ЗДОРОВ'Я


Новина із категорії: Новини » Здоров'я

Роздрукувати        Друкована версія

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно падає

Дата: 18-10-2016, 12:44.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно падає Кількість донорів на Черкащині повільно, але стабільно падає з кожним роком, хоча кількість донацій (кількості зданих порцій крові) залишається більш стабільною. Проте, збільшується кількість людей, які здають кров безоплатно. Для цього колектив Черкаської станції переливання крові залучає до масового донорства студентів та військовослужбовців.
Зараз медична галузь України стоїть на порозі реформ. Нововведення «зачеплять» і службу крові. У планах Міністерства охорони здоров’я – створення правової бази для безкоштовного донорства, уніфікація стандартів дослідження крові та підвищення рівня інфекційної безпеки. Що чекає на галузь після втілення Національної стратегії розвитку системи крові, як діятимуть обласні банки крові, чи існує «кадровий голод» та яке обладнання потрібно для ефективної роботи дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».

− У моєї родички рак крові, вона лікується уже 5 років, − розповідає черкащанка Лариса Мошкутело. – Нещодавно ми зіткнулися з потребою донорської крові на тромбоцити групи 2+. Звернулися на станцію переливання крові, але необхідної нам крові не виявилося, як і донора. Останнього нам довелося шукати самим і пошуки ці тривали цілий тиждень.

Задля уникнення ситуацій, коли родичам самотужки доводиться шукати донорів та платити їм, МОЗ України планує провести реформи, зробивши донорство безоплатним. Для цього необхідна зміна закону, прийнятого ще 20 років тому.

− У своїй роботі ми керуємося Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 1995-го року. Звісно, законодавство вже застаріло і його необхідно змінювати, − коментує головний лікар Черкаської станції переливання крові Юрій Бульба. – Особисто я підтримую ідею щодо безкоштовної здачі крові, оскільки це європейська практика, але треба розуміти, що для цього люди мають бути дуже свідомими. Потрібно забезпечити велику кількість соціальної реклами, яка б переконувала в тому, що донорство – це важливо, почесно, корисно. 5 років тому, коли я тільки прийшов на цю посаду, платне й безоплатне донорство в нас було десь 80% на 20%. Тепер же половина людей здають кров безкоштовно.

Після здачі крові безоплатним донорам видають гроші на обід для поповнення сил. Суми міняються в залежності від цін на продукти, передбачені Наказом України про набір харчових продуктів для донорів. У Черкасах ця сума становить 40. «Платні» донори отримують 160 гривень за літр крові і аналогічну суму за 1 дозу тромбоцитів. Обласна база донорів становить 129 тисяч людей.
− Після здачі крові ми за допомогою центрифуги розподіляємо її на плазму та еритроцити. Плазма заморожується протягом перших 6-ти годин після взяття і зберігається при температурі мінус 40 градусів. Еритроцити в залежності від антикоагулянта зберігаються від 35 до 42 діб. Потім плазма карантинізується протягом півроку. Під кінець цього періоду донору бажано ще раз прийти і здати кров, адже в пологові будинки та дитячі відділення ми видаємо лише ту плазму, яка пройшла повторну перевірку. Безпосередньо донорський відділ здійснює «обдзвін» і запрошує повторно здати аналізи. Без перевірки кров не переливається, оскільки це пряма загроза життю.

Як пояснив Юрій Бульба, перевірка крові для відокремлення з неї тромбоцитів, відбувається добу. Якщо станція заздалегідь знає про потребу в тромбоцитах і запрошує донора, то аналізи можна отримати й протягом одного дня, але так буває рідше.
Близько 5% крові, яку за лабораторними показниками не можна використовувати, утилізують як біологічно-небезпечні відходи. Непридатні для переливання зразки крові занурюють у дезінфікуючі засоби, а потім спалюють у муфельній печі.
− Ці зразки в нас зберігаються у закритому приміщенні на забетонованій підлозі, засипаній хлоруючими дезинфектантами, − коментує Юрій Бульба.

5 пакетів крові для резерву

Як розповідає Юрій Бульба, плазмою Черкаська станція переливання крові забезпечена повністю. Як мінімум 5 пакетів крові кожної групи та резусу на станції тримають «про всяк випадок». За необхідності медики виїжджають у райони для додаткового «забору» крові, оскільки зараз це можна робити практично в «польових» умовах (стерильні бокси необхідні лише для виготовлення деяких компонентів крові, а саме – еритроцитів).
− Цей резервний запас дав нам можливість забезпечувати необхідними компонентами крові поранених із зони АТО, яких нам довозили на долікування, − розповідає Юрій Бульба.

