ЗДОРОВ'Я


Новина із категорії: Новини » Здоров'я

Роздрукувати        Друкована версія

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Дата: 5-11-2016, 18:50.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується Кількість донорів на Черкащині повільно, але невпинно зменшується з кожним роком, хоча кількість донацій (кількості зданих порцій крові) залишається більш стабільною. Проте збільшується кількість людей, які здають кров безоплатно. Для цього колектив Черкаської станції переливання крові залучає до масового донорства студентів та військовослужбовців.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Зараз медична галузь України стоїть на порозі реформ. Нововведення «зачеплять» і службу крові. У планах Міністерства охорони здоров’я – створення правової бази для безкоштовного донорства, уніфікація стандартів дослідження крові та підвищення рівня інфекційної безпеки. Що чекає на галузь після втілення Національної стратегії розвитку системи крові, як діятимуть обласні банки крові, чи існує «кадровий голод» та яке обладнання потрібне для ефективної роботи, дізнавалися кореспонденти «Нової Доби».
− У моєї родички рак крові, вона лікується вже п'ять років, − розповідає черкащанка Лариса Мошкутело. – Нещодавно ми зіткнулися з потребою донорської крові на тромбоцити групи 2+. Звернулися в станцію переливання крові, але необхідної нам крові не виявилося, як і донора. Останнього нам довелося шукати самим, і пошуки ці тривали весь тиждень.
Задля уникнення ситуацій, коли родичам самотужки доводиться шукати донорів та платити їм, МОЗ України планує провести реформи, зробивши донорство безоплатним. Для цього необхідна зміна закону, прийнятого ще 20 років тому.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

− У своїй роботі ми керуємося Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 1995-го року. Звісно, законодавство вже застаріло і його необхідно змінювати, − коментує головний лікар Черкаської станції переливання крові Юрій Бульба. – Особисто я підтримую ідею щодо безкоштовної здачі крові, оскільки це європейська практика, але треба розуміти, що для цього люди мають бути доволі свідомими. Потрібно забезпечити велику кількість соціальної реклами, яка б переконувала в тому, що донорство – це важливо, почесно, корисно. П'ять років тому, коли я тільки при­йшов на цю посаду, платне й безоплатне донорство в нас було десь 80 відсотків на 20 відсотків. Тепер же половина людей здають кров безкоштовно.
Після здачі крові безоплатним донорам видають гроші на обід для поповнення сил. Суми міняються залежно від цін на продукти, передбачені Наказом України про набір харчових продуктів для донорів. У Черкасах ця сума становить 40. «Платні» донори отримують 160 гривень за літр крові й аналогічну суму – за 1 дозу тромбоцитів. Обласна база донорів становить 129 тисяч людей.
− Після здачі крові ми за допомогою центрифуги розподіляємо її на плазму та еритроцити. Плазма заморожується протягом перших шести годин після взяття і зберігається при температурі мінус 40 градусів. Еритроцити залежно від антикоагулянта зберігаються від 35-ти до 42-ох діб. Потім плазма карантинізується протягом півроку. Під кінець цього періоду донору бажано ще раз здати кров, адже в пологові будинки та дитячі відділення ми видаємо лише ту плазму, яка пройшла повторну перевірку. Безпосередньо донорський відділ здійснює «обдзвін» і запрошує повторно здати аналізи. Без перевірки кров не переливають, оскільки це пряма загроза життю.
Як пояснив Юрій Бульба, перевірка крові для від­окремлення з неї тромбоцитів, відбувається добу. Якщо станція заздалегідь знає про потребу в тромбоцитах і запрошує донора, то аналізи можна отримати й протягом одного дня, але так буває рідше.
Близько 5% крові, яку за лабораторними показниками не можна використовувати, утилізують як біологічно-небезпечні відходи. Непридатні для переливання зразки крові занурюють у дезінфікуючі засоби, а потім спалюють у муфельній печі.
− Ці зразки в нас зберігаються у закритому приміщенні на забетонованій підлозі, засипаній хлоруючими дезинфектантами, − коментує Юрій Бульба.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

