Юля і «погані хлопці»

Юля і «погані хлопці»

Юлія – тиха, скромна, часто непримітна, дуже мила й хороша дівчина, яка «втрачала голову» від «поганих хлопців». Юля знала, що так неправильно і несправедливо в першу чергу, по відношенню до неї ж самої, але щоразу проходила одне й те ж саме коло – влаштовувалася на нову роботу, знаходила собі там «бабія» і без пам’яті закохувалася в нього.
Вперше це сталося в банківській установі, в яку Юля потрапила секретарем відразу ж після ВНЗ. Він був одним зі старших менеджерів. Високий, сіроокий чоловік, який завжди вітався і обов’язково робив комплімент. Спочатку вони нітилася, бо не звикла вважати себе ні гарною, ні сексуально привабливою. Але з часом компліменти додали впевненості в собі. І привели її у ліжко Андрія. Проте, з часом виявилося, що Андрієве ліжко було дуже популярним місцем, увесь час повним відвідувачів. Він був кілька разів одружений і паралельно з Юлею зустрічався ще з кількома дівчатами. Одна з них була Юлиною колегою. У той же час Андрій при нагоді час від часу «підкидав дров» у загаслі багаття стосунків з попередніми дружинами. Дружини й коханки дізнавалися одна про одну і влаштовували істерики. Юля теж інколи потрапляла «під роздачу», але з відчайдушною впевненість вперше закоханої вірила, що Андрій зміниться. Він був веселим і щедрим, після зарплати розкидався грошима направо й наліво, його дім завжди був повен друзів.
«Ось-ось він схаменеться», – думала Юля, плекаючи мрії про тихе сімейне гніздечко і розкішну весільну сукню. Найскладніше їй доводилося у ті дні, коли Андрієва зарплата була витрачена на чергову «дружню» гулянку і наступали сірі будні, але мрії однаково гріли. Цілих три роки. Потім Юля «застукала» Андрія з черговою коханкою у їхньому власному ліжку. І вирішила, що з неї досить.
Життя вирішила змінити кардинально. Разом із роботою. І навіть містом. Але найголовніше, що вона взяла з собою – це себе. У новому місті був новий банк, нові колеги, нові зв’язки. І нові «погані хлопці». Точніше – один. Один із клієнтів і партнерів керівника відділення. Молодий, нахабний, напористий. Юля «танула» під його «приковуючим» поглядом, залюбки цілком безкоштовно виконувала для нього понаднормову роботу, а вночі бачила сни, у яких він хапав її за волосся, притягував до себе, і власно брав у свій полон, без слів і заперечень.
Із часом сни втілилися в реальність, але не зовсім так, як Юля того хотіла. Після чергової вдало укладеної угоди, документацію для якої Юля робила ночами та на вихідних, Віталій виріши подякувати вечерею в ресторані. Вечір продовжився «феєрверками» в ліжку, а опісля… він викликав для Юлі таксі. Так вони зустрічалися ще кілька разів, але Віталій дозволяв собі фліртувати з Юлиними колегами. Її це зачіпало, та нічого зробити Юля не могла. Офіційно вони не були парою.
Так минуло півроку. Наближався великий банкет з нагоди зустрічі Нового року і Юля намагалася мати вигляд не гірший, ніж різдвяна ялинка. Нова сукня, шпильки, зачіска, макіяж. Присутні на корпоративні чоловіки буквально «засипали» скромнягу компліментами. Особливо один, друг директора, якого в компанії бачили вперше. Юля вся сяяла від задоволення, а от Віталій після третього бокала шампанського вирішив «прикрутити» на ялинці вогники. І влаштував сцену ревнощів у всіх на очах. На зло Віталію, Юля дозволила другу директора відвезти її додому. Вона майже не чула, що говорив її співрозмовник в машині й лише неуважно кивала на його репліки.
Усі думки дівчини були про те, чого ж її так приваблюють «погані хлопці» і як з цим жити далі. А наступного ранку її очікував сюрприз. Кур’єр приніс додому кошик з квітами і білетами на політ на повітряній кулі. Вона давно хотіла побороти страх висоти таким романтичним способом і якось прохопилася про це бармену з кафе, навпроти роботи. Вони часом перекидалися кількома словами, коли Юля за баром «знімала стрес» чи чекала подругу і дівчина знала, що бармен їй симпатизує. У соцмережах він присилав їй вірші – часом смішні, а часом романтичні. І от, дізнавшись про фестиваль повітряних куль, вирішив зважитися на серйозний і дорогий подарунок.
На кулі Юля літала з сестрою. Бармена їй чисто по-людськи було шкода, але ніякого потягу до нього вона не відчувала, тож вирішила не змушувати себе починати непотрібні їй стосунки. У соцмережі, звісно подякувала, але не більше. Не було в ньому магнетизму, рішучості й напористості. Нічого, за що б могло «зачепитися» Юлине серце.

