День 18 жовтня назавжди увійде в історію В’язівка. Тут у центрі села встановили й урочисто відкрили пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. Він був не просто поетом і художником, а національним пророком. Своїм унікальним талантом зумів відчути біль і прагнення рідного народу. Його полум’яні слова стали дороговказом для багатьох поколінь українців, символом боротьби за незалежну державу. Тому Великого Кобзаря ми справедливо називаємо батьком української нації. Відкриття пам’ятника стало справжнім святом для жителів села.
З цією знаковою подією громаду сердечно привітав голова райдержадміністрації Олексій Лавріненко, сільський голова Наталія Шабадаш, заступник директора школи Наталія Саранцева, голова районної спілки воїнів АТО Вадим Черненко. У своїх виступах підкреслювали, що відкриття пам’ятника є гідною відповіддю зовнішнім і внутрішнім агресорам, адже доводить, що шевченкове слово живе у наших серцях, кличе на добрі справи. І молоде покоління має берегти та примножувати наші культурні надбання. Монумент освятив настоятель Свято-Успенського храму протоієрей Михайло Винник.
Щоб настав цей світлий день, довелося здійснити великий обсяг робіт з благоустрою. Довкола пам’ятника облаштували затишний сквер. Прибрали територію, посадили кущі калини і вічнозеленого ялівцю, хризантеми, встановили чотири лавочки. Постамент пам’ятника облицювали каменем, погруддя поета замовили на фірмі з Київщини, що спеціалізується на виготовленні скульптурних зображень. Із запропонованих зразків відібрали найкращий. Пам’ятник виглядає як бронзовий, хоча виготовлений за сучасними технологіями із високоякісного пластику. Усі роботи виконані за кошти і зусиллями сільської ради. За важливу допомогу дякують фермеру Володимиру Ґаві, директору філії ПрАТ «Райз-Максимко» Андрію Салу, лісничому Анатолію Ракітіну, працівнику сільради Сергію Козовому. Роботи з благоустрою скверу триватимуть і надалі. Ще планують посадити нові квіти, встановити додаткові лавочки, можливо облаштують дитячий майданчик. Щоб сквер став місцем культурного відпочинку в’язівчан.
Адже усі ми вважаємо Тараса Шевченка своїм земляком. Ще в дитинстві від приходив у Зелену Діброву до сестри Катерини. У своїх листах і творах неодноразово згадував Городище. Повернувшись із заслання гостював у своїх друзів у Млієві, за кошти Платона Симиренка видав «Кобзар» – останній за свого життя, але який подарував йому безсмертя. Тому на урочистому відкритті звучали вірші Тараса Шевченка та пісні на його слова. Твори виконували: Василь і Ніна Огільки, вокальний ансамбль «Чарівний мак», Світлана Мирошник, Яна Масєвич. Ведучими заходу були Василь Огілько і Віта Лебединець.
Як стверджує українська електронна енциклопедія, у світі існує 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку, з них 1256 – в Україні та 128 – за кордоном (у 35 країнах). Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури. Найвищий пам’ятник Шевченкові має висоту 7 метрів, знаходиться у Ковелі, що на Волині. Перше скульптурне зображення поета було виготовлене 1862 року у Санкт-Петербурзі – через рік після його смерті. А перший пам’ятник на українській землі встановили у Харкові у 1897 році. У 1923 році в ливарному цеху Городищенського цукрозаводу виготовили погруддя Тараса Шевченка, яке встановили на його могилі у Каневі. Копії того пам’ятника нині встановлені у Городищі біля райлікарні та біля загальноосвітньої школи № 1. Шевченко завжди з нами!
Володимир Чос
