Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Із 1 вересня 2016 року в Черкаській області діють три опорні школи: по одній – у Городищенському та Монастирищенському районах, ще одна – у Білозірській об’єднаній громаді. З наступного навчального року в регіоні планують створити ще 20, зокрема у тих громадах, які вже пройшли процес об’єднання. Серед них – і майбутня Набутівська громада, до якої входитиме 7 сільських рад: Деренківецька, Драбівська, Нетеребська, Корнилівська, Сахнівська, Кичинецька, Бровахівська.

Жителі навколишніх сіл переймаються долею навчальних закладів, а це 4 навчально-виховні комплекси та Драбівська музична школа. Адже, на їхню думку, закривати школи в селах неприпустимо. Журналісти «Нової Доби» вирішили дізнатися, що ж планують робити з навчальними закладами майбутньої громади, зокрема з Авторською школою О.А. Захаренка в Сахнівці, аналогів якій не так багато в Україні.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Від церковно-приходської до авторської
Історія шкільної освіти в Сахнівці починається з 1901 року, саме тоді на сходці селян було винесено ухвалу − збудувати в селі школу. Вів заняття місцевий священик. Основу освіти складало святе писання, початки грамоти − читання і письмо. У 1903 році розпочалося навчання в Сахнівській трьохкласній церковно-приходській школі. Працював у ній один учитель, який був завідувачем і вчителем Закону Божого. Навчання розпочали 100 осіб, в основному хлопці.
У 1917 році в селі було створено чотирирічну школу, яка вже охоплювала 150 учнів. Згодом Сахнівська чотирирічна переросла в семирічку. Із 1925 по 1941 роки навчання лікнепу при школі пройшли 520 осіб. У 1936 році відбувся перший випуск семикласників. Після звільнення Сахнівки від нацистів відразу відновилося навчання в школі, але нормально проводити його не було можливості. Навчальний процес розпочався 1 вересня 1944 року. До навчання приступили 312 дітей у 10 класах-комплектах. У воєнні та повоєнні роки складною була справа з відвідуванням, матеріальні умови не давали змоги батькам забезпечувати своїх дітей-учнів одягом та взуттям. Часто в сім’ях була лише одна пара чобіт на кількох дітей, яку носили по черзі, учні приходили в батьківському взутті. У сильні холоди школярі залишалися вдома – не було теплого одягу. У 1955-1956 навчальному році в листопаді розпочато будівництво нового приміщення Сахнівської середньої школи.
У грудні 1966 року директором школи призначили Олександра Антоновича Захаренка − прометея всіх шкільних справ, який до початку XXI ст. очолював колектив, вів його від одних вершин до інших, створюючи школу радості, краси, добра і творчості. З його ініціативи методом народної будови навесні 1968 року розпочато зведення приміщення музею та обсерваторії, яке було відкрито 7 листопада 1970 року.
У 1973 році виникає нова ідея будівництва нового сучасного навчально-спортивного комплексу для школярів. Капсулу було закладено 9 травня 1976 із листом у 2045 рік до 100-річчя з Дня Перемоги. І ось настав цей час − травень 1983 − час, що набагато років ввійшов в історію села, відкриття навчально-спортивного комплексу.
У 1993 році Сахнівська середня школа перейменована на загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, а в 2002 році затверджено назву «Авторська Олександра Антоновича Захаренка середня загальноосвітня школа с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області» на підставі наказу Міністерства освіти і науки України №61 від 01.02.2002 року.

