав на духових інструментах, любив драму, хореографію. Закінчив Луганський державний університет внутрішніх справ і за часів студентства об’їздив із університетським хором чи не всю Україну, був за кордоном. Зараз працює у Звенигородському відділі поліції ГУ НП в Черкаській області.
Антоніна Олійник – готувалася стати телеведучою, закінчила Київський університет культури та мистецтв. Нині – майор, речник прес-служби управління ГУ Національної поліції України у м. Київ.
А також: поважний юрист Влада Левицька, прокурор Звенигородської районної прокуратури Андрій Хатковий, суддя Черкаського суду Віталіна Ковтун; художники Юлія Демченко, Галина Отдатчикова, Віталій Ільченко-Терещенко, Леся Кириченко, Віталій Сьомак; музикант Саша Трубіцин, Віктор Гаврильченко; фотооператор Оксана Поліщук; перекладачі Настя Окіпняк, Лілія Нечитайло, Лілія Смолієвська; хореограф, учасник АТО Олександр Ковтуненко.

Шевченківська школа відсвяткувала ювілей

Ліна Денисівна ТЕРЕЩЕНКО, директор школи, заслужений працівник освіти, відмінник народної освіти України, кавалер ордена княгині Ольги ІІІ ступеня:
– За час роботи наша школа-інтернат (нехай ніхто й ніколи не соромиться слова «інтернат», бо саме в інтернаті діти найбільше і найефективніше вчаться працювати, обслуговувати себе, здобувати знання) з 1994 року до 2016-го випустила у самостійне життя 362 учні, з них 73 медалісти. По всій Україні працюють наші вихованці: вчителі, лікарі, юристи, економісти, художники, хореографи, артисти. Колись шведи сказали про наших дітей, які відпочивали у Швеції: «Ми дуже мало знаємо про Україну. А тепер, коли почули, як Ваші діти красиво співають, танцюють, малюють, робимо висновок: щаслива країна, яка має таких дітей».
Дехто вважає, що до нас ідуть навчатися якісь обрані, особливі діти. Ні, до нас приходять звичайні українські дітлахи. Немає такої дитини, яка б не мала якогось обдарування. Кожна має у собі зернинку таланту – чи до спорту, чи до образотворчого мистецтва, чи музики. Тут їй сприяють: забезпечують усі умови для того, щоб розвинути свої здібності. Тому й маємо гарних спортсменів, музикантів, хореографів, художників, поетів.

Олеся Безпалова

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x