Щодо обладнання, яке використовують на Черкаській станції переливання крові, то його було оновлено за останні три роки. З обласного бюджету на це пішло в 2016 році близько 350 тисяч гривень.
− За останні роки було закуплено дві одиниці вагів-помішувачів з цифровим монітором, два запаювачі, необхідні для виїздів, фотоелектроколориметр АР-101, аналізатор рівня вільного гемоглобіну в крові, низькотемпературне холодильне обладнання, мікроскопи, лабораторні центрифуги, взятий в аренду аналізатор IXЛA (імуно-хемілюмінісцентний аналіз) Kobas E-411. Тест-системи для цього апарату будуть лише наступного року. Загалом усе обладнання доволі дорого вартісне. Приблизно 9,5 тисячі гривень іде на 480 досліджень проб крові на ВІЛ. Перевіка на гепатити та сифіліс коштує приблизно стільки ж. Лише одне тестування за коштами «тягне» на 48-50 гривень, а кожну пробу крові мають перевірити на 4 інфекції.

Уманське відділення забезпечує кілька районів та сусідні області

Не вся кров, що відбирається у невеликих районних лабораторіях, транспортується на перевірку та переробку в Черкаси. Уманське відділення переливання крові міської лікарні № 3, що працює фактично як станція переливання крові, нині налічує понад 1500 постійних донорів у відділенні заготовлення й переробки.
В Умані станція переливання крові відкрилася 1968 року, потім у зв’язку з реформуванням перейшла в склад Уманської міської лікарні №3, як відділення заготовлення і переробки крові. Так відділення заготовлення й переробки крові функціонує й до сьогодні. В Умані забезпечують міські лікувальні заклади та Уманський район, але за потреби надають допомогу й прилеглим районам, Кіровоградській, Вінницькій, Одеській областям.
Щороку у відділенні заготовляють 1000-1200 л крові, у базі мають приблизно півтори тисячі постійних донорів.
‒ На сьогодні є помітні зміни в кількості і якості донорів. Раніше студентська молодь, працівники заводів і фабрик були більш активними, щодо добровільної здачі крові. Хоча зараз заготовленої крові нам вистачає. Є звичайно необхідність у деяких рідкісних групах. Якщо ми бачимо, що сьогодні якоїсь групи не вистачає у нас в запасах, то ми робимо так, щоб завтра вже вона була. Але зараз змінився й підхід у лікувальних закладах до переливання компонентів крові, ‒ розповідає завідувач Раїса Мельник. ‒ Є люди, які здають дуже багато разів кров. Вони в нас почесні, ми їх завжди радо зустрічаємо, бережемо, адже такі донори на вагу золота.
Зокрема лікарка зазначає, що з початку подій на Майдані та АТО до лікарні звертаються люди, які здають кров саме для військових, але в кількісному еквіваленті з тих часів кількість донорів не змінилась.
‒ Сама донорська кров зараз не видається. Тому після здачі ми її розділяємо на елементарні частини, еритроцити, і відділяємо рідку частину – плазму. Елементи крові зберігаються 35-42 доби залежно від того, на якому вони консерванті, ‒ пояснює заввідділеням. ‒ У нас еритроцити використують практично повністю, рідко бувають такі випадки, коли вони списуються. Згідно з наказами МОЗУ для профілактики інфікування пацієнтів, ми повинні певний період часу тримати компоненти крові в себе, щоб прослідкувати, чи нічим донор не був заражений, тому плазму півроку зберігаємо на карантині, тобто заморожуємо. А вже через півроку дивимося, чи був у нас цей донор, перевіряємо стан його здоров’я й лише тоді видаємо кров.
Узагалі плазма може зберігатися 3 роки, на сьогодні у відділенні її є до 400 літрів.
Також у відділенні виготовляють відмиті еритроцити, які потрібні для пологових будинків, для онкологічних хворих.
Препаратів із свіжої крові в Умані не виготовляють. Раніше, коли заготівлі плазми було дуже багато, тоді робили альбумін (прості глобулярні білки), сушили плазму, але наука йде вперед і в свіжозамороженій плазмі зберігається більше тих властивостей, що має кров, тому сушену плазму не використовують. Та й для виготовлення препаратів з крові потрібно ліцензії, технічні вимоги й значні фінанси. Зараз в Україні залишилось не так багато станцій, де б робили такі препарати.
Обстеження сироваток крові донорів, вагітних та осіб групи ризику з міста Умані та шести прилеглих районів Черкаської області на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, сифіліс забезпечує відділ лабораторної діагностики та профілактики СНІДу. Відділ має всі необхідні препарати та обладнання для цього.
‒ В основному нас забезпечують Тест-системами, тобто діагностичними наборами, з Державного бюджету, тому що це досить дорого, цього для відділення достатньо. Маємо, крім усього, два імуноферментні аналізатори, три промивачі, цього року придбали кілька дозаторів, ‒ розповідає Тетяна Клименко, завідувач лабораторії.
Раїса Лазарівна, зазначає, що необхідного для роботи обладнання їм вистачає.
‒ Щодо нового ми навіть не піднімаємо питання. Наприклад, є такий апарат плазмаферезу, у нас же ця процедура робиться вручну. Навіть якщо відділення й отримає таке обладнання, самі системи для його фракціонування дуже дороговартісні, і ми не взмозі будемо закуповувати, ‒ пояснює лікарка.