П’ять принципів навчання
На базі школи створено і функціонує 5 центрів. Для журналістів «Нової Доби» директор школи Іван Леонідович Рибалка провів екскурсію шкільним містечком та її приміщеннями.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Перший із центрів − навчальний, до якого входять 13 класів-кабінетів основних наук, їдальня. Тут же є й шкільна бібліотека, яка вміщує не лише книжковий фонд, а й велику читальну залу, де знаходяться стенди з розповідями про різні мирні акції, гостей, які приї­жджали в школу. Наприклад, у 1989 році до навчального закладу завітали гості з Америки й відкрили на її території Стовп миру. Тож діти, перебуваючи в бібліотеці, можуть зна­йомитися з частинкою історії рідної школи. У шкільному коридорі на стіні розміщено чимало світлин школярів із Олександром Антоновичем: під час походів, на шкільному подвір’ї, на уроках. Нинішній директор – Іван Леонідович Рибалка – відзначає з сумом, що це останні фотографії, зроблені з Олександром Захаренком.
На сьогодні в школі навчається більше 90 дітей, найчисельнішим класом є 7-ий – 12 учнів, а в середньому налічується по 10 учнів.
У Сахнівській школі видають газету «Дівочі гори», яка виходить із 1993 року. Два роки тому у Всеукраїнському конкурсі шкільних газет саме сахнівська стала лауреатом, отримавши нагороди. Газета виходить щомісяця, на її шпальтах публікуються статті про життя школи, дозвілля учнів та багато цікавинок для дітей.
У вестибюлі справжня фотогалерея – розміщені знімки всіх випускників школи і девіз роботи навчального закладу, слова Олександра Антоновича: «Якщо хочеш змінити світ на краще, зберегти його чисту красу, незайману святість, починай це робити з себе! І не завтра, а сьогодні, з цієї хвилини!»
− На шкільному фасаді ви бачите п’ять зображень, які символізують п’ять основних напрямків роботи нашої школи, − розповідає Іван Леонідович. − Перший: виховання любові до Батьківщини, рідного краю. Другий: трудове навчання і виховання. Третій: навчальна діяльність. Четвертий: позакласна гурткова робота. П’ятий: патріотичне виховання, яке дуже важливе в наш час.
Привертає увагу посеред подвір’я розміщена чавунна стела, на якій викарбувані слова: «Жителям Сахнівки 2017 року від учителів та учнів 1967 року. Відкрити 7.11. 2017 року». У цьому місці на триметровій глибині закопано сейф із різними речами тих часів: учнівськими зошитами, газетами, журналами, зерном у пакетиках, щоб перевірити на схожість, магнітофоном, програвачем, платівками, листом матері до своєї дитини з побажаннями. Наступного року, коли відкриють цю капсулу, працівники школи планують закопати на 50 років сучасні речі, вже зараз відбувається їхній збір.
Кожен новий день у школі починається з лінійки, де звітуються командири класів про пророблену роботу за минулий день, далі − маленька моральна проповідь (якась повчальна історія), на завершення – невеликий брейн-ринг з подарунком для переможця.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Два шкільні музеї, обсерваторія та басейн
Наступний центр – це виховний. До нього входять два музеї: історії села та Народного вчителя О.А. Захаренка, виставкова та кінолекційна зали на 120 місць, діють обсерваторія та планетарій. У приміщенні дошкільної групи облаштовано музей «Бабусина світлиця», де екскурсоводами є діти − вихованці дошкільної групи. У музеї села зібрані експонати, які відображають історію Сахнівки від найдавніших поселень до сьогодення. Окреме місце займає сторінка історії про голодомор: списки сахнівчан, які померли від голоду, а це понад 1000 осіб. У шкільному парку збудований пам’ятник «Криниця совісті» у пам’ять цих жертв. Чільну увагу приділено й Другій світовій війні: численні експонати, які були знайдені на території села після війни. Зберігаються в музеї й похоронки, що приходили сахнівчанам. 216 земляків не повернулися з війни.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Ще одна музейна кімната – це розповідь про автора Сахнівської школи Олександра Захаренка. На стінах − значна кількість світлин, зроблених за роки роботи педагога в школі. А ще в музеї можна побачити табелі учнів, перші прототипи комп’ютерів та костюм освітянина. Екскурсію музеєм люб’язно й професійно провела п’ятикласниця Тетяна Огілько.
Біля центру виховної роботи посаджено дві берізки, вони пам’ятні тим, що одне з дерев подарувала Валентина Терешкова, перша в світі жінка-космонавт, коли учні перебували в зоряному містечку, а посаджена Героєм Соціалістичної Праці Іваном Димидовичем Завертайлом. Другу берізку посадила Анна Тимофіївна Гагаріна, коли відвідала школу.
Пишається школа й своїм планетарієм та обсерваторією, де проходять уроки астрономії.
Для здійснення гармонійного розвитку дітей у школі працюють різноманітні гуртки й секції. Гордістю закладу є шкільний зразковий хореографічний колектив «Зорецвіт», який представляв Україну на ХV Міжнародному фестивалі фольклору в польському місті Хойніце і є переможцем та лауреатом різноманітних конкурсів району, області та всеукраїнських рівнів.
Центр молодших школярів − триповерхова споруда, де навчаються учні 1-4-их класів та працює дошкільна група. До послуг кожного класу – навчальний кабінет, роздягальня, зала для ігор. Спортивно-оздоровчий центр включає в себе стадіон, баскетбольний та волейбольний майданчики, спортивну залу, зимовий плавальний басейн, атракціони. Обов’язковими в навчальному процесі є уроки плавання.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