5 пакетів крові для резерву
Як розповідає Юрій Бульба, плазмою Черкаська станція переливання крові забезпечена повністю. Щонайменше 5 пакетів крові кожної групи та резусу на станції тримають «про всяк випадок». За необхідності медики виїжджають у райони для додаткового «забору» крові, оскільки зараз це можна робити практично в «польових» умовах (стерильні бокси необхідні лише для виготовлення деяких компонентів крові, а саме – еритроцитів).
− Цей резервний запас дозволяє забезпечувати необхідними компонентами крові поранених із зони АТО, яких нам довозили на долікування, − розповідає Юрій Бульба.
Щодо обладнання, яке використовують на Черкаській станції переливання крові, то його було оновлено за останні три роки. З обласного бюджету на це пішло в 2016 році близько 350 тисяч гривень.
− За останні роки було закуплено дві одиниці вагів-помішувачів із цифровим монітором, два запаювачі, необхідні для виїздів, фотоелектроколориметр АР-101, аналізатор рівня вільного гемоглобіну в крові, низькотемпературне холодильне обладнання, мікроскопи, лабораторні центрифуги, взятий в аренду аналізатор IXЛA (імуно-хемілюмінісцентний аналіз) Kobas E-411. Тест-системи для цього апарату будуть лише наступного року. Загалом усе обладнання дороговартісне. Приблизно 9,5 тисячі гривень іде на 480 досліджень проб крові на ВІЛ. Перевіка на гепатити та сифіліс коштує приблизно стільки ж. Лише одне тестування за коштами «тягне» на 48-50 гривень, а кожну пробу крові мають перевірити на 4 інфекції.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Перші записи про переливання донорської крові в лікувальному закладі міста Умані датуються 1925 роком
Пройшло багато років, і в січні 1968 року було відкрито станцію переливання крові IV категорії. У 2003 році вона реорганізована у відділення заготівлі та переробки крові в складі Уманської міської лікарні №3.
Головним завданням відділення є заготівля донорської крові та своєчасне забезпечення лікувально-профілактичних закладів гемотрансфузійними засобами в необхідних об’ємах для надання якісної медичної допомоги населенню міста Умань, Уманського району та прилеглих до Умані районів Черкаської області.
За останні роки значно зменшилась кількість донорів, більшу їхню частину становлять донори – родичі хворих.
Протягом року відділення відвідує більше 2000 донорів, що дає змогу заготовляти близько 1000 літрів консервованої донорської крові. Гарною традицією стали донорські дні в Уманському медичного коледжі та Уманському національному університеті садівництва, студенти яких щорічно поповнюють ряди донорів.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

− Процедура забору крові в донора не несе загрози його здоров’ю, адже при заготівлі донорської крові використовуються одноразові системи тож ймовірність зараження інфекційними захворюваннями, що передаються через кров, унеможливлюються, – розповідає завідувач відділення заготівлі та переробки крові Уманської міської лікарні №3 Раїса Мельник.
Раїса Лазарівна зазначає, що необхідного для роботи обладнання їм вистачає. Щодо нового, то хотілося б мати фракціонатор крові та вірусінактиватор.
Видача компонентів донорської крові в лікувальні заклади можлива тільки після тестування на гепатити В, С, ВІЛ та сифіліс.
Обстеження сироваток крові донорів, вагітних та осіб групи ризику з міста Умань та шести прилеглих районів Черкаської області на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, сифіліс забезпечує відділ лабораторної діагностики та профілактики СНІДу. Відділ має всі необхідні препарати та обладнання для цього.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

– В основному нас забезпечують тест-системами, тобто діагностичними наборами, з Державного бюджету. І на цей час цього для відділення достатньо. Маємо, крім усього, два імуноферментні аналізатори, три промивачі, цього року придбали кілька дозаторів, – розповідає Тетяна Клименко, завідувач відділу лабораторної діагностики СНІДу.
Із 2002 року по місту Умані та Уманському району одному донору присвоєно звання «Заслужений донор України» та 90 донорів набули статусу Почесного донора України (із них 7 донорів в 2016 році). Відповідно до Закону України «Про розвиток донорства крові та її компонентів», для того, аби донор отримав статус Почесного донора України, він має здати 40 максимальних кроводач або 60 плазмодач.
Неабияк у відділенні завдячують головному лікарю Івану Михайловичу Клименку, який постійно переймається проблемами закладу й надає необхідну допомогу.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