Анжеліка Войс

Коментар психолога

Юля і «погані хлопці»

Антоніна Агілова, практичний психолог, гештальт-терапевт
agilova12@gmail.com

Тема «поганих хлопців» і неземного тяжіння до них «хороших» дівчат – це класика всіх часів, напевно.
Чому такі дівчата як Юля – тихі, скромні, часто непримітні, дуже милі й хороші втрачають голову від поганих хлопців? Можна багато говорити про це, ходити вздовж і впоперек, розглядати під різними ракурсами, дивитися на дитинство і юність таких дівчат і хлопців, як на лакмусовий папірець, що дасть потрібну відповідь на це одвічне запитання.
Я скористаюся іншим методом. Почну з кинджальної відповіді: таких скромних дівчат приваблює в поганцях те, чого вони собі не можуть дозволити. Зокрема, не можуть дозволити собі бути впевненими. Цитата з тексту на підтвердження: «Спочатку вона нітилася, бо не звикла вважати себе ні гарною, ні сексуально привабливою». Також такі дівчата нерішучі: «Віталій дозволяв собі фліртувати з Юлиними колегами. Її це зачіпало, та нічого зробити Юля не могла».
Звісно, поганцями таких хлопців кличуть не через те, що впевнені в собі, рішучі. У їхній поведінці заборонені мораллю патерни поведінки: зрада, використовування дівчат, маніпулювання, нахабність, погані звички, слідування своїм інстинктам та бажанням.
Запрошую поглянути на цю ситуацію крізь структуру людської психіки.
Знаний австрійський психолог Зигмунд Фрейд сформулював концепцію структури психіки: Ід, Еґо та Супереґо, або Воно, Я і Над-Я. Ід – несвідоме. Еґо – свідоме. Супереґо – моральний кодекс.

Юля і «погані хлопці»

Ід, або Воно – це скарбниця примітивних інстинктивних прагнень, емоцій, спогадів, забутих дитячих образ, травм, вороже ставлення до своїх батьків, невтілені сексуальні бажання. Усе це свідомість відкидає і сприймає як неприйнятне. «Воно» – темне, хаотичне, біологічне несвідоме, що не знає законів та не підпорядковується правилам, вільне від обмежень. Провідні компоненти Ід – це сексуальні та агресивні потяги, які вимагають негайного втілення, реалізації.
Над-Я (Супер-Еґо) — моралізатор, що обмежує прояв бажань у людини. Виникає вже коли дитина виховується в соціумі — через численні заборони й неможливість задовольнити всі свої бажання. Воно і Над-Я ведуть постійну «боротьбу».
Якщо використати термінологію, то у Юлі з оповіді домінує Супер-Еґо, тобто моралізатор, котрий усе ділить на «добре», «погано», «морально», «аморально». А всі її хлопці дозволяють проявлятися своєму Ід.
Отож повідана нам авторкою історія ілюструє тему боротьби Супер-Еґо (морального кодексу) з «ІД» (бажань, інстинктів).
В інтернеті гуляє така красномовна картинка:

Юля і «погані хлопці»

Юля («Супер-Его – моралізатор») вихована за законами моралі – з одного боку, слідує своєму сценарію – усе просіювати крізь сито моралі. «Юля знала, що так неправильно і несправедливо, у першу чергу, по відношенню до неї ж самої, але щоразу проходила одне й те ж саме коло – влаштовувалася на нову роботу, знаходила собі там «бабія» і без пам’яті закохувалася в нього».
З іншого боку, подавлені, утиснені, як дівчина в корсет, бажання виринають з підсвідомості при першій ліпшій можливості, до речі в сні також. Коли ми бачимо наші бажання, але реалізовані іншими людьми, щось починає з нами діятися інакше. Ось тут і говорять: щось мене зачепило, «торкнуло».
Юля намагається утиснути свої бажання, інстинкти (Ід/Воно) своєю мораллю (Супер-Еґо).
Коли ми намагаємося чогось уникнути, наприклад: я не хочу бути бідним, я не хочу бути товстою тощо, то всю увагу займає саме цей об’єкт: бідність, повнота, поганці тощо. Чого й важко або неможливо позбутися. Замість того, аби сфокуватися на протилежному, чого насправді хочеться.
Вправа-індикатор: сформулюйте список, чого ви хочете. Припиняйте читати мій коментар, після написання повернетеся.
Не так то і просто сформулювати саме те, чого хочеться, чи не так? На язиці крутиться інколи те, чого хочеться уникнути. Свої бажання потрібно знати де-факто – дешевше обійдеться.
Таким чином, такі дівчата як Юля – тихі, скромні, часто непримітні, дуже милі й хороші втрачають голову від поганих хлопців, бо: по-перше: бачать у них те, що собі дозволити не можуть (прояв прихованих мораллю бажань), по-друге: такі дівчата володіють кодексом моралі, а поганці – чудова можливість, щоб їх перевиховати. Ну, так їм здається. «Ось-ось він схаменеться», – думала Юля, плекаючи мрії про тихе сімейне гніздечко і розкішну весільну сукню….. Юля теж інколи потрапляла «під роздачу», але з відчайдушною впевненість вперше закоханої вірила, що Андрій зміниться».
Самі бачите абсурдність ситуації. Зробите висновки самі?
Насамкінець думка Фрейда, з якою я погоджуюся: «Людина, котра мало чекає від себе в житті, мало й отримує».

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x