− Ми маємо величезний басейн, обслуговування якого обходиться приблизно в 10 тисяч гривень у місяць, це не враховуючи плати за електроенергію. Кошти для цього виділяться навпіл з районного та субвенція з обласного бюджетів, − розповідає директор школи. – Керує температурою води, її очищенням спеціальний комп’ютер. Замінюємо воду раз у рік, але очищається вона постійно спеціальними фільтрами та водним пилососом. Улітку сюди приїжджають діти з усіх шкіл району. Тут же проходять і змагання, займаються триатлоністи з Корсунської спортивної школи.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

У Сахнівській школі свій рецепт чаю
А трудовою діяльністю учні займаються у шкільному дендропарку, який займає 1,5 га. Тут росте 3,5 тисячі дерев і кущів. Олександр Антонович говорив про те, що кожен квадратний метр території школи має виховувати. Тому й учні, і вчителі, і працівники школи дбають про те, щоб усі шкільні куточки були найкращими. У цьому навчальному закладі є традиція: кожен випускник, закінчуючи школу, обв’язково має посадити деревце. Цікаво те, що частина парку з’явилася таким чином: якщо в сім’ї народжувалася донька, висаджували берізку, а якщо син, то дубок. На території школи росте 560 туй. Учені говорять, що саме ці рослини виділять речовини, які сприятливо впливають на дихальні шляхи. Отже, щоб у школі створити здоровий мікроклімат, їх і висадили так багато. Клумби займають близько 0,5 га, на них щороку висаджують десятки тисяч саджанців різних квітів, вирощених у шкільній теплиці. Улюблені квіти Олександра Захаренка − сальвії, тому їх квітує найбільше − близько 10 тисяч.
У шкільному дендропарку функціонує клумба «Здоров’я», де учні вирощують різноманітні лікарські рослини, з яких виготовляють лікувальний чай «Букет Надросся». До його складу входять такі рослини: валеріана, меліса, м’ята, овес молочновоскової стиглості та шипшина.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Із 2003 року в травні на базі школи традиційно проходять Всеукраїнські педагогічні читання, в яких беруть участь провідні академіки АПН України, представники областей, видатні педагоги сучасності.
За останні 2 роки навчально-виховний комплекс і музей відвідали 197 делегацій. Це близько 8000 екскурсантів із різних куточків України, нашої області та з-за кордону (Грузії, Росії, США, Франції, Польщі)
Серед випускників школи є генерали й адмірали, доктори й кандидати наук, професори і доценти, художники й ведучі на телебаченні, працівники Адміністрації Президента, високих державних і приватних установ та закладів.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Школа після об’єднання громад
Але зараз увесь педагогічний колектив хвилюється за подальшу долю навчального закладу.
− Нещодавно в Черкасах відбувся семінар директорів шкіл з усієї України, які навчаються за особливою програмою. Там же обговорювалися перспективи авторських шкіл, у тому числі й нашої. Є надія, що школа буде фінансуватися з Державного бюджету, тоді вона збережеться в умовах об’єднання, − говорить Іван Леонідович Рибалка. − У нашій школі є така матеріальна база, якої немає в жодному навчальному закладі району. Раніше була пропозиція створити в Сахнівці регіональну школу, щоб тут навчалися обдаровані діти з сільської місцевості, як це відбувається в Ковалівській школі на Полтавщині.
Директор додає, що біля школи є приміщення, де можна створити гуртожиток для приїжджих учнів, наприклад, на базі колишнього дитячого садка. Там уже перекрили дах та встановили котельню, лишилося зробити ремонт усередині.
− Якщо не зробити з нашого навчального закладу школу санаторно-куротного типу чи навчальний заклад для обдарованих дітей, то буде дуже складно, − додає Іван Леонідович.
Хочеться додати, що жителі села звертаються до їхнього народного депутата з проханням зберегти школу, яка є справжньою історичною педагогічною родзинкою Корсунщини. Геннадій Бобов зауважив, що вже не один раз допомагав цьому закладу в різних напрямах і триматиме руку на пульсі цієї проблеми. Він вважає неприпустим закриття Авторської школи О. Захаренка і докладе всіх зусиль для збереження та примноження її потенціалу.