«Резервні» донори – військовослужбовці, прикордонники, студенти

Кількість донорів працівники Черкаської обласної станції переливання крові намагаються збільшувати за рахунок військовослужбовців, прикордонників та студентів.
− Особливо «теплі» зв’язки в нас із Черкаським державним технологічним університетом. Студенти вже традиційно влаштовують акцію «Стань супер-героєм – стань-донором» здають кров самі й популяризують цю акцію через мережу Інтернет, кидаючи таким чином виклик іншим ВНЗ, − коментує Юрій Бульба.
Творець Студентської бази донорів Сергій Шмиголь говорить, що особливим подвигом своє донорство не вважає. Сам хлопець здавав кров 21 раз, а його мета – 40 разів, щоб стати почесним донором.
− Здавати кров став за прикладом свого батька, який був почесним донором СРСР. Згодом, коли я був головою студради в ЧДТУ, виникла думка спочатку створити базу донорів рідного навчального закладу, а потім і загальностудентську, оскільки часто зверталися люди шукаючи донора відповідної групи. Ці пошуки були доволі сумбурними й ми не отримували бажаних результатів, оскільки знаходили 1-2 донорів і робота була несистемною. За допомогою студентської ради ми цю базу розширили, але зараз у ній лише 250 осіб. Особисто я вважаю, що це мізер навіть у межах студентства ЧДТУ, адже, враховуючи, що нас лише 3,5 тисячі «денників», то це менше, ніж 10%. Великою проблемою також вважаю те, що родичам доводиться самим шукати донорів у випадку відсутності крові відповідної групи для тромбоцитів. Краще було б, якби цю функцію виконував хтось із працівників станції переливання крові, у якого є доступ до величезної донорської бази.
Cпівпрацюють з Черкаською обласною станцією переливання крові й студенти Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Як розповідає студент 5-го курсу ННІ історії та філософії Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Василь Дунаєвський, за потреби організовують студентів, які готові стати донорами.

− Я займаюсь організацією та залученням студентів нашого вишу до донорства. У нас є студенти, які постійно здають кров і мають посвідчення донорів. Розумієте, кров починають здавати студенти з 2-го чи 3-го курсів, адже нерідко першокурсникам ще немає 18-ти. Тому ми активно залучаємо молодь, щоб постійно оновлювати нашу базу. Якщо раніше не було великої потреби в донорській крові на нашій станції і тільки деякі групи були постійно в дефіциті, то зараз ситуація така, що не вистачає крові всіх груп та тромбоцитів, − коментує Василь Дунаєвський. – Був один прикрий випадок. Одна зі студенток ЧНУ потребувала крові під час операції, яку їй робили в суботу. Але, на жаль, у цей день наші станції не працюють, тому ми не могли здати для неї кров, а дістати її можна було лише з банків. Ми забрали останні пакети із Черкаської станції переливання крові, більше крові та плазми можна було дістати лише в районах нашої області. Хоча ми мали насправді донорів, які б могли здати кров у той же день. Ще один неприємний факт, з яким я зіткнувся: багато студентів не знають своєї групи крові. Тому ми пропагуємо, щоб студенти дізнавалися про свої групу та резус-фактор. Крім того, наголошуємо на тому, що кожен має знати хоча би п’ятьох людей із такою ж групою, на випадок непередбачуваних ситуацій.

Стандартна процедура здачі крові передбачає заповнення анкети донора та три етапи – перевірки і підготовки. Під час першого за 5 хвилин визначають групу крові, під час другого – перевіряють показники для донорства. Існує 26 протипоказань серед яких – хвороби, нещодавні хірургічні втручання, татуювання чи недостатня маса тіла. Останній етап – буфет. Мінімальна кількість зданої крові – 350 мл, максимальна – 450.
Через цю процедуру щороку проходять тисячі черкасців та жителів області, але, на жаль, ця цифра з року в рік зменшується. Так, якщо у 2013-му кров здали 12 757 (16 404 донацій) людей, то у 2015-му ця цифра зменшилась на тисячу осіб і становила вже 11 586 (11 544 донацій).
Аналогічна ситуація і загалом по Україні. За даними МОЗ, у 1991 році звання «Почесний донор» носили 1 млн 464 тисячі жителів України, а в 2010 році таких нараховувалося всього 99 тис 896. Ще 60 осіб мають почесне звання «Заслужений донор України». Іншими словами, за роки незалежності кількість донорів скоротилася більш ніж у 14 разів. Причому впродовж 2000-2008 років падіння було просто вражаючим − кількість донорів знижувалася на 100 тисяч щороку . Зараз в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи − 25, у США і Канаді − 40-60.

Для покращення ситуації, на думку Юрія Бульби, необхідно ухвалити новий закон про донорство та переглянути пільги, які отримують почесні донори (щоб отримати це звання треба безоплатно здати більше 40 разів кров або більше 60 разів плазму). Почесним донорам Закон України "Про донорство крові та її компонентів" гарантує 10%-у надбавку до пенсії, пільговий кредит на купівлю житла, 50% знижку на покупку ліків, путівки в санаторії, позачергове забезпечення протезами та безкоштовне зубопротезування. Питання в тому, щоб ці пільги не лишалися «на папері», оскільки навіть вихідний після здачі крові приватні фірми часто погоджуються дати донорам лише за власний рахунок, та й соціальної реклами донорству катастрофічно бракує, до того ж процедура досі оточена міфами про те, що здаючи кров можна чимось заразитися.

Здача крові за місцем прописки та «банки майбутнього»

Нині кров можна здати лише за місцем прописки. Причина – банальна відсутність єдиної електронної бази донорів. Таким чином станції переливання крові «страхують» себе від донорів з сусідніх областей, які не дотримуються необхідного 3- місячного «вікна» (жінкам можна здавати кров не більше 4 разів на рік, чоловікам – не більше 5-ти). Плазму можна здавати не більше 12 літрів на рік. Після того, як буде створена всеукраїнська електронна база донорів, необхідність у цій нормі зникне, лікар по базі зможе перевірити відомості про кожного донора.
− Черкаська обласна станція переливання крові перейшла на реєстрацію донорів в електронному вигляді ще в 2012 році. Є у нас також електронні картки донора резерву та кадрового донора (останніх близько половини від загальної кількості).

Нині на рівні Міністерства охорони здоров’я розглядається питання про створення лікарняних банків крові в областях на рівні районних закладів охорони здоров я, кожна лікарня зможе робити замовлення на отримання компонентів крові в обласній установі переливання крові. За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» за умов успішного впровадження реформи, в обласних Банках крові будуть компоненти та препарати крові, відповідно протестовані та зберігатимуться у належних умовах. А кожна лікарня плануватиме кількість операцій і втручань, які потребують компонентів та препаратів крові – тож вони зможуть замовляти певну кількість і тип продукції та зберігати у себе її певний запас.
Таким чином у лікарень заберуть функцію збору та переробки крові і забезпечать невеликі лікарні якісними холодильниками для зберігання компонентів та препаратів крові, які вони будуть замовляти на конкретні операції.
− Коли заготівля, переробка та тестування крові будуть зосереджені в одних руках – процес буде йти швидше і ефективніше, − коментує Юрій Бульба. Зараз у нас заготовляється крові навіть більше, ніж достатньо. Якщо за стандартами, які необхідні для Черкаської області по моделі кінцевих результатів на одного жителя повинно бути заготовлено 4 мілілітри крові, то на Черкащині ця цифра сягає 7,1 мл в 2015 році. Стандарти ВООЗ передбачають заготівлю 12 мл на одного жителя. Тобто по стандартам ВООЗ ми відстаємо від цього показника, але для нашої області тієї крові, що заготовляється достатньо.

Ірина Коваль, Олеся Зінченко





Теги: черкаси, черкаська область,


Черкаси наживо

Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
У День захисту дітей, черкасцям продемонструють унікальний фотопроект. Для нього місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців
Котяча дружба ...
Владислав Бедринець, RSS
16+ Про це… ...
Борис Юхно, RSS
Про хрущовки ...
Борис Юхно, RSS
Зачинені двері ...
Анна Сакун, RSS