«Резервні» донори – військовослужбовці, прикордонники, студенти
Кількість донорів працівники Черкаської обласної станції переливання крові намагаються збільшувати за рахунок військовослужбовців, прикордонників та студентів.
− Особливо «теплі» зв’язки в нас із Черкаським державним технологічним університетом. Студенти вже традиційно влаштовують акцію «Стань супер-героєм – стань-донором», здають кров самі й популяризують цю акцію через мережу Інтернет, кидаючи таким чином виклик іншим ВНЗ, − коментує Юрій Бульба.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Творець Студентської бази донорів Сергій Шмиголь говорить, що особливим подвигом своє донорство не вважає. Сам хлопець здавав кров 21 раз, а його мета – 40 разів, щоб стати Почесним донором.
− Здавати кров почав за прикладом свого батька, який був Почесним донором СРСР. Згодом, коли я був головою студради в ЧДТУ, виникла думка спочатку створити базу донорів рідного навчального закладу, а потім – і загальностудентську, оскільки часто зверталися люди, шукаючи донора відповідної групи. Ці пошуки були доволі сумбурними, й ми не отримували бажаних результатів, оскільки знаходили одного-двох донорів, і робота була несистемною. За допомогою студентської ради ми цю базу розширили, але зараз у ній лише 250 осіб. Особисто я вважаю, що це мізер навіть у межах студентства ЧДТУ, адже, враховуючи, що нас лише 3,5 тисячі «денників», то це менше, ніж 10 відсотків. Великою проблемою також вважаю те, що родичам доводиться самим шукати донорів у разі відсутності крові відповідної групи для тромбоцитів. Краще було б, якби цю функцію виконував хтось із працівників станції переливання крові, у якого є доступ до величезної донорської бази.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Cпівпрацюють із Черкаською обласною станцією переливання крові й студенти Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького. Як розповідає студент 5-го курсу ННІ історії та філософії Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Василь Дунаєвський, за потреби організовують студентів, які готові стати донорами.
− Я займаюсь організацією та залученням студентів нашого вишу до донорства. У нас є студенти, які постійно здають кров і мають посвідчення донорів. Розумієте, кров починають здавати студенти з 2-го чи 3-го курсів, адже нерідко першокурсникам ще немає 18-ти. Тому ми активно залучаємо молодь, щоб постійно оновлювати нашу базу. Якщо раніше не було великої потреби в донорській крові на нашій станції і тільки деякі групи були постійно в дефіциті, то зараз ситуація така, що не вистачає крові всіх груп та тромбоцитів, − коментує Василь Дунаєвський. – Був один прикрий випадок. Одна зі студенток ЧНУ потребувала крові під час операції, яку їй робили в суботу. Але, на жаль, у цей день наші станції не працюють, тому ми не могли здати для неї кров, а дістати її можна було лише з банків. Ми забрали останні пакети з Черкаської станції переливання крові, більше крові та плазми можна було дістати лише в районах нашої області. Хоча ми мали насправді донорів, які б могли здати кров у той же день. Ще один неприємний факт, з яким я зіткнувся: багато студентів не знають своєї групи крові. Тому ми пропагуємо, щоб студенти дізнавалися про свої групу та резус-фактор. Крім того, наголошуємо на тому, що кожен має знати хоча би п’ятьох людей із такою ж групою на випадок непередбачуваних ситуацій.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Стандартна процедура здачі крові передбачає заповнення анкети донора та три етапи – перевірки і підготовки. Під час першого за 5 хвилин визначають групу крові, під час другого – перевіряють показники для донорства. Існує 26 протипоказань, серед яких – хвороби, нещодавні хірургічні втручання, татуювання чи недостатня маса тіла. Останній етап – буфет. Мінімальна кількість зданої крові – 350 мл, максимальна – 450.
Через цю процедуру щороку проходять тисячі черкасців та жителів області, але, на жаль, ця цифра з року в рік зменшується. Так, якщо у 2013-му кров здали 12 757 (16 404 донацій) людей, то у 2015-му ця цифра зменшилась на тисячу осіб і становила вже
11 586 (11 544 донацій).
Аналогічна ситуація і загалом по Україні. За даними МОЗ, у 1991 році звання «Почесний донор» носили 1 млн 464 тисячі жителів України, а в 2010 році таких нараховувалося всього 99 тисяч 896. Ще 60 осіб мають почесне звання «Заслужений донор України». Іншими словами, за роки незалежності кількість донорів скоротилася більш ніж у 14 разів. Причому впродовж 2000-2008 років падіння було просто вражаючим − кількість донорів знижувалася на 100 тисяч щороку. Зараз в Україні на 1000 осіб припадає 12-14 донорів. Для порівняння: у країнах Європи − 25, у США і Канаді − 40-60.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Для покращення ситуації, на думку Юрія Бульби, необхідно ухвалити новий закон про донорство та переглянути пільги, які отримують почесні донори (щоб отримати це звання, треба безоплатно здати більше 40 разів кров або більше 60 разів плазму). Почесним донорам Закон України «Про донорство крові та її компонентів» гарантує 10%-у надбавку до пенсії, пільговий кредит на купівлю житла, 50%-у знижку на покупку ліків, путівки в санаторії, позачергове забезпечення протезами та безкоштовне зубопротезування. Питання в тому, щоб ці пільги не лишалися «на папері», оскільки навіть вихідний після здачі крові приватні фірми часто погоджуються дати донорам лише за власний рахунок, та й соціальної реклами донорству катастрофічно бракує, до того ж процедура досі оточена міфами про те, що, здаючи кров, можна чимось заразитися.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Здача крові за місцем прописки та «банки майбутнього»
Нині кров можна здати лише за місцем прописки. Причина – банальна відсутність єдиної електронної бази донорів. Так станції переливання крові «страхують» себе від донорів із сусідніх областей, які не дотримуються необхідного 3-місячного «вікна» (жінкам можна здавати кров не більше 4 разів на рік, чоловікам – не більше 5-ти). Плазму можна здавати не більше 12 літрів на рік. Після того, як буде створено всеукраїнську електронну базу донорів, необхідність у цій нормі зникне, лікар у базі даних зможе перевірити відомості про кожного донора.
− Черкаська обласна станція переливання крові перейшла на реєстрацію донорів в електронному вигляді ще в 2012 році. Є у нас також електронні картки донора резерву та кадрового донора (останніх близько половини від загальної кількості).
Нині на рівні Міністерства охорони здоров’я розглядається питання про створення лікарняних банків крові в областях на рівні районних закладів охорони здоров'я. Кожна лікарня зможе робити замовлення на отримання компонентів крові в обласній установі переливання крові. За умов успішного впровадження реформи, в обласних Банках крові будуть компоненти та препарати крові, відповідно протестовані та зберігатимуться у належних умовах. А кожна лікарня плануватиме кількість операцій і втручань, які потребують компонентів та препаратів крові, – тож вони зможуть замовляти певну кількість і тип продукції та зберігати у себе її певний запас.

У пошуках крові: кількість донорів на Черкащині стабільно зменшується

Отже, у лікарень заберуть функцію збору та переробки крові і забезпечать невеликі лікарні якісними холодильниками для зберігання компонентів та препаратів крові, які вони будуть замовляти на конкретні операції.
− Коли заготівля, переробка та тестування крові будуть зосереджені в одних руках – процес буде відбуватися швидше й ефективніше, − коментує Юрій Бульба. – Зараз у нас заготовляється крові навіть більше, ніж достатньо. Якщо за стандартами, які необхідні для Черкаської області, на одного жителя повинно бути заготовлено 4 мілілітри крові, то в 2015 році на Черкащині ця цифра сягала 7,1 мл. Стандарти ВООЗ передбачають заготівлю 12 мл на одного жителя. Тобто за стандартами ВООЗ ми відстаємо від цього показника, але для нашої області тієї крові, що заготовляється, достатньо.

Ірина Коваль, Олеся Зінченко, фото Наталії Щепак





Теги: черкаси, черкаська область,


Черкаси наживо

Чотири роки тому у цей день загинув полковник Ігор Момот. Тоді вперше з російського боку стріляли по Україні з «Градів». Посмертно йому присвоїли
Місцевий фотограф Олександр Рибалка зробив світлини мешканців дитбудинків, будинків сімейного типу та інтернатів Черкас та області. Автор робіт
Нічний гість ...
Анна Сакун, RSS
Одна з пісень Висоцького ...
Володимир Даник, RSS
І це теж мине ...
Сніжана Калюжна, RSS
Якість наших душ ...
Анна Сакун, RSS
Як місто не спало ...
Анна Сакун, RSS