Де буде опорна школа, вирішують в ОТГ
Питання щодо створення опорних шкіл в об’єднаних громадах, які навчальні заклади залишаються простими, де зберігається НВК, де будуть ліквідовані чи понижені в ступені – це повноваження лише органів місцевого самоврядування, пояснює начальник управління освіти і науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

− Створено громаду, виконавчий орган. Колегіально приймається рішення щодо створення тієї самої школи, це передбачено законодавством, і таким шляхом ішли в уже об’єднаних громадах Черкащини, − розповів Валерій Вікторович. − Сама ж опорна школа передбачає головний навчальний заклад, що має не менш як три філії, і де навчаються не менш як 360 осіб. Але досить часто буває так, що після об’єднання навіть із 5-7 сіл не набирається такої кількості учнів, тому Міністерство дозволяє і меншу чисельність.
Що відбувається з тими школами, які лишилися? Опорна школа визначається як головний заклад, інші – філії з втратою юридичної особи. Тобто заклад діє, навчальний процес здійснюється, але керує один директор, який знаходиться в опорній школі. У філіях же може бути заступник чи керівник опорного закладу (відповідно до штатного розпису), і він відповідає за діяльність того структурного підрозділу.
− Як правило, законодавство визначає, що філії мають бути нижчими за ступенем, хоча як виняток може зберігатися ступневість. Але якщо реально дивитися на громади, які вже є в області, то логічно зберігати ступневість навчального закладу в центрі громади, а в інших треба знижувати, іноді й до І-го ступеня, − говорить головний освітянин області.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

Сама опорна школа підпорядковуватиметься місцевому органу виконавчої влади в громаді. Якщо ж опорна школа створена не в об’єднаній громаді, вона підпорядковується районному відділу освіти.
− Звичайно, якщо в громаді створена опорна школа, а інші або реорганізовано, або понижено їхню ступеневість, постає запитання: куди підуть учителі? Відповідно, в опорній школі кількість годин збільшується, можливо, відкриватимуться паралелі. Як правило, всіх педпрацівників, які не пенсійного віку, ми стараємося забезпечити роботою. Відсотків на 70 освітяни зберігають свої робочі місця. Якщо немає можливості влаштувати вчителя саме в цій громаді, то управління освіти повинне запропонувати йому роботу в іншому населеному пункті, де є вакансія й зручно було дої­жджати туди. Кошти на дорогу до робочого місця оплачує держава. Є проблеми з працівниками пенсійного віку, які ще хочуть працювати, але не завжди можемо запропонувати їм робочі місця. Якщо говорити об’єктивно, у них є досвід, уміння, але їм важко навчитися володіти копм’ютером, інтерактивною дошкою. Нещодавно в Городищі в опорній школі ми встановлювали новітній кабінет. Учителька отримала електронний мікроскоп та обладнання, за допомогою якого можна виміряти тиск, параметри крові. Вона зізнається, що все життя мріяла про таке обладнання, а коли зараз його отримала, то працювати з ним не вміє. Тому педагог записалася на курси, щоб оволодіти ним, − підсумував Валерій Данилевський.
Ініативна група Набутівської ОТГ, яка днями збиралася на нараду, повідомляє, що на вибори вони йдуть, зберігаючи всі навчальні заклади громади.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

− Питання оптимізації чи укрупнення шкіл після об’єднання громад буде виникати, адже ми бачимо, скільки дітей ходить до сільських шкіл. Якщо брати в середньому, в цих школах нашої громади навчається 80-85 дітей, загалом 365 учнів. Якщо Сахнівська школа як Авторська фінансуватиметься з Державного бюджету, то наша громада зможе утримувати ще один навчальний заклад. Але все це буде вирішуватися після виборів. Хоча це дуже болюче для жителів усіх сіл, − розповіла Деренківецький сільський голова Ірина Плохута. За її словами, питання утворення опорної школи буде виноситися на громаду, обговорюватиметься, вирішуватимуть, де розміститься навчальний заклад. Зараз у Корсунь-Шевченківському районі готують видатки, які були витрачені на утримання цих шкіл, а вже після цього виконавчий орган громади визначатиме, скільки навчальних закладів зможе утримати.

Що буде з Авторською школою О.А. Захаренка після об’єднання громади

У свою чергу Світлана Слободяник, Сахнівський сільський голова, зазначає, що боротиметься за збереження рідної школи, адже сама закінчувала її.
− Працюючи на посаді сільського голови, буду всіма силами добиватися, щоб ця школа функціонувала й стала опорною, адже в районі такої школи, такої бази немає. Але все залежатиме від фінансування. Якщо школу не будуть фінансувати з Держбюджету, то намагатимемося створити опорну. Поки що йдемо на вибори з бажанням зберегти всі навчальні заклади в окрузі. Звичайно, всі подальші питання вирішуватиме вже новостворена громада.

Розворот підготувала Олеся Зінченко, фото Наталії Щепак

Реклама

0 0 голосів
Рейтинг статті
guest

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x