ПОЛІТИКА


Новина із категорії: Децентралізація "за" і "проти", Політика

Роздрукувати        Друкована версія

Більшість районних рад блокують впровадження реформи децентралізації, - Ярослав Березань

Дата: 25-10-2016, 16:25.

Більшість районних рад блокують впровадження реформи децентралізації, - Ярослав Березань Нещодавно на Черкащині позитивні висновки обласної державної адміністрації отримали 5 тергромад. Трьом із них − Набутівській, Стеблівській сільським та Тальнівській міській ОТГ − призначили вибори на 18 грудня. Крім того, вже понад рік в області діють три громади, які об’єдналися в Україні одними з перших. Про впровадження реформи децентралізації, її переваги та недоліки, фінансування ОТГ ми поспілкувалися з заступником голови Черкаської ОДА Ярославом Березанем.

Більшість районних рад блокують впровадження реформи децентралізації, - Ярослав Березань

− Ярославе Григоровичу, як проходить процес об’єднання в області й у чому його недоліки?

− Я переконаний, що зміни почалися невчасно, 2015-го, тобто в рік виборів. Уявіть собі: людина витратила ресурс, час, нерви для того, щоб зайти на якусь посаду або стати депутатом, а об’єднані громади передбачають нові вибори й знову потрібно проходити цей процес. По-друге, у зв’язку з бюджетною децентралізацією чимало коштів скеровується на місцеві бюджети. Якщо в громади є значні доходи, то навіщо їм із кимсь об’єднуватися й віддавати частину свого доходу фінансово слабшим громадам?

У Городищенському районі є село, де школу відвідують 23 учні й працюють 16 учителів. Вони проти закриття навчального закладу, а сільський голова проти об’єднання. На моє запитання: «А у скільки обходиться навчання одного учня на рік?» відповідає, що в 60 тисяч гривень. Держава дає дев’ять тисяч гривень, 51 тисяча виділяється з місцевого бюджету − замість того, щоб витрачати ці кошти на потреби села...

Фактично ці кошти «проїдаються». І який буде той учень, якщо він один у класі, у нього немає однокласників, повноцінного випускного. Цього сільського голову обирали вже декілька разів, і його цілком влаштовує посада, заробітна плата тощо. Про те, як це бути старостою, сільські голови часто не знають. І коли починаєш пояснювати, що ця особа входить до складу виконкому об’єднаної громади, його зарплатня буде вищою і в нього буде більше впливу, але менше зобов’язань, відповідальності перед громадою, тоді починають думати, але однак дуже повільно.

− Тобто, на Вашу думку, саме представники місцевого самоврядування блокують впровадження реформи?

− Дев’яносто п’ять відсотків посадовців блокують реформи. Рідко, коли є ініціатива, й зазвичай вона йде від підприємців, якщо ми говоримо про сільські території.

Минулого тижня відвідав один із районів області, то саме сільгоспвиробники виступили організаторами зустрічі з сільськими головами. А все тому, що районна рада заважає, блокує будь-які дії, навіть не надає інформацію про об’єднання. Тож підприємці з головами села зібралися, порахували свої бюджети, скільки коштів виходитиме на одного жителя. Ми їм надали зразки документів, зараз проводять сходки, готуються до об’єднання. У такому випадку сільським головам нема куди діватися, бо якщо повністю один фермер обслуговує всё село, тримає землі, то він допомагає громаді, установам і має вплив на сільську владу.

− Ви сказали, що вкрай низька поінформованість щодо реформи, і навіть сільські голови не знають про функціональні обов’язки старост. У чому ж тут головна проблема та як покращити ситуацію?

− Сільський голова, можливо, прочитає той закон, методику впровадження реформи, але ж більшість негативної інформації про об’єднання йде від районної влади. Влітку регулярно збиралася експертна група щодо об’єднання громад, і ми запрошували на такі зустрічі сільських голів, де теоретично планується організувати центр громади. Але вони більше прислухалися до того, що їм казали районні ради. Є лише один голова районної ради з Тального, яка, розуміючи, що після реформи не буде цих установ, підтримує об’єднання і правильно все роз’яснює сільським головам. Інші просто блокують процес.

Щодо інформування населення, то ми посилили інформаційну політику, зобов’язали РДА публікувати всі матеріали про об’єднані територіальні громади на своїх сайтах та в районних виданнях. Треба переконувати сільських голів та громади в правильності впровадження реформи, показуючи їм позитивні приклади.

− За проектом бюджету на 2017-ий рік забирається акцизний податок, якщо не буде створена ОТГ. Чи не відштовхне це людей від об’єднання?

− Поки що в документальній формі цього немає. Якщо навіть передадуть на місця фінансування шкіл, за винятком оплати роботи вчителів, то це вже буде стимул не лише об’єднуватися, а й розвиватися. Наприклад, якщо школа витрачає власні кошти на комунальні платежі, то керівництво закладу швидше буде впроваджувати заходи з енергоефективності, щоб зекономити.

− Чи готові в області до реформи децентралізації працівники сфери охорони здоров’я?

− Це дуже болюча тема. Але треба у першу чергу запитувати людей, чи вони як пацієнти, як користувачі медичних послуг задоволені рівнем їх надання. Чи є сенс утримувати аж таку кількість лікарень? Адже все одно, якщо людина має якесь серйозне захворювання, то вона з села чи району їде в Черкаси або Київ. У районних лікарнях зазвичай через брак обладнання, медикаментів хворому призначають певне стандартне лікування, яке не наскільки ефективне. Треба з кількості переходити в якість.

