У дбайливого господаря завжди є на столі свіжі пера цибулі. Холодної пори цибулю вдається вирощувати навіть на підвіконні міської квартири. І роблять це з листопада до середини весни. Звісно, для отримання зеленого інгредієнту до салату можна скористатися і баночкою зі звичайною водою, але тоді зелень не матиме достатньої кількості необхідних вітамінів і мікроелементів. Якщо ж хочете мати не лише красивий, а й корисний продукт, доведеться постаратися.
Для вигонки пір’я цибулі слід вибрати якісний матеріал. Найкращими є голівки діаметром 4,5 – 5 см. Головне, щоб вони були здоровими й неушкодженими. Обов’язково вибракуйте підморожені екземпляри, які зазвичай не утворюють коренів.
Буває, що призначена для вигонки цибуля довго не проростає (особливо на початку грудня). Пояснення просте: у ріпчастої досить тривалий період спокою, з якого природним чином вона виходить аж у лютому. Але не варто чекати так довго. Пробудження від зимової сплячки можна пришвидшити. Насипаний купкою садивний матеріал зволожують теплою водою та накривають мішковиною або клейонкою. Так його треба витримувати при температурі + 25… 30 °С протягом 2-3 діб. Після утворення корінців цибулини переносять у ґрунт.
Хороші результати дає і намочування у нагрітому до + 35… 38 °С розчині аміачної селітри (30 г на 10 л води).Там цибуля повинна перебувати протягом 12 – 16 годин.
Не менш ефективний метод – обрізування. Перевага його ще й у тому, що таким чином можна використовувати не лише здорові коренеплоди, а й уражені. Від головки відтинають верхівку по самі плечики. Виконуйте цю операцію обережно, щоб не пошкодити внутрішню м’ясисту частину. Якщо цибуля хвора на шийкову гнилизну, такий зріз слід робити нижче ураженого місця. Опісля підготовлений матеріал залишають на 2-3 дні для підсихання.
Допоможуть і хрестоподібні надрізи або наколювання. Вони посилюють приплив повітря до денця, завдяки чому прискорюється проростання.
Проводять вигонку у дерев’яних ящиках чи спеціальних горщечках, дно яких має бути вистелене черепками (битою цеглою або гравієм) для дренажу. На них насипте шар вологої суміші (з компсоту, перегною та торфу) завтовшки 12 см. Висаджують цибулини мостовим методом, заглиблюючи їх у ґрунт на відстані 1 см одна від одної (якщо не буде проміжків, то при набряканні голівки піднімуться догори).
Ємності з городиною поставте в темне місце на 10 – 12 днів із температурою + 15… 22 °С. Коли стрілки відростуть на 5 – 10 см, їх переносять на світло. Для одержання міцного темно-зеленого пір’я варто ще й підсвічувати протягом 4-5 годин на добу.
Догляд за цибулею полягає у регулярних поливах теплою водою (+ 30… 35 °С). Здійснюють їх 1-2 рази на тиждень (залежно від вологості ґрунту). Приблизна норма: 10 л води на 1 м2, хоча у міру наростання паростків її збільшують у півтора раза. Припиняють «напування» за 3-4 дні до збору врожаю. Не забудьте і про підживлювання. У перші дні варто додати аміачну селітру (30 г на 10 л води), а через тиждень – повне мінеральне добриво (40 г аміачної селітри, по 20 г суперфосфату і калійної солі на 10 л води). У середньому 1 квадратний метр потребує 4-5 л розчину.
Оптимальна температура для вигонки – + 22… 25 °С. За таких умов уже за 3-4 тижні отримаєте зелень. Якщо ж буде тепліше, то ріст пер пришвидшується, однак при цьому вони витягуються, але якість знижується. Щоб створити рослинам кращі умови, насадження проріджують, висмикуючи окремі цибулини.