Якщо ми говоримо про медицину, то в кожному селі ФАП повинен бути обов’язково. Але далі все ж таки не можна утримувати якісну лікарню в кожному населеному пункті. Ми вже бачимо, що навіть у Мокрокалигірській ОТГ не можуть знайти собі лікаря. І це, мені здається, їхнє недопрацювання. Є проблеми й у швидкої медичної допомоги: потрібні нові автомобілі, які б вчасно приїжджали на виклики, потрібно багато чого.

− Тобто у нас немає транспорту, доріг, фахівців, а ми намагаємося впроваджувати реформи?

− Ні, транспорт у нас є, але не завжди є нове обладнання. Дороги – це, звичайно, болюче питання. А щодо молодих фахівців, то вони рвуться у великі міста, але там значна конкуренція. Та й не факт, що кращі умови роботи. А, наприклад, у Маньківці надають безкоштовне житло для молодих лікарів, а рівень зарплати такий самий.

− Немає майбутнього у сільських клубів, бібліотек, особливо у найвіддаленіших куточках. Чи є якісь варіанти змін та використання цих приміщень? Відверто кажучи, люди в селах готуються до мародерства. Чи не боїтеся цього?

− Голова однієї з ОТГ після відвідин Польщі привіз ідею використання таких приміщень, де б функціонував і клуб, і кінотеатр, і бібліотека, і зал для святкувань. І вже в нас у цій громаді теж хочуть використовувати приміщення за такою схемою. Зараз голова шукає спонсорів, розробляють проекти. Це питання винятково лише до керівників на місцях. Не думаю, що бібліотеки потрібно закривати. Щодо клубів, то є великі приміщення, які важко утримувати, опалювати, а вони за призначенням рідко використовуються, або й узагалі не використовуються. Тому такі питання слід вирішувати на місцях. Якщо у керівника є фантазія й бажання зберегти приміщення, він це зробить.

− Людина на Вашій посаді має повноваження контролювати те, чи збережеться освітня, культурна інфраструктура після децентралізації?

− Контролювати може той, у кого воно у власності. Якщо це державна, то так. Наприклад, щодо спортивних шкіл, то без дозволів Міністерства їх узагалі не можна закривати. Щодо лікарень, на останній сесії було прийнято звернення, щоб без обговорення громадськості не закривалися лікарні. Щодо шкіл − тут рішення приймає самостійно відповідна рада, і велику роль у цьому відіграє кількість учнів. Якщо за два роки чисельність учнів зменшилась удвічі, а жодна школа не закрилась, то щось тут не так. Коли ми обговорюємо тему об’єднання, то перше питання – це школа й лікарня, не завжди говорять про клуби й бібліотеки. Знищувати будівлі, які є власністю села, нерозумно, особливо коли цей населений пункт буде центром громади й там треба розміщувати ЦНАП, фахівців з освіти й таке інше.

− Якщо порівнювати Черкащину з іншими областями, то який відсоток втілення реформи?

− Дуже складно відповісти на це запитання. Стосовно процесу об’єднання громад ми десь на дванадцятому чи чотирнадцятому місці. Але ж у нас усі громади спроможні! Наприклад, коли говоримо з Володимиром Міцуком, головою Білогірської ОТГ, то він зазначає, що йому в розпорядження не потрібно віддавати землі, що знаходяться за межами населеного пункту, адже наповнюваність місцевого бюджету й так достатня. Але в нашій області дуже малий відсоток впровадження реформи. У нас є три громади, ми подали п’ять, але вибори призначені лише в трьох із них, а всього районів багато.

Є проблеми й із тим, що деякі села хочуть об’єднуватися з населеними пунктами інших районів, але цього в законодавстві поки що немає. Уже є проекти законів, щоб села могли поєднуватися до вже існуючих об’єднаних громад. Ще є така проблема: села не хочуть приєднуватися до міст, або два потужні населені пункти не хочуть об’єднуватися між собою.

− Чи є проблеми з фінансуванням об’єднаних тергромад?

− Ні, немає. Всі громади отримали кошти. Був проблемний момент у Білогірській громаді, але ми змінили проект, і вони отримали кошти на ЦНАП. Є декілька джерел фінансування громад: субвенція на територіальні громади, ДФРР, екологічний фонд, грантова допомога іноземних партнерів.

− Тобто основна задача цієї реформи — пробудити людей?..

− Розмір субвенції на наступний рік, якщо я не помиляюся, залишився таким же, але кількість громад збільшується й, відповідно, пропорційно зменшується кількість грошей на кожну громаду. Отже, хто перший об’єднався, той і отримав більше грошей.

− Скільки знадобиться років, щоб завершити цю реформу?

− Я думаю, що з 1-го січня 2018 року все буде по-іншому. Для того ми й розробляємо перспективний план.





Теги: черкаси, черкаська область,


Черкаси наживо

Чотири роки тому у цей день загинув полковник Ігор Момот. Тоді вперше з російського боку стріляли по Україні з «Градів». Посмертно йому присвоїли
Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
На безкраїй ниві афоризму… ...
Володимир Даник, RSS
Нічний гість ...
Анна Сакун, RSS
Одна з пісень Висоцького ...
Володимир Даник, RSS
І це теж мине ...
Сніжана Калюжна, RSS
Якість наших душ ...
Анна Сакун